Аркан, Дені
Арка́н, Дені́ (фр. Arcand, Denys; повне ім’я — Жорж-Анрі Дені (фр. Georges-Henri Denys); 25.06.1941, с. Дешамбо, тепер муніципалітет Дешамбо — Грондін, провінція Квебек, Канада) — кінорежисер документального та художнього кіно, сценарист, актор.
|
Аркан, Дені (Arcand, Denys) | |
|---|---|
| Народження | 25.06.1941 |
| Місце народження | Дешамбо, Канада |
| Alma mater | Університет Монреаля |
| Напрями діяльності | кіномистецтво, кінематографія |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Премії | Каннського МКФ (1986, 1989, 2003), Сезар (2004), Давида ді Донателло (2004) |
| Лауреат премії Оскар | 2004 |
Життєпис
Народився у сім’ї моряка. З 1951 навчався у релігійному єзуїтському Колежі Сент-Марі у м. Монреалі.
1960 вступив до Університету Монреаля, де вивчав історію. У 1960–1970-х цікавився марксизмом, співпрацював у журналі «Парті-прі» («Parti-pris»), який виступав за незалежний, світський і соціалістичний Квебек. У статтях викривав експлуатацію та несправедливість.
Перший професійний фільм «Один чи з іншими» (1961) зняв ще в університеті.
У 1962–1972 працював режисером-сценаристом у Національному офісі кінематографії Канади. Упродовж 10 років зняв низку документальних фільмів — історичних, політичних («Шамплен», 1963; «Шлях на Захід», 1965; «Квебек: Дюплессі та пізніше…», 1972 та ін.) і один спортивний («Волейбол», 1965).
Знімав художні фільми на приватних кіностудіях. Працював також для телебачення, реклами й театру.
Творчість
Аркан — типовий представник соціального й політичного кіно Квебеку. Чорно-білий документальний полемічний повнометражний фільм «Стосовно бавовни» про працівників текстильної фабрики на Півдні Квебеку зображував важкі умови праці, експлуатацію та проблеми трудівників (закриття підприємств, професійні захворювання, страйки, боротьбу профспілок), а також стосунки й конфлікти між англомовними та франкомовними канадцями. Фільм, створений 1970, було заборонено Національним офісом кінематографії Канади (рідкісний випадок цензури в канадському кіно). Фільм вийшов на екрани лише 1976, а у повній нецензурованій версії — у 2004.
У документальній стрічці «Квебек: Дюплессі та пізніше…» проводиться паралель між виборами 1970 та 1936, коли прем’єр-міністром став М. Дюплессі.
Документальний фільм «Комфорт і байдужість» (1982) присвячений аналізу референдуму про незалежність Квебеку (1980). Художні фільми Аркана, зокрема, «Занепад американської імперії» (1986), «Нашестя варварів» (2003), «Епоха затьмарення» (2007), що становлять «трилогію невдач», а також «Крах американської імперії» (2018) зображують сучасне квебецьке суспільство з його суперечностями й проблемами: розчарування в ідеологіях, відчуження, панування індивідуалізму, глобалізація та економічний лібералізм, корупція, злочинність, втрата моральних цінностей тощо. Фільм «Ісус із Монреаля» (1989) проводить паралель між євангельськими сценами з життя Ісуса та долею актора — виконавця його ролі в спектаклі.
Аркан знімав фільми французькою мовою. Пробував перейти на виробництво англійською (драми «Кохання й людські рештки», 1993; «Культ знаменитості», 2000), однак повернувся до французької.
Низку фільмів Аркан зняв за власними сценаріями, у кількох стрічках виконував як актор невеличкі ролі.
Нагороди та визнання
За фільм «Нашестя варварів» отримав премію за найкращий сценарій Каннського кінофестивалю (2003), премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою, 3 премії «Сезар» (за найкращий фільм, найкращу режисуру та найкращий оригінальний сценарій), премію Давида ді Донателло за найкращий іноземний фільм (усі — 2004).
За фільм «Ісус із Монреаля» удостоєний премії журі Каннського МКФ (1989).
Нагороджений кількома канадськими орденами, зокрема, офіцер Ордена Канади (1988), кавалер Національного ордена Квебеку (2000). Удостоєний зірки на Алеї слави у м. Торонто (2004).
Твори
- Les invasions barbares. Montréal : Boréal, 2003. 224 p.
- Hors champ. Écrits divers, 1961–2005. Montréal : Boréal, 2005. 194 p.
- Les genes adorent les guerres et autres inédites. Textes dramatiques. Montréal : Boréal, 2008. 285 p.
Література
- Coulombe G. Denys Arcand. La vraie nature du cinéaste. Montréal : Boréal, 1993. 134 p.
- Le Déclin de l’Empire americain // Beylie C., Pinturault J. Les films-phares du cinéma contemporain depuis 1968. Paris : Bordas, 1995. P. 229–230.
- Bergeron C. Un cynique chez les lyriques. Denys Arcand et le Québec. Montréal : Boréal, 2012. 144 p.
- La Rochelle R. Denys Arcand. Mille plateaux. Québec : Les Presses de l’Université Laval, 2014. 138 p.
- Lever Y. Arcand, Denys // Lamonde Y., Gélinas X., Livernois J. et al. Dictionnaire des intellectuel.les au Québec. Montréal : Les Presses de l’Université de Montréal, 2017. 348 p.
- Leach J. The Films of Denys Arcand. New Brunswick : Rutgers University Press, 2020. 218 p.
- Boisclair R. Denys Arcand. Réalisateur, scénariste, acteur // Objectif Cinéma. URL : https://www.objectif-cinema.com/spip.php?article4236
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Аркан, Дені // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аркан, Дені (дата звернення: 8.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 04.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
