Глобалізація

Глобаліза́ція (від лат. globus — куля, Земна куля, глобус; англ. global — той, що стосується Земної кулі, світовий, планетарний) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції (згуртування, об’єднання політичних, економічних, державних і громадських структур у межах регіону, країн, світу) й уніфікації (приведення до однаковості, єдиної форми чи системи).

Критики глобалізації наголошують на небезпеці уніфікації через втрату релігійної та національної самобутності окремих народів.

Історична довідка

Уперше термін «глобалізація» в значенні «інтенсивної міжнародної торгівлі» наприкінці 1850-х вжив К. Маркс у листі до Ф. Енгельса.

Спочатку поняття вживали в суспільних науках. 1961 термін зафіксовано в англомовному словнику.

Сучасну популярність і широкий вжиток терміна приписують професору Гарвардської школи бізнесу (м. Бостон, штат Массачусетс, США) Т. Левітту (1925–2006; Німеччина — США), який 1983 опублікував статтю «Глобалізація ринків» (анг. «Globalization of markets»). Існує точка зору, що пов’язує появу терміна «глобалізація» з соціологом Р. Робертсоном (1938–2022; Велика Британія — США), який 1985 розтлумачив його (глобальне не може бути протиставлено локальному, універсальне — приватному; локальне є аспектом глобалізації, глобальне створює локальне). Він запропонував замінити для більшої точності термін «глобалізація» на «глокалізацію» (утворено від «глобалізація» й «локалізація» для підкреслення їхнього сучасного взаємного здійснення).

Під глобалізацією розуміють процес, який призводить до всеосяжного, всесвітнього поєднання структур, інститутів і культур. Історики розглядають цей процес як один із етапів розвитку капіталізму. Політологи акцентують увагу на поширенні демократичних (див. Демократія) організацій. Культурологи пов’язують прояв глобалізації з вестернізацією культури. Існують інформаційно-технологічні підходи до пояснення процесів глобалізації. Провідну роль у процесі глобалізації відіграє зростання міжнародної торгівлі.

Характеристика

Серед рис глобалізації: інтернаціоналізація, лібералізація, універсалізація, модернізація, детериторізація, віртуалізація.

Основним наслідком глобалізації є поділ праці географічний, міграція і концентрація у масштабах планети капіталу, робочої сили, виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних і технологічних процесів, зближення й злиття культур різних держав. У результаті глобалізації світ стає зв’язанішим і залежним від усіх його суб’єктів.

Види глобалізації

Види глобалізації залежать від сфери застосування:

фінансово-економічна;
політична;
ідеологічна;
соціальна;
суспільна;
військово-політична;
інформаційна;
мовна;
культурна;
морально-етична;
екологічна;
технічна;
нормативно-правова;
безпеки;
міжнародних відносин;
державно-управлінських відносин.
Глобалізація фінансово-економічна спонукає до розвитку в світі ринкової економіки, посилення міжнародного поділу праці, зростання транснаціональних корпорацій (ТНК), створення розгалуженої системи міжнародних банків і фондів, перетворення долара на міжнародну валюту тощо.
Політична глобалізація забезпечує поширення у світі таких політичних цінностей, як поділ влади, парламентаризм, політичний плюралізм, багатопартійність, повага міжнародного права, пріоритет прав людини тощо.
Ідеологічна глобалізація — поширення у світі певних ідей і цінностей, зокрема ідей лібералізму.
Глобалізація суспільна проявляється в становленні й розвитку системи неурядових організацій як активних учасників державної політики, міжнародних відносин, гуманітарних проєктів і програм розвитку.
Глобалізація культурна проявляється, з одного боку, в розвиткові культурних зв’язків між націями і державами, з іншого — містить процес гомогенізації в рамках американської культурної експансії за рахунок втрат людства в традиційній диверсифікації культур.
Глобалізація інформаційна — переважно вільні інформаційні потоки між державами, суспільствами і людьми.
Глобалізація мовна проявляється в рамках наростання популярності англійської мови у глобальній мережі Інтернету, на телебаченні, радіо, у науковій літературі, представленні технологічних відкриттів.
Глобалізація екологічна обумовлена появою спільних для людства викликів довкіллю — кліматичних змін, транскордонного забруднення повітря й води, поширення небезпечних захворювань і загрозами пандемії тощо.
Глобалізація технічна проявляється в становленні глобальної структури телекомунікацій, наростанні транскордонного потоку інформаційних даних, застосуванні Інтернету, супутників зв’язку, безпровідного телефонного зв’язку, виробництві техніки за єдиними проєктами і патентами, запровадженні загального для всіх права інтелектуальної власності тощо.
Глобалізація нормативно-правова — створення міжнародного кримінального суду, міжнародних правових рухів, поширення міжнародної злочинності, появі міжнародного адміністративного права.

Процес глобалізації дещо призупинився в період холодної війни, коли економічний і культурний розвиток окремих держав (СРСР, КНР) відбувався відособлено від світу. Друга половина 20 ст. характеризувалася утворенням Організації Об’єднаних Націй та розширенням її функцій, виникненням і швидким поширенням ТНК, наднаціональних валютно-фінансових органів (Міжнародний валютний фонд, Банк світовий), НАТО, Світової організації торгівлі, Римського клубу та інших міжнародних організацій.

В останні десятиліття 20 — на початку 21 ст. глобалізація набрала особливих темпів. Сучасними проявами глобалізації є ТНК, що виробляють продукти харчування («Coca-Cola», «Pepsi», «McDonald’s»), мобільні пристрої («Samsung», «Nokia», «Apple»), компанії «Microsoft Corporation», «Dream Works Pictures», «IKEA» тощо.

Наслідки

Глобалізація має позитивні та негативні аспекти. Серед позитивних рис:

зміцнення зв’язків між найвіддаленішими куточками планети;
поширення ідей та інформації, технологій, ціннісних орієнтацій, способу життя, поведінки;
зростаюча інтенсивність взаємозв’язків у сфері торгівлі, фінансів, міграції населення внаслідок розвитку всеосяжних систем транспорту й комунікацій;
стирання граней між місцевими та всепланетарними подіями; *взаємопроникнення й взаємозбагачення культур і технологій;
співробітництво у вирішенні проблем, що постають перед людством (інтернаціональна взаємодопомога людям, постраждалим від стихійних лих тощо).

Негативні риси глобалізації:

руйнує промисловість;
сприяє зростанню безробіття, злиднів;
гальмує науково-технічний прогрес;
посилює екологічну катастрофу на планеті;
сприяє падінню народжуваності;
є інструментом для ослаблення або знищення геополітичних супротивників;
сприяє зростанню спекулятивної економіки, монополізації виробництва й збуту товарів і перерозподілу багатства на користь невеликої групи людей («світового правлячого класу»).

Закономірним наслідком недоліків глобалізації став рух антиглобалізму. У впливі глобалізації на культуру вбачають зростаючу проблему, оскільки міцніші держави заполоняють культуру менших країн, призводячи до того, що їхні традиції та цінності зникають.

Література

Картунов О. В., Мазуховська О. О. Глобалізація // Політологічний енциклопедичний словник / Упоряд. В. П. Горбатенко. 2-ге вид., допов. і перероб. Київ : Генеза, 2004. С. 107–108.
Камінський Є. Глобалізація // Політична енциклопедія / Гол. редкол. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 144–145.
Коппель О. Глобалістика // Політична енциклопедія / Гол. редкол. Ю. Левенець. Київ : Парламентське видавництво, 2011. С. 145–146.
Бєльська Т. Глобалізація // Денисенко В. М., Сорба О. М., Угрин Л. Я. та ін. Політологія. Львів : Новий Світ — 2000, 2014. С. 97.
Семигіна Т. Глокалізація // Денисенко В. М., Сорба О. М., Угрин Л. Я. та ін. Політологія. Львів : Новий Світ — 2000, 2014. С. 104.
Тихомирова Є. Глобалізм // Денисенко В. М., Сорба О. М., Угрин Л. Я. та ін. Політологія. Львів : Новий Світ — 2000, 2014. С. 99.
Дем’яненко Б. Глобалізація // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. О. І. Потапенка, В. П. Коцура, В. В. Куйбіди. 7-ме вид. Корсунь-Шевченківський : Корсунський видавничий дім «Всесвіт», 2017. С. 127–130.

Автор ВУЕ

Б. Л. Дем’яненко

Покликання на цю статтю: Дем’яненко Б. Л. Глобалізація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Глобалізація (дата звернення: 28.04.2024).