Арсен

Арсен у природі зі включеннями кварцу та кальциту

А́рсе́н (від грец. грец. ἄρσην — сильний), As, миш’як — хімічний елемент із протонним числом Z = 33. Відносна атомна маса — 74,921595.

Арсен — хімічний елемент 4 періоду 15 групи періодичної системи хімічних елементів, порядковий номер 33. Уперше описав добування арсену Альберт Великий (1250). Електронна конфігурація [Ar]

3d¹⁰4s²4p³. Ступені окиснення –3, –2, –1, +1, +2, +3, +4, +5 (найстійкіший). Електронегативність за Л. Полінгом 2,18; атомний радіус 139 пм, ковалентний радіус 120 пм, ван-дер-ваальсовий радіус 185 пм; йонний радіус (+5e)46 (–3e)222 пм. Має один стабільний нуклід ⁷⁵As (100 %; у земній корі — 1,5·10^–4 %).

t_субл = 615 °C; густина — 5 727 кг/м³; твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — 3,5, теплопровідність (50,2) Вт/(м·К), ґратка 4,130 Å.

Температура кипіння — 886 K, енергія йонізації 946,2(9,81) кДж/моль. Кілька алотропних модифікацій: сірий арсен (найстійкіший) — сіро-стальна (металоподібна форма), жовтий (As₄), чорний тощо.

Основні мінерали: аурипігмент As₂S₃, реальгар As₄S₄, арсенопірит FeAsS. Арсен добувають обпаленням руд із подальшим відновленням вугіллям:

As₂О₃ + 3С = 2As + 3СО або FeAsS = As + FeS

Застосовується у сплавах зі свинцем, зокрема у виробництві акумуляторів, дробу і куль, а також з ін. металами для підвищення їхньої твердості, міцності і антикорозійних властивостей. Арсен використовують для синтезу лікарських препаратів, отруйних речовин, напівпровідників (GaAs).

Арсен є хімічно інертним, тому взаємодіє лише з кислотами-окисниками. Арсен з гідрогеномом утворює гідриди: AsH₃, As₂H₄ тa (AsH)_n, які є отрутами. Арсен утворює кислотні оксиди As₂O₃ та As₂O₅, яким відповідають кислоти: слабка H₃AsО₃, що виявляє відновні властивості

H₃AsO₃ + І₂ + Н₂О = H₃AsO₄ + 2HI,

та середньої сили H₃AsО₄ (може бути окисником у сильнокислому середовищі).

Жовті As₂S₃ і Аs₂S₅ використовують у виробництві шкіри, мінеральних фарб, піротехніці, для боротьби зі шкідниками в сільському господарстві. Арсен (ІІІ) має сполуки з усіма галогенами, Арсен (V) — лише AsF₅.

У слідових кількостях Арсен є ессенціальним мікроелементом. Дуже малі дози Арсену стимулюють життєві процеси, значні — токсичні. Токсичність Арсену залежить від хімічних властивостей сполук і знижується в такому ряду: арсин > неорганічний As³⁺ > органічний As³⁺ > неорганічний As⁵⁺ > елементарний Арсен. Доведено канцерогенність сполук Арсену.

Література

Голуб А. М. Загальна та неорганічна хімія : в 2 ч. Київ : Вища школа, 1971. Ч. 2. 416 с.
Greenwood N. N. Chemistry of the Elements. 2nd ed. Oxford; Boston : Butterworth-Heinemann, 1997. 1340 p.
Степаненко О. М., Рейтер Л. Г., Ледовських В. М. та ін. Загальна та неорганічна хімія : в 2 ч. Київ : Педагогічна преса, 2002. Ч. 1. 508 с.
Григор'єва, В. В., Самійленко, В. М., Сич, А. М. та ін. Загальна хімія. Київ : Вища школа, 2009. 472 с.
Грешта В. Л., Климов О. В., Лисиця О. В. та ін. Кольорові метали і сплави. Запоріжжя : Запорізький національний технічний університет, 2015. 335 с.

Автор ВУЕ

О. А. Голуб

Покликання на цю статтю: Голуб О. А. Арсен // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арсен (дата звернення: 9.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.09.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів

Арсен

Література

Автор ВУЕ

Важливо!

Офіс Президента України

Верховна Рада України

Кабінет Міністрів України

Служба безпеки України

Міністерство оборони України

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України

Кіберполіція

Національна поліція України