Артеріоли
Артеріо́ли (новолат. arteriola, від грец. ἀρτηρίαι — артерія) — кровоносні судини діаметром 50–100 мкм, дрібні артерії, які передують капілярам, забезпечують обмін речовин між кров’ю і тканинами органів. Входять до складу мікроциркуляторного русла — сукупності судин невеликого діаметра (артеріол, капілярів, венул і артеріоло-венулярних анастомозів), що забезпечує регуляцію кровотоку.
Характеристика
Артеріоли — кінцева ланка артеріальної кровоносної системи з найвиразнішими резистивними (чинять опір кровотоку) функціями. Стінки артеріол тонші, ніж в артерій, але мають таку ж будову: внутрішня оболонка — ендотелій (~0,04 мм), розташований на базальній мембрані; назовні від ендотелію — м’язова оболонка, утворена 1–2 шарами клітин м’язів гладеньких (непосмугованих), розташованих по колу або спірально. Між м’язовими клітинами артеріол є незнача кількість еластичних волокон. Зовнішня еластична мембрана відсутня. Зовні артеріоли вкриті тонкою сполучною тканиною. У передкапілярних артеріолах (прекапілярах) гладенькі м’язові клітини розташовані поодиноко. В дистальних відділах відстань між ними зростає, проте вони обов’язково присутні в місці відгалуження передкапілярів від артеріоли і в місці поділу прекапілярів на капіляри. Артеріоли мають перфорації в базальній мембрані ендотелію і внутрішній еластичній мембрані, які забезпечують безпосередній контакт ендотеліоцитів і клітин гладеньких (непосмугованих) м’язів. Такі контакти відповідають за передавання інформації від ендотелію до м’язових клітин. Зокрема, при викиді в кров адреналіну ендотелій синтезує фактор, який викликає скорочення клітин гладеньких м’язів.
Функції
Артеріоли з передкапілярами забезпечують формування периферичного опору судин і підтримання артеріального тиску (див. у статті Кров’яний тиск). За висловом І. Сєченова, функціонально артеріоли є «кранами» кровоносної системи. Завдяки збільшенню чи зменшенню просвіту артеріол, венул і артеріоло-венулярних анастомозів відбувається регуляція кровотоку: його опір у мікроциркуляторному руслі зростає або знижується, у такий спосіб регулюється кровопостачання органів. Найчастіше елементи мікроциркуляторного русла утворюють густу систему анастомозів у кожному органі з різними особливостями конфігурації, діаметра і щільності розташування судин. За змін кровотоку судини мікроциркуляторного русла пластичні. Можуть депонувати формені елементи крові, змінювати проникність для тканинної рідини.
Література
- Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сапін М. Р. та ін. Анатомія людини : у 3 т. 3-тє вид., доопрац. Вінниця : Нова Книга, 2015. Т. 2. 456 с.
- Гістологія. Цитологія. Ембріологія / За ред. О. Д. Луцика, Ю. Б. Чайковського. Вінниця : Нова Книга, 2018. 592 с.
- Пера-Васильченко А. В., Ряднова В. В., Воскресенська Л. К. та ін. Патоморфологічні зміни зорового нерва при гіпертонічній хворобі // Вісник проблем біології і медицини. 2018. Вип. 3 (145). С. 314–317.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Артеріоли // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артеріоли (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
