Аркавін, Яків Сергійович
Арка́він, Я́ків Сергі́йович (ім’я при народженні — Аркавін, Янкель Файвішович; 21.07.1865, містечко Подберези (Подберезьє), тепер с-ще Пабярже, Литва — 14.03.1930, м. Харків, тепер Україна) — лікар-педіатр, доктор медицини (з 1908), професор (з 1911).
|
Аркавін, Яків Сергійович | |
|---|---|
| Справжнє ім’я | Янкель Файвішович |
| Народження | 21.07.1865 |
| Місце народження | Пабярже |
| Смерть | 14.03.1930 |
| Місце смерті | Харків |
| Alma mater | Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна |
| Напрями діяльності | педіатрія, неонатологія |
Зміст
Життєпис
Освіту здобув 1891 у Харківському університеті (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Удосконалював знання з педіатрії в Австрії, Німеччині, Швейцарії.
1903 захистив дисертацію на тему «До питання про вплив хлористого барію на організм тварин (експериментальне дослідження)». Після закінчення університету був зарахований лікарем — фахівцем з дитячих хвороб при Червоному Хресті, де працював протягом 10 років, і водночас шкільним лікарем при першій школі грамотності в м. Харкові.
У 1908 обраний приват-доцентом Харківського університету, в 1910 — професором кафедри дитячих хвороб Жіночого медичного інституту (ЖМІ) Харківського медичного товариства, у 1920–1930 завідував кафедрою дитячих хвороб Харківського медичного інституту (ХМІ), утвореного злиттям медичного факультету Харківського університету і ЖМІ. 1920 створив там і очолив першу дитячу клініку грудного віку.
Наукові досягнення
Основоположник практичної української мікропедіатрії (неонатології). Відкрив і ввів у практику синдром (симптом) Аркавіна — ознаку збільшення бронхопульмональних лімфатичних вузлів кореня легені, що проявляється укороченим перкуторним звуком.
Громадська діяльність
Активний громадський діяч: член Вченої ради Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР (Наркомкомздоров’я України) з питань охорони материнства й дитинства; редактор відділу педіатрії журналу «Врачебное дело» (тепер «Лікарська справа — Врачебное дело»); організатор дитячої консультації при клініці 1-го Всеукраїнського інституту охорони материнства й дитинства в м. Харкові (1923); керівник секції дитячих хвороб Харківського медичного товариства (1919–1929), добре відомий широким колам дитячих лікарів важливими виступами на всесоюзних з’їздах 1920-х.
Праці
- К вопросу о влиянии хлористого барияна организмживотных (экспериментальное исследование). Харьков, 1902;
- Изобластипатологии желудка. Харьков, 1905;
- К вопросу о бронхиальнойастме у детей. Харьков, 1907;
- О периодической рвоте у детей. Харьков, 1907;
- Эксквизитные случаи скарлатины – Харьков, 1913;
- Предохранительные прививки против дифтерита анатоксином Ramon'a и лечение егоантидифтеритной очищенной сывороткой (serumpurifie). Харків, 1927;
- Профилактика и лечение детских болезней. Харків, 1930.
Література
- Памяти проф. Якова СергеевичаАркавина // Педиатрия, 1931. Т. ХIV. Вип 1. С. 379–380.
- Приходько В. С. Аркавін Яків Сергійович // Вчені Харківського державного медичного університету. Харків, 2003. С. 102.
- Кожемяка А. И., Сиренко Т. В., Кандыба В. П. и др. К 210-летию Харьковского национального медицинского университета // Здоровье ребенка. 2015. № 5 (65).
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Перцева Ж. М. Аркавін, Яків Сергійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аркавін, Яків Сергійович (дата звернення: 9.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.08.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
