Біг

Біг — вид спортивних вправ; комплекс дисциплін атлетики легкої.

Історична довідка

Біг був першим видом змагань на Олімпійських іграх у Греції Давній. Мінімальна дистанція бігу становила 1 стадій (192,27 м).

Спочатку старт і фініш позначали лише лініями на землі. Згодом для старту встановлювали кам’яну плиту з паралельними канавками, на яку бігуни ставили ноги. Це забезпечувало однакові умови для спортсменів. З 5 ст. до н. е. для забезпечення синхронності старту встановлювали постійну конструкцію з тонкою мотузкою, яка падала після того, як стартер приводив у дію відповідний механізм.

Під час ігор у кожному забігу брали участь приблизно 20 спортсменів. Стартові позиції визначали жеребкуванням, а за фальстарти були передбачені фізичні покарання (суддя бив спортсмена важкою палицею).

Атлети змагалися оголеними і босоніж. Від Олімпійських ігор 520 до н. е. до програми ігор додано гоплітодром — змагання з бігу серед воїнів (гоплітів) у бойових обладунках зі щитом.

Першим переможцем змагань з бігу на 1 стадій на Олімпійських іграх 772 до н. е. був Коріб, кухар з м. Еліди. Більшість зірок спринту, особливо в перші кілька століть ігор, були пастухами або батраками. Наприклад, переможець Олімпійських ігор 596 до н. е. у змаганнях з бігу на один стадій серед підлітків Поліместор із Мілета (грец. Πολυμήστωρ ο Μιλήσιος) був пастухом. За легендою, хазяїн відправив його на Олімпійські ігри після того, як побачив, що той зловив живого зайця голими руками.

Найтитулованішим бігуном античності був Леонід Родоський (грец. Λεωνίδας Ῥόδιος; 188 до н. е., о. Родос — невідомо), який перемагав на чотирьох поспіль Олімпіадах (164 до н. е. — 152 до н. е.) у трьох видах бігу (на один стадій, два стадії та гоптілодром) і завоював 12 олімпійських вінків (аналогів сучасних медалей).

Змагання з бігу — один з найдавніших видів спорту, за якими були затверджені офіційні правила змагань. Біг був включений до програми перших сучасних Літніх Олімпійських ігор 1896 у м. Афінах (Греція) і відтоді входив до програми усіх ігор. На Літніх Олімпійських іграх 1896 змагалися лише чоловіки на дистанціях 100, 400, 800 і 1500 м, а також 110 м з перешкодами та в марафоні. Жінки вперше взяли участь у змаганнях з бігу на Літніх Олімпійських іграх 1928 у м. Амстердамі (Нідерланди). Вони змагалися на дистанціях 100 і 800 м, а також у естафеті 4 × 100 м. Змагання з бігу входять до програми усіх турнірів з легкої атлетики.

Серед найтитулованіших бігунів світу — П. Нурмі (Фінляндія), К. Льюїс (США), У. Болт (Ямайка), В. Рітола (Фінляндія), Е. Фелікс (США) та інші.

Характеристика

Біг — один з найпростіших і доступних видів фізичного навантаження. Ним займаються спортсмени і новачки, діти і дорослі. Він є результатом складної координованої діяльності скелетних м’язів і кінцівок. Під час бігу прискорюється обмін речовин, тканини насичуються киснем, процеси в організмі йдуть ефективніше. У цілому для бігу характерні ті самі рухи, що й під час ходьби, задіяні ті самі функціональні групи м’язів. Основні відмінності бігу від ходьби спортивної — наявність у ньому фази польоту та відсутність фази подвійної опори. Амплітуда і швидкість рухів залежать від швидкості бігу. У періоді опори виділяють фази амортизації та відштовхування. Тулуб під час бігу слід тримати вертикально або трохи нахиленим уперед. Нахил полегшує відштовхування, але водночас ускладнює винесення ноги. Під час бігу руки зігнуті в ліктях, рухаються у плечових суглобах уперед і назад.

Біг — найпоширеніший вид фізичних вправ, він є елементом багатьох видів спорту (футбол, баскетбол, гандбол). Перед метанням чи стрибком спортсмен робить розбіг. Різні види бігу та естафет посідають провідне місце у змаганнях з легкої атлетики.

У процесі занять бігом виховуються спритність, швидкість, витривалість.

Сучасні змагання з бігу відбуваються на легкоатлетичних стадіонах з обладнаними доріжками. Легкоатлетичну бігову доріжку влаштовують на рівній горизонтальній поверхні. На літніх стадіонах зазвичай 8–9 доріжок, на зимових — 4–6 доріжок. Бігові доріжки не повинні мати горбів, ям, слизького ґрунту. Ширина доріжки — 1,22 м, лінії, яка розділяє доріжки, — 5 см. На доріжки наносять розмітку, що вказує старт і фініш всіх дистанцій, і коридори для передачі естафетної палички. Доріжка має продовжуватись не менше 15–20 м за лінією фінішу.

Різновиди

У легкій атлетиці розрізняють біг гладкий, з перешкодами, естафетний і в природних умовах.

Гладкий — це біг по біговій доріжці стадіону з твердим покриттям (по колу проти годинникової стрілки) на дистанції від 30 до 30 тис. м. До цього різновиду належить також біг на час — годину і дві години. У бігу, обмеженому часом, результат визначають за довжиною дистанції (в метрах), подоланої за цей час. Гладкий біг включає: біг на короткі (30–400 м) дистанції (спринтерський біг), середні (500–2000), довгі (3000–10000) і наддовгі (до 42195 м) дистанції. Юнаки можуть змагатися на дистанціях до 5000 м, дівчата — до 1000 м включно. На дистанції до 400 м включно спортсмени біжать окремими доріжками, на 800 м — перші два повороти окремими, а решту — по спільній доріжці, на довші дистанцій — по спільній доріжці. Найдовша легкоатлетична дистанція — марафон дорівнює 42 км 195 м.

Біг умовно поділяють на чотири фази: початок бігу (старт), стартовий розгін, біг на дистанції, фінішування. Розрізняють низький та високий старт. Низький старт використовують під час бігу на короткі дистанції. З високого старту починають біг на середні та довгі дистанції. Біг з перешкодами розподіляється на два види: біг з бар’єрами на відрізках від 50 м до 400 м; біг з перешкодами (стипль-чез) на відрізках 1500, 2000 м (жінки) та 3000 м (чоловіки). Для бар’єрного бігу рівномірно встановлюють штучні однотипні перешкоди. Для бігу з перешкодами на 1500, 2000 і 3000 м встановлюють міцні (не перекидаються) бар’єри та обладнують яму з водою.

Естафетний біг — командне змагання, у якому дистанція поділена на етапи однакової (4 х 100 м, 4 х 400 м) або різної (100 м + 200 м + 300 м тощо) довжини. Мета естафетного бігу — якнайшвидше донести естафетну паличку від старту до фінішу.

Біг у природних умовах має два різновиди. Крос проводиться по пересіченій місцевості (полями, луками, лісом) на дистанціях до 14 км включно. Другий різновид — дорогами (польовими, шосейними) на дистанціях від 15 до 42 км 195 м.

Біг по доріжці стадіону входить до змагань з семиборства та десятиборства, біг по пересіченій місцевості або доріжці на 3 тис. м — до змагань з сучасного п’ятиборства.

Частину змагань проводять узимку під дахом в скороченому варіанті (наприклад, замість спринту 100 м змагаються на дистанції 60 м).

Біг входить до програми змагань на Паралімпійських іграх. Спортсмени з обмеженими можливостями змагаються на дистанціях 100 м, 200 м, 400 м, 800 м, 1500 м, 5000 м, 10 000 м, в естафеті 4 × 100 м, естафеті 4 × 400 м. Людям із вадами зору дозволяється бігати поруч із зрячим спортсменом, який є їхнім супроводжувачем, на дистанціях 100 м, 200 м, 400 м і 800 м, а також на шосе.

Існує також оздоровчий біг, який не є спортивним змаганням. Це біг у невисокому темпі, який виконує лікувально-профілактичну роль. Він збільшує резервні можливості організму завдяки покращенню роботи дихальної системи, серцевого м’яза, опорно-рухової системи, м’язів і суглобів. Регулярні заняття оздоровчим бігом допомагають нормалізувати вагу тіла, оскільки під час фізичних навантажень активізується жировий обмін речовин. Оздоровчий біг уповільнює процес старіння і омолоджує організм, позитивно впливає на психоемоційний стан людини, викликає відчуття бадьорості.

В Україні

Бігові дисципліни розвивалися в Україні в рамках розвитку легкої атлетики. Низка спортсменів з України завойовували олімпійські медалі. Першими олімпійськими здобутками для української легкої атлетики з бігу стала срібна медаль Л. Бартенєва (естафетний біг) на Літніх Олімпійських іграх 1956 у м. Мельбурні.

В. Борзов — дворазовий олімпійський чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1972 у м. Мюнхені у змаганнях з бігу на 100 і 200 м, срібний призер в естафетному бігу 4 х 100 м., бронзовий призер Літніх Олімпійських ігор 1976 у м. Монреалі у бігу на 100 м та естафетному бігу 4 х 100 м.

Л. Аксьонова — бронзова призерка Літніх Олімпійських ігор 1976 в естафетному бігу 4 х 400 м.

Т. Пророченко — чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 1980 у м. Москві в естафетному бігу 4 х 400 м, бронзова призерка Літніх Олімпійських ігор 1976 в естафетному бігу 4 х 100 м.

В. Архипенко — срібний призер Літніх Олімпійських ігор 1980 у бігу на 400 м з бар’єрами.

Н. Олізаренко — чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 1980 у бігу на 800 м, бронзова призерка у бігу на 1500 м.

М. Пінігіна — чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 1988 у м. Сеулі в естафетному бігу 4 х 400 м.

Т. Самоленко — чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 1988 в бігу на 3000 м, бронзова призерка у бігу на 1500 м, срібна призерка Літніх Олімпійських ігор 1992 у м. Барселоні в бігу на 3000 м.

Л. Джигалова — чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 1988 та 1992 в естафетному бігу 4 х 400 м.

В. Бризгін — чемпіон Літніх Олімпійських ігор 1988 в естафетному бігу 4 х 100 м.

О. Бризгіна — чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 1988 у бігу на 400 м та в естафетному бігу 4 х 400 м, чемпіонка Літніх Олімпійських ігор 1992 в естафетному бігу 4 х 400 м та срібна призерка у бігу на 400 м.

О. Жупієва — бронзова призерка Літніх Олімпійських ігор 1988 у бігу на 10 000 м.

І. Неделенко-Ліщинська, Н. Тобіас — срібна та бронзова (відповідно) призери Літніх Олімпійських ігор 2008 у м. Пекіні в бігу на 1500 м.

Т. Терещук-Антипова — бронзова призерка Літніх Олімпійських ігор 2004 у м. Афінах у бігу на 400 м з бар’єрами.

А. Рижикова (Ярощук), Н. Пигида, А. Логвиненко, О. Земляк — бронзові призери Літніх Олімпійських ігор 2012 у м. Лондоні в естафетному бігу 4 х 400 м.

Є. Бризгіна, О. Повх, М. Рємєнь, Х. Стуй — бронзові призери Літніх Олімпійських ігор 2012 в естафетному бігу 4 х 100 м.

Література

  1. Hawley J. Running: Olympic Handbook of Sports Medicine. Oxford : Blackwell Science, 2000. 96 p.
  2. Martin D., Gynn R. The Olympic Marathon. Champaign : Human Kinetics, 2000. 511 p.
  3. Булатова М. Енциклопедія олімпійського спорту в запитаннях і відповідях. Київ : Олімпійська література, 2009. 400 с.
  4. Булатова М. Олімпійська спадщина України : в 2 кн. Київ : Олімпійська література, 2017. Кн. 2. 144 с.
  5. Running // International Olympic Committee. URL: https://olympics.com/ioc/ancient-olympic-games/running

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Біг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біг (дата звернення: 27.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.03.2024

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶