Артикль
Арти́кль (фр. . article, від лат. . articulus — член) — службова частина мови, яка вказує на особливості сполучуваного іменника чи субстантивованої частини мови, зокрема означеність / неозначеність, граматичні категорії роду, числа, відмінка.
Історична довідка
Артикль був виділений як окрема частина мови ще в античних граматиках під назвою «член» у працях Аристотеля і стоїків. Історично він походить від займенників, прикметників або числівника «один» залежно від мови. Окреме місце артикль зайняв у класифікації частин мови, розробленої Аристархом Самофракійським у середині другого століття до н. е.
Характеристика
Артикль посідає проміжне місце між морфологією та синтаксисом, оскільки є морфологічним показником іменника, не має лексичного значення, але разом зі сполучуваним словом має синтаксичний зв’язок і не може вживатися окремо. За функціями розрізняють анафоричний (спрямовує на вже відому інформацію), катафоричний (спрямовує на інформацію, що буде далі), родовий або категоріальний (вказує на окремі граматичні категорії), монадичний (вказує на предмет як представника класу чи ряду), емфатичний (вказує на атрибутивність значення) артиклі. Артикль притаманний багатьом типологічно різнорідним мовам: германським, слов’янським полінезійським тощо, відсутній у більшості слов’янських (окрім болгарської та македонської), китайській, тамільській, тайській. Артиклі в різних мовах можуть стояти як перед, так і після означуваного іменника: у препозиції вони вживаються в англійській, німецькій, романських мовах, у постпозиції — в албанській, болгарській, румунській, скандинавських мовах (болгарською езеро — езерото, румунською om — чоловік, omul — цей чоловік). Загалом розрізняють два основні типи артиклів: означений та неозначений. В окремих мовах можуть виокремлювати нульовий (англійська, німецька) або частковий (французька) артиклі. Означений артикль вказує на конкретну особу, явище чи предмет. Еквівалентами такого артикля можуть бути присвійні та вказівні займенники. Неозначений артикль вказує на приналежність сполучуваного слова до класу однорідних предметів, не відокремлюючи його. Історично утворився від числівника один. Нульовим або частковим артиклем називають відсутність означеного чи неозначеного артикля у сполученні зі словами, що позначають речовини та різні абстрактні поняття. Артикль формує бінарну опозицію (англ. the / a; нім. der, die, das / ein, eine, ein; франц. le, la / un, une), а відсутність одного з показників опозиції зумовлює нульовий статус артикля з урахуванням його можливої надмірності в означених конкретних іменників, наприклад, власних назв. У деяких мовах один із членів опозиції означеності / неозначеності не має маркерів, наприклад, у шведській мові en — неозначений артикль чоловічого та жіночого роду, ett — неозначений артикль середнього роду за відсутності маркера означеності. У валлійській, арабській мовах, івриті функціонує лише означений артикль. Попри свій службовий статус, у деяких мовах (німецькій, романських та ін.) артикль може мати відмінкову зміну форм роду, числа і навіть ставати головним виразником відмінкових відношень поєднаного з ним іменника, при необхідності розрізняючи його омонімію (наприклад, нім. die Steuer — податок, das Steuer — штурвал). У деяких мовах артикль означеності іменника переноситься на узгоджуваний із ним прикметник (болг. зимата — студената зима), а також може поєднувати свою функцію з іншими функціями (етикетними, актуалізації, акцентування, стилістичними).
Література
- Станіслав О. В. Стилістична функція артикля у газетному заголовку (на матеріалі французької преси) // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2010. Вип. 14. С. 212–215.
- Служинська Л. Б., Гумовська І. М. Артикль як традиційний засіб вираження детермінації в німецькій та англійській мовах // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2015. Вип. 58. С. 300–302.
- Князєва Д. А., Карунту В. В. Артикль як частина мови у французькій та румунській лінгвістиці // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. 2018. № 2. С. 23–29.
Автор ВУЕ
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 24.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
