Бартенєв, Леонід Володимирович
Барте́нєв, Леоні́д Володи́мирович (10.10.1933, м. Полтава, тепер Україна — 17.11.2021, м. Москва, РФ) — спортсмен (атлетика легка), заслужений майстер спорту (з 1956), олімпійський призер, тренер, заслужений тренер СРСР (з 1980).
|
Бартенєв, Леонід Володимирович | |
|---|---|
| Народження | 10.10.1933 |
| Місце народження | Полтава |
| Alma mater | Національний університет фізичного виховання і спорту України |
| Напрями діяльності | Фізичне виховання та спорт |
Зміст
Життєпис
Зростав сиротою. У сьомому класі школи перемагав на обласних змаганнях з легкої атлетики, фехтування та футболу. Завдяки спортивним досягненням перейшов до дитячої спортивної школи (тепер Полтавська спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву № 2), де тренувався у тренера Ю. Стешина, а також працював. Після закінчення школи переїхав до м. Києва.
1957 закінчив Київський державний інститут фізичної культури і спорту (тепер Національний університет фізичного виховання і спорту України), здобув фах тренера-викладача. Наставниками з легкої атлетики були З. П. Синицький та З. О. Синицька.
Спортивна кар’єра
Виступав за спортивне товариство «Буревісник» (м. Київ). Як найкращий спринтер м. Києва, 1954 взяв участь у забігу на 100 метрів на День фізкультурника в м. Москві та переміг. Після цього виступу його запросили в збірну команду СРСР, до складу якої входив 1954–1962. 1954 на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в м. Берні (Швейцарія) здобув бронзову медаль в естафеті 4х100 м разом з Б. Токарєвим, В. Рябовим і Л. Санадзе. Радянську легкоатлетичну команду в естафеті випередили команди Угорщини та Великої Британії. На Літніх Олімпійських іграх 1956 в м. Мельбурні (Австралія) у командному складі з Б. Токарєвим, В. Сухарєвим, Ю. Коноваловим став срібним призером. На цій Олімпіаді в естафеті 4х100 м був стартовим бігуном. Радянську команду тоді змогли випередити лише легкоатлети зі США. Бертенєв змагався також у бігу на 100 м та на 200 м, однак пробився лише до чвертьфіналу. 1955 спортсмену присвоєно звання майстра спорту СРСР. 1958 став чемпіоном СРСР у бігу на 100 м, а 1959 — на 200 м.
На чемпіонаті Європи з легкої атлетики 1958 у м. Стокгольмі (Швеція) Бартенєв в естафетному бігу 4х100 м став бронзовим призером, вищі сходинки на п’єдесталі пошани дісталися командам Німеччини та Великої Британії. На Літніх Олімпійських іграх 1960 в м. Римі (Італія) він у складі радянської команди разом із Г. Косановим, Ю. Коноваловим та Е. Озоліним, тепер вже на другій позиції, завоював другу срібну олімпійську медаль в естафеті. Цього разу спортсмени СРСР поступилися команді ФРН. У бігу на 200 м Бартенєву знову не вдалося пройти чвертьфінал.
На Універсіаді 1961 у м. Софії (Болгарія) в естафеті 4 × 100 м Бартенєв став чемпіоном. Після неї завершив спортивну кар’єру. Загалом здобув 17 медалей чемпіонатів Радянського Союзу в бігу на короткі дистанції: 6 золотих, 9 срібних, 2 бронзові. 5 разів його ім’я заносили до таблиці рекордів Радянського Союзу.
Від 1961 перейшов на тренерську роботу, зокрема з 1962 — тренер у клубі «Динамо» (Москва). Старший тренер збірної СРСР зі спринту (1964–1988). Потім працював тренером, згодом директором ДЮСШОР Московської міської організації «Динамо», пізніше перетвореної у Центр підготовки — спортивний клуб «Атлет» (1970–1990). Підготував понад 100 майстрів спорту.
Автор книги «Біг на короткі дистанції» (1971).
2006 брав участь у змаганнях ветеранів, побив рекорд для своєї вікової групи.
2012 завершив тренерську діяльність. Мешкає в м. Москві (Російська Федерація).
Нагороди та визнання
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1960), медаллю «За трудову відзнаку» (1960).
Додатково
Полтавським обласним відділенням Національного олімпійського комітету України спільно з Полтавською обласною федерацією легкої атлетики, під патронатом Національного олімпійського комітету України з 2007 проводиться відкритий обласний легкоатлетичний турнір на призи Л. Бартенєва. Змагання традиційно відбуваються у легкоатлетичному манежі стадіону «Ворскла» імені О. Д. Бутовського. У програмі змагань: біг на 60 м, 300 м, 800 м, 1500 м, 60 м з бар’єрами, стрибки в довжину, висоту, потрійний стрибок, естафета «шведська». У змаганнях беруть участь юнаки та дівчата, всього понад 300 атлетів з Полтавської та інших областей України.
Праці
- Бег на короткие дистанции. 2-е изд., испр. Москва : Физкультура и спорт, 1971. 72 с.
- Насонова Л. Уроки скорости // Физкультура и спорт. 2008. № 3. С. 26–27.
Література
- Озолин Э. С. Спринтерский бег. Москва : Человек, 2010. 178 с.
- Полтавці — переможці Олімпійських ігор // Бубка С. Н., Булатова М. М. Олімпійське сузір’я України: атлети. 2-ге вид. Київ : Олімпійська література, 2011. С. 16; 19.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Григор'єв В. М. Бартенєв, Леонід Володимирович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бартенєв, Леонід Володимирович (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
