Арлетті

Арлетті́ [франц. Arletty; справжні прізвище та ім’я — Батіа, Леоні Марі Жулія (франц. Bathiat, Léonie Marie Julia); 15.05.1898, м. Курбевуа, тепер регіон Іль де Франс, Франція — 23.07.1992, м. Париж, Франція] — актриса театру і кіно.

Арлетті (Bathiat, Léonie Marie Julia)
Псевдоніми	Арлетті
Народження	1898
Місце народження	Курбевуа, Іль де Франс, Франція
Смерть	1992
Місце смерті	Париж, Франція
Напрями діяльності	акторське мистецтво

Життєпис

Народилася в робітничій сім’ї. З 1914 працювала секретаркою, згодом — робітницею на заводі, моделлю в будинку моди. Псевдонім Арлетті взяла 1918 за іменем героїні роману «Монт-Оріоль» Г. де Мопассана. Протягом 1919–1966 — на сцені, виступала в ревю, грала в театрі. З 1930 також знімалася в кіно.

1958 входила до складу журі Каннського міжнародного кінофестивалю.

1962 майже втратила зір, через хворобу була змушена незабаром завершити акторську кар’єру.

Творчість

Одна з провідних європейських актрис 1930-х. Її сценічна гра вирізнялася майстерною передачею відтінків почуттів і психології героїнь, поетичністю й артистизмом.

Грала в п’єсах, оперетах: «Танцівник Мадам» (1920, комедія П. Армона і Ж. Буске); «Нонетта» (1922, оперета А. Барда, музика Ш. Кюв’є); «Я не обдурюю свого чоловіка» (1923, комедія Ж. Фейдо і Р. Петера); «Жан V» (1929, оперета Ж. Буске і А. Фалька, музика М. Івена); «О мій прекрасний незнайомцю» (1933, оперета С. Гітрі, музика Р. Ана); «Школа вдів» (скетч Ж. Кокто); «Фрік-фрак» (комедія Е. Вурде; обидві постановки — 1936); «Трамвай “Бажання”» (1949, п’єса Т. Вільямса); «Священні чудовиська» (1966, п’єса Ж. Кокто) та ін.

Виконувала ролі у фільмах провідних режисерів Франції: «Пансіон “Мімоза”» Ж. Фейдера (1934); «Перли корони» і «Дезіре» С. Гітрі (1937); «Північний готель» (1938), «День починається» (1939), «Вечірні відвідувачі» (1942), «Діти райка» (1943–1944), «Повітря Парижа» (1954), усі — М. Карне; «Фрік-фрак» М. Лемана, «Пом’якшуючі обставини» Ж. Буайє (обидва — 1939); «Портрет вбивці» Б. Ролана (1949); «Дивна неділя» М. Аллегре (1958); «Поїздка у Біарріц» Ж. Гранж’є (1962) та ін.

Її партнерами були актори Ж. Габен, М. Сімон, Л. Жуве та ін.

Створила образи сильних, вільних і сміливих жінок, які потребують кохання. Найдосконаліші ролі Арлетті — Домінік зі стрічки «Вечірні відвідувачі» та Гаранс із фільму «Діти райка» віддзеркалюють красу й душевну чистоту жінки.

Написала автобіографічну книжку «Захист. Автопортрет» (1971).

Визнання

1980 засновано премію Арлетті, якою нагороджують найкращих французьких театральних діячів.

Про Арлетті знято французький біографічний телефільм «Арлетті, злочинна пристрасть» (2015; режисер А. Селіньяк, у головній ролі Л. Коста), а також кілька документальних фільмів.

Цитати

«Найкращий крем для обличчя — це чисте сумління» «La meilleure crème de beauté : la bonne conscience »
(Arletty. La Défense. Paris : La Table Ronde, 1971. P. 166).

«Якби треба було втілити таємниці Парижа на всіх його рівнях, від вельможних дам Бальзака до людиноподібних істот Ежена Сю, якби треба було спробувати показати якомусь іноземцеві контрасти, біди, розкіш, злидні, глумливість і злочин нашого міста, я обрав би панну Арлетті» «S’il fallait incarner les mystère de Paris à tous les étages, depuis les grandes dames de Balzac jusqu’aux larves d’Eugène Sue, s’il fallait essayer de rendre visible à un étranger, les contrastes, les détresses, le luxe, la malice et le crime de notre ville, je désignerais du doigt Mlle Arletty»
(Ж. Кокто. Цит. за кн.: Barrot O., Chirat R. «Gueules d’atmosphère». Les acteures du cinéma français 1929‒1959. Paris : Gallimard, 1994. Р. 129).

Твори

La Défense. Autoportret. Paris : Ramsay Poche Cinéma, 2007. 285 p.

Література

Barrot O., Chirat R. «Gueules d’atmosphère». Les acteures du cinéma français 1929‒1959. Paris : Gallimard, 1994. 144 p.
Demonpion D. Arletty. Paris : Flammarion, 1996. 486 p.
Laroche R. de. Arletty, paroles retrouvées. Paris : TourVerte, 2012.
Alliot D. Arletty. « Si mon cœur est français». Paris : Tallandier, 2016. 304 p.URL: https://www.tallandier.com/pdf/9791021019652.pdf
Arletty :vingt-cinqansqu'elle nous manqué // ParisMatch. 2017. URL:http://www.parismatch.com/People/Arletty-vingt-cinq-ans-qu-elle-nous-manque-1317158
Arlettyou la plus forte personnalité du cinémafrançais // France Inter. 2017. URL:https://www.franceinter.fr/emissions/la-chronique-de-dominique-besnehard/la-chronique-de-dominique-besnehard-29-octobre-2017
1988 – Entretien Marcel CarnéetArletty par Henry-Jean Servat (Paris-Match) // Marcel Carné. URL:http://www.marcel-carne.com/carne-et-la-presse/entretiens-de-marcel-carne/1988-entretien-marcel-carne-et-arletty-par-henry-jean-servat-paris-match/

Автор ВУЕ

С. В. Глухова

Покликання на цю статтю: Глухова С. В. Арлетті // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арлетті (дата звернення: 8.05.2024).