Арувімі

Арувімі. Позначення річки на карті

Аруві́мі — річка в Центральній Африці, на північному сході Конго (Демократичної Республіки Конго), права притока р. Конго. У середній течії річка відома під назвою її правої притоки р. Ітурі.

Арувімі

Витік Рувензорі
Гирло Конго
Довжина (км) 1300
Площа басейну (кв.км) 120000
Тип живлення дощове
Основні притоки Ібіна, Епулу, Ндюі, Непоко
Протікає через території Конго (Демократична Республіка Конго)

Історична довідка

Уперше на карті позначив Д. Лівінгстон у другій половині 18 ст. Докладніше вивчена Г. М. Стенлі (1841–1904; Велика Британія) під час його останньої подорожі Центральною Африкою 1887–1889.

Характеристика

Геологічна будова, рельєф

З точки зору геології басейн річки неоднорідний. Його західна частина лежить у межах улоговини Конго, закладеної в зниженні докембрійського фундаменту, перекритого потужним чохлом континентальних відкладів віком від верхнього палеозою до неогену. Східна частина пролягла в межах підняття фундаменту платформи з малопотужним чохлом осадових відкладів. По всій довжині русло перетинають різні за стійкістю до розмиву породи гірські, що є причиною утворення численних порогів і водоспадів, які перешкоджають судноплавству. Найбільшими й найвідомішими є пороги Панга, Амірі, Бафайдо, Базоко та інші в нижній течії річки.

Сучасний рельєф басейну сформовано в плейстоцені внаслідок активізації неотектонічних рухів, що зумовило його омолодження. Виокремлено низку висотних ступенів. Пригирлову, найнижчу частину басейну з абсолютними висотами 300–500 м займають плоскі заболочені (див. Болото) акумулятивні рівнини. Центральна і східна частини басейну з абсолютними висотами 500–1000 м утворюють полого нахилене плато, відмежоване від улоговини флексурним (див. Флексура) уступом, із яким пов’язано формування водоспадів. Інший флексурний уступ — у східній частині при переході плато до гірського масиву Рувензорі.

Береги Арувімі невисокі. У нижній та середній течіях їхня висота становить 2–3 м, у верхній — дещо збільшується.

Витік, гирло

Арувімі бере початок на західних схилах Рувензорі (Сині гори, Місячні гори), на захід від оз. Альберт на території природного парку національного Ітурі. Впадає в р. Конго.

Протяжність, площа басейну

Протяжність — близько 1 300 км. Площа річкового басейну — близько 120 тис. км².

Напрямок і характер течії

У верхній частині течії (на відрізку протяжністю близько 300 км) тече передгірним плато вздовж західного схилу Рувензорі в діагональному південно-західному напрямку. На більшій частині течії (у межах западини Конго) долина має субширотне простягання з незначним відхиленням спочатку на північний захід, а потім на південний захід.

Тип живлення

Живлення річки переважно дощове.

Водний режим, водність

Річка повноводна. Середня витрата води — близько 2 000 м3/с. Найбільші значення фіксують протягом вологого сезону, що триває з березня до жовтня.

Найбільші притоки

Найбільшими притоками Арувімі є річки Ібіна, Епулу, Ндюі, Непоко.

Клімат

Басейн річки лежить у Північній півкулі поблизу екватора, тобто переважно в екваторіальному кліматичному поясі (за винятком передгірної частини, яка зазнає впливу поясності висотної та пролягла в межах саван). Розміщення басейну Арувімі в екваторіальних широтах визначає основні особливості клімату й ландшафтів.

Протягом року спостерігаються рівномірне прогрівання земної поверхні та активна конвекція вологих мас повітряних. Середні місячні температури повітря — +23–25 °С. Середньорічна кількість опадів — близько 1900–2200 мм. На північному сході, на західних схилах масиву Рувензорі на висотах понад 1 000 м фіксують сезонні коливання температур.

Чітко простежують сухий (від грудня до лютого) і вологий (від березня до січня) сезони. За першого опадів менше, численні дрібні струмки пересихають. Упродовж вологого сезону найбільше опадів випадає в жовтні — на початку листопада, річки виходять із русел і затоплюють значні території.

Рослинний і тваринний світ

Вологі вічнозелені ліси майже суцільним масивом укривають басейн Арувімі. У гілеях на потужних товщах алювіальних ґрунтів і латеритних ґрунтів переважають представники бобових, пальмових, тутових і молочайних. Ліани репрезентовано різноманітними орхідними й фікусами, епіфітипапоротеподібними.

Фауна вирізняється багатством видів. У лісах найбільша у світі видова різноманітність приматів. Тут мешкають слони, ньяла, окапі. У саванах поширені леопарди, гепарди, леви, гієни, носороги чорні, буйволи, жирафи й зебри. Ліс переповнений плазунами, земноводними й комахами. У найвологіших місцях трапляється цеце муха. Серед птахів екваторіальних лісів переважають плодоїдні — представники бананоїдів. Є також птахи-носороги, папуги й нектарниці. Водиться багато видів риб, трапляються бегемоти, крокодили.

Охорона природи

Для збереження природної флори й фауни в північно-східній частині басейну створено природний національний парк Маіко (південь басейну р. Ітурі) та резерват Окапі.

Населення

Населення басейну Арувімі представлено двома групами, що співіснують на цій території понад 2 000 років. Першу представлено кочовими племенами пігмеїв, що дістали спільну назву «бамбуті». До другої групи належать осілі народи, які займаються посівним землеробством. Найчисельнішими є народності бела, буду, ндака, мамву, лезе. Вони проживають у невеликих поселеннях (10–150 осіб), які включають членів одного роду.

Населення займається переважно сільським господарством, частково тваринництвом, практикує обмін різними товарами.

Значення

На початку 20 ст. судноплавним був відрізок русла завдовжки 883 км від гирла. Сучасне судноплавство здійснюється на відстань 60 км від гирла.

Екваторіальні ліси містять значні ресурси харчових і технічних культур. Поширені олійна пальма, сейба, мускатне дерево, каучуконоси та інші дерева із цінною деревиною.

Додатково

Походження назви пов’язано з непорозумінням. На запитання європейського мандрівника про те, як називається річка, представник місцевого племені відповів: «Alu bi ni-ni» («Що він каже?»). Він, не зрозумівши, записав «Арувімі».

Література

  1. Краткая географическая энциклопедия : в 5 т. / Гл. ред. А. А. Григорьев. Москва : Советская энциклопедия, 1960. Т. 1. С. 564.
  2. Republic of Congo // Schlüter Th. Geological Atlas of Africa with Notes on Stratigraphy, Tectonics, Economic Geology, Geohazards and Geosites of Each Country. Berlin : Springer, 2006. P. 80–82.
  3. Wohl E. A World of Rivers: Environmental Change on Ten of the World's Great Rivers. Chicago : University of Chicago Press, 2012. 368 p.
  4. Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2017. 184 с.

Автор ВУЕ

Р. О. Спиця


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Спиця Р. О. Арувімі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арувімі (дата звернення: 13.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.03.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶