Армія Людова

Армія Людова, емблема

А́рмія Людо́ва (пол. Armia Ludowa) — польська прорадянська конспіративна військова організація, що діяла в роки Другої світової війни на теренах Генеральної губернії і окупованих німецькими військами польських територіях, що входили до складу Третього Рейху.

Програмні цілі

Була створена з метою сприяння становленню польської незалежної держави під керівництвом Польської робітничої партії (ПРП), тісно пов’язаної з СРСР. Завдання Армії Людової — ведення боротьби проти німецьких військ, окупаційної адміністрації та диверсії на користь Червоної армії.

Характеристика

Керівник Армії — генерал М. Жимерський (псевдонім «Роля»); заступник і керівник Головного штабу — Ф. Юзвяк (псевдонім «Вітольд»); представник Всепольської народної ради — Ю. Чеховський. Керівний орган — Головний штаб. Організаційну структуру складали 16 партизанських (відділи, батальйони, бригади, 200–1000 осіб у кожному) та 20 окремих ударних (секції, дружини, плутони) частин. Функціонувало 6 округів (Варшавський, Люблінський, Радомсько-Келецький, Краківський, Силезький, Лодзький; бригади підпорядковані Польському партизанському штабові, який співпрацював або підпорядковувався Армії Людовій). На початку 1944 нараховувала 6–8 тис., у липні 1944 — бл. 30 тис., загальна чисельність — бл. 60 тис. осіб.

Діяльність

У ніч проти 01.01.1944 в м. Варшаві скликали збори 19 невеликих організацій та утворили Крайову національну раду (КНР) як представництво «демократичних сил» польського народу. На чолі КНР став колишній працівник радянського Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) Б. Берут (1892–1956). Армія Людова була утворена декретом КНР 01.01.1944 внаслідок перейменування Гвардії Людової (військова організація ПРП, створена в січні 1942, діяла в Генеральній губернії в 1942–1943). До складу Армії входили також частини Батальйонів хлопських — конспіративних збройних формувань, заснованих у листопаді 1940 польським еміграційним урядом у м. Лондоні, загони народної міліції та окремі загони Армії Крайової.

Основними напрямками діяльності Армії Людової стали дезорганізація та руйнування транспортних артерій і терор супроти німецької окупаційної адміністрації. Армія здійснила близько 1500 збройних акцій, провела 120 великих боїв, знищивши до 19 тис. окупантів (зокрема в Яновських і Липських лісах, Сольській пущі тощо). Мала постійні тісні зв’язки з радянськими партизанами та їхніми штабами в Україні та Білорусі. Значна кількість партизанів Армії Людової як бійці 1-ї Польської армії у складі 1-го Білоруського фронту брали участь у визволенні міст Гданська, Гдині, Колобжега, Берлінській наступальній операції 1945.

Декретом КНР 21.07.1944 із Армії Людової та Польської армії під командуванням генерала З. Берлінга утворено Військо Польське. Частина кадрів Армії Людової склала кістяк органів безпеки і міліції повоєнної Польської Народної Республіки.

Додатково

Попри спротив частини керівництва ПРП, яке видало наказ долучатися до боїв лише з наближенням Червоної армії, частина відділів Армії Людової (близько 500 вояків) узяли участь у Варшавському повстанні. Водночас один із керівників Армії, полковник Ю. Скоковський дезінформував громадськість, стверджуючи, що керівництво Армії Крайової втекло з м. Варшави. Офіційно Армія Людова долучилася до боїв 02.08.1944, коли був виданий наказ керівника округу Варшава-місто, майора Болеслава Ковальського (псевдонім «Ришард»).

Література

1. Wieczorek M. Armia Ludowa: powstanie i organizacja. 1944–1945. Warszawa : Ministerstwo Obrony Narodowej, 1979. 371 p.
2. Wieczorek M. Armia Ludowa: działalność bojowa. 1944–1945. Warszawa : Ministerstwo Oborony Narodowej, 1984. 374 p.
3. Nazarewicz R. Armii Ludowej dylematy i dramaty. 2 wyd., popr. Warszawa : Oficyna Drukarska, 2000. 352 p.
4. Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: від найдавніших часів до наших днів. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. 752 с.
5. Przygoński A. Armia Ludowa w Powstaniu Warszawskim 1944. Warszawa : Handlowe Graf, 2008. 440 p.
6. Polska Partia Robotnicza, Gwardia Ludowa/Armia Ludowa na ziemiach polskich 1942–1944/1945 / Pod red. K. Kaczmarskiego, M. Krzysztofińskiego. Rzeszów : Instytut Pamięci Narodowej, Komisja Ścigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu, 2013. 376 p.
7. Krawczyk M. «Ani Polska, ani robotnicza»: PPR i i Gwardia (Armia) Ludowa. Warszawa : Edipresse-Kolekcje ; Bellona, 2015. 65 p.

Автор ВУЕ

О. М. Каліщук

Покликання на цю статтю: Каліщук О. М. Армія Людова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Армія Людова (дата звернення: 11.05.2024).