Аритмія (література)
Аритмі́я — структурна особливість літературного твору, яка полягає в порушенні його ритму.
Характеристика
У віршознавчому аспекті аритмію пов’язують з інтонацією, спрямованою на недотримання передбачуваності в поетичному мовленні. Виникає внаслідок уведення в розмір чи вилучення з нього додаткових наголосів (складів). Притаманна версифікаційним формам (див.Віршування), помежевим щодо силабо-тоніки й тоніки (дольник, тактовик, акцентний вірш), а також верлібру та різностопному монометричному віршу. Наприклад, етюд Г. Чубая «Літо» ґрунтується на аритмічному сполученні 2- і 3-складових модуляцій дольника: «Двоє несамовито // двоє задихано // завчили одне одного напам’ять // як хрестоматійні вірші і навіть // пісок та трава тепер безсилі [...]».
Аритмію можна також ототожнювати з винятково інтенсивним чергуванням ритмів у межах поліметричної композиції (хореїчні, ямбічні, гекзаметричні та інші рядки у віршовій новелі М. Бажана «Боги Еллади»).
У вузькому розумінні співвідноситься з ритмічною неврегульованістю (непослідовним використанням ритмічної форми певного розміру). Так, у поемі В. Герасим’юка «Київська повість (Сорок строф)» ужито четверту, п’яту й дев’яту форми дольника п’ятиіктного.
З огляду на міметичну сутність ритму, аритмію в літературі слід трактувати як сполучення несумірних складників ліричного (див. Лірика), епічного (див. Епос) чи драматичного (див. Драма) твору. Ідеться про компоненти форми (розрізненість фоніки, лексики, зокрема рим, синтаксису, графічного оформлення тексту тощо) і змісту (гротеск; образи, відмінні за низкою рис; несподіване розгортання сюжету в ряді жанрів тощо). Зокрема, у першій частині новели М. Хвильового «Свиня» нагромаджено абзаци, різні за обсягом, граматичною будовою (прості односкладові речення поряд із розширеними описами на основі складних речень тощо), графічною подачею (наявність речень, візуально почленованих між кількома рядками), функцією висловлювання (власне сюжетотворчі й т. з позасюжетні елементи).
В аспекті генології йдеться про аритмію — індивідуально-авторське означення жанру віршового твору.
Причини
Аритмію спричиню власне художніми цілями: увиразнення експресії (посилення тонічного начала, суголосного переживанням ліричного суб’єкта, наприклад, у медитації Є. Плужника «Розминувся зі мною сон...»); підкреслення стильової належності [деконструювання слів, сполучення різних віршових розмірів як риси футуризму в маніфесті-містифікації Е. Стріхи (К. Буревія) «Танцюйте, читачі!»]; засвідчення експерименту (умисний відхід від рівноскладовості, насамперед у міжіктних інтервалах, наприклад, у пейзажному образку Т. Федюка «Летіти двадцять годин для того...»). Водночас може йтися про недостатнє опанування технічних особливостей художнього твору (недотримання ритму в поезіях початківців).
Література
- Чичерин А. Ритм образа: стилистические проблемы. Москва : Советский писатель, 1980. 396 с.
- Соколова В. Психологічний компонент ритмомелодики М. Семенка // Проблеми славістики. 2002. № 4. С. 35–39.
- Тверьянович К. Поэтика Бенедикта Лившица. Санкт-Петербург : Симпозиум, 2008. 276 с.
- Гринбаум О. Роман А. С. Пушкина «Евгений Онегин»: ритмо-смысловой комментарий. 2-е изд., испр. и доп. Санкт-Петербург : Санкт-Петербургский государственный университет, 2012. 327 с.
- Афанасьєва В. С., Башкирова О. М., Бросаліна О. Г. та ін. Український дольник. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2013. 431 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Левицький В. А. Аритмія (література) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аритмія (література) (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
