Аржанов, Євген Олександрович
Аржа́нов, Євге́н Олекса́ндрович (09.02.1948, м. Калуш, тепер Івано-Франківської області, Україна) — спортсмен (легка атлетика, біг на середні дистанції), заслужений майстер спорту СРСР (з 1972), чемпіон.
Аржанов, Євген Олександрович | |
---|---|
Народження | 09.02.1948 |
Місце народження | Калуш |
Напрями діяльності | легка атлетика |
Життєпис
Навчався 1965–1969 у Калуському хіміко-технологічному технікумі (тепер Калуський політехнічний коледж), 1973–1977 — у Київському державному інституті фізичної культури (тепер Національний університет фізичного виховання і спорту України).
Був у складі збірної команди СРСР з легкої атлетики (1968–1975). Виступав за клуби «Авангард», Спортивний клуб армії (СКА), «Динамо», усі — м. Київ.
Після закінчення кар’єри спортсмена працював тренером у збірній СРСР з легкої атлетики (1986–1992). Згодом тренував національні збірні Камбоджі, В’єтнаму, Південної Кореї.
Працював тренером з легкої атлетики в м. Києві, у Спортивному комітеті України, спортивним оглядачем Українського телебачення і радіо, старшим тренером збірної України з легкої атлетики, тренером з фізичної підготовки футбольного клубу «Динамо» (Київ), співробітником Міністерства у справах молоді і спорту України.
Спортивна кар’єра
В юності грав у баскетбол та футбол. 1965 зайнявся бігом (тренери В. Валявко, І. Токар). Спеціалізувався на дистанції 800 м. 1967 став чемпіоном СРСР серед юніорів.
Учасник Літніх Олімпійських ігор 1968 у м. Мехіко (Мексика), де дійшов до півфіналу, але не зміг виступити через травму. 1969 здобув срібну медаль на Чемпіонаті СРСР та був четвертим на Чемпіонаті Європи у м. Афінах (Греція).
1970 у бігу на дистанції 800 м виграв Чемпіонат Європи у закритих приміщеннях, що проходив у м. Відні (Австрія), фінал Кубка Європи в м. Стокгольмі (Швеція) та Чемпіонат СРСР. 1971 став чемпіоном СРСР, здобув золоту медалі на Чемпіонаті Європи у м. Гельсінкі (Фінляндія), показавши на дистанції 800 м свій найкращий результат — 1:45.3 хв. Того ж року отримав золоту медаль Чемпіонату Європи у закритих приміщеннях у м. Софії (Болгарія).
Срібний призер Літніх Олімпійських ігор 1972 у м. Мюнхені (Федеративна Республіка Німеччини) з результатом 1:45.89. Чемпіон з результатом 1:45.86 Д. Воттл (США) лише в останній момент зміг випередити Аржанова, який лідирував у забігу. Переможця визначали за допомогою фотофінішу. 1973 Аржанов став переможцем VII Літньої Універсіади в м. Москві, здобув срібло у фіналі Кубка Європи в м. Едінбурзі (Шотландія) та став чемпіоном СРСР на дистанції 800 м.
Переможець 5-ї Спартакіади народів СРСР (1971) та бронзовий призер 6-ї Спартакіади (1975). Завершив спортивну кар’єру 1975.
Нагороди і відзнаки
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1971), медаллю «За трудову доблесть» (1972).
Почесний громадянин м. Калуша.
У Калуській дитячо-юнацькій спортивній школі започатковано відкритий легкоатлетичний турнір на призи срібного призера Літніх Олімпійських ігор 1972 Євгена Аржанова (1978–1993, відроджено 2017).
Праці
Довгі два кола. Київ : Здоров’я, 1981. 128 с.
Література
- Птиця Г. О. На олімпійських аренах Мюнхена. Київ : Здоров’я, 1974. 152 с.
- Тихонов С. Евгений Аржанов // Легкая атлетика. 2006. № 07–08. С. 30–35.
- Зеличенок В. Б., Спичков В. Н., Штейнбах В. Л. Легкая атлетика : в 2 т. Москва : Человек, 2012–2013.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Аржанов, Євген Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аржанов, Євген Олександрович (дата звернення: 8.05.2024).