Арль, давньоримські та романські пам’ятки

Арль, давньоримські та романські пам’ятки. Амфітеатр

А́́́рль, давньори́мські та рома́нські па́м’ятки (фр. Arles, monuments romains et romans) — комплекс античних та середньовічних архітектурних пам’яток в історичному центрі м. Арля (регіон Прованс — Альпи — Лазуровий берег, Франція), пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Історична довідка

Місто у дельті р. Рони засноване стародавніми греками (фокейцями) під назвою Теліне (грец. Θηλίνη). Розкопки свідчать про його існування у середині 6 ст. до н. е. Згодом місто відоме під назвою Арелат (лат. Arelas, Arelate). 123 до н е. потрапило під владу Римської імперії й стало найбільшим містом Галлії Нарбоннської. Його оточили мурами, збудували форум, амфітеатр (арену), театр, цирк, тріумфальну арку. У 4–5 ст. місто розквітло завдяки частим перебуванням римських імператорів. Костянтин Великий наказав збудувати тут терми. У 6 ст. м. Арль захоплювали й руйнували вестготи, 730 — араби. Упродовж 934–1032 місто було столицею Арльського королівства. 1239 Арль втратив політичну самостійність (увійшов до складу графства Прованського).

Характеристика

Комплекс античних та середньовічних архітектурних пам’яток Арля формують 8 споруд:

  • римський театр 30–15 до н. е., що зберігся частково (скену зруйновано в середньовіччі), тут під час археологічних розкопок 1651 знайдено скульптуру «Венери Арлезіанської» (тепер — у Луврі);
  • амфітеатр (арена) кінця 1 ст. н. е. (136 м завдовжки, 109 м завширшки, місткістю 20 тис. глядачів), у середньовіччі доповнений оборонними вежами;
  • криптопортик (підземні галереї в ансамблі форума) 1 ст. до н. е.;
  • терми Костянтина, збудовані за наказом римського імператора на початку 4 ст.;
  • римський некрополь Алікамп 3 ст.;
  • римська екседра як частина форуму 20–30 до н. е.;
  • залишки римських оборонних мурів 1 ст. до н. е., що оточували античне м. Арль;
  • романська церква Сен-Трофім 12 ст. з монастирським клуатром і скульптурним ансамблем західного порталу — провідна пам’ятка романського мистецтва в Провансі.

Площа території, що перебуває під охороною, — 65 га.

Римські театр й амфітеатр використовуються для проведення видовищних заходів — спектаклів, концертів, фестивалів, маскарадів, історичних реконструкцій, кориди тощо.

Значення

Комплекс давньоримських і романських пам’яток м. Арля — приклад адаптації античного міста до середньовічної європейської цивілізації.

Література

  1. Desforges D. Arles et la Camargue. Tournai : Casterman, 1997. 208 p.
  2. Dinkel R. L'Encyclopédie du patrimoine (Monuments historiques, Patrimoine bâti et naturel — Protection, restauration, réglementation. Doctrines — Techniques — Pratiques). Paris : Patrimoine, 1997. 1512 p.
  3. Bastyé A. Les Chemins de la Provence Romane. Renne : Ouest-France, 2001. 128 p.
  4. Rouquette J.-M., Allard P., Bertrand R. et al. Arles: histoire, territoires et cultures. Paris : Imprimerie Nationale Editions, 2008. 1304 p.
  5. Утко Е., Шумихина О. Сокровища человечества. 981 памятник Всемирного наследия ЮНЕСКО. 2-е изд. Москва : Эксмо, 2013. 535 с.
  6. Teyssier E. Arles, la romaine. Nîmes : Alcide, 2016. 380 p.
  7. World Heritage Sites: A Complete Guide to 1073 UNESCO World Heritage Sites. 8th ed. Buffalo; Richmond Hill : Firefly Books, 2018. 960 p.
  8. Arles, monuments romains et romans // UNESCO. URL: https://whc.unesco.org/fr/list/164/

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Арль, давньоримські та романські пам’ятки // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арль, давньоримські та романські пам’ятки (дата звернення: 7.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
19.02.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶