Архаїка
Архáїка (від грец. ἀρχαῖος — старовинний) — багатозначний термін:
1) У найширшому розумінні — старовина, давнина; визначальна риса старовини; культура традиційна; старовинні речі; застаріле, пережиток старовини, анахронізм; старе, допотопне, те, що вийшло зі вжитку, несучасне [наприклад, звичаї, традиції, стилі, артефакти, предмети; у мові — застарілі слова чи вирази (див. Архаїзм)]. Близькі за значенням терміни, що використовують у біології та екології, — атавізм, рудиментарні органи.
2) В історичній науці — у широкому розумінні — етап у процесі історичного розвитку людства, що передує цивілізації. Характерні риси періоду: людина доби архаїки орієнтована на абсолютну незмінність буття; час розглядався як постійне повернення до витоків, завдяки чому світ в уявленнях людей залишався незмінним; простору архаїчної культури властива впорядкованість, яку вона набула в момент творення із первісного хаосу; релігійні уявлення синкретичні (див. Синкретизм) та нерозривно пов’язані з практичною діяльністю людини, а також формами соціальної організації; міф і ритуал постають як основні організуючі суспільні структури. Термін «архаїка» може вживатися й у значенні «властивість людського розуму», тобто властивість мислити міфологічно.
3) У мистецтвознавстві, культурології — мистецтво найдавніших історичних епох; у дещо вужчому сенсі — давньогрецьке мистецтво 8–6 ст. до н. е., що розвивалося на території материкової Греції, островів грецького архіпелагу, малоазійського узбережжя та Південної Італії. У такому значенні термін був уперше вжитий у 18 ст. Згодом його поширено на історію Давньої Греції докласичного періоду в цілому. За аналогією з Давньою Грецією термін «архаїка» почали вживати стосовно ранніх етапів інших культур, зокрема культур Стародавнього Єгипту, Риму Стародавнього, Китаю, північноамериканських культур, а також окремих явищ (архаїчна міфологія тощо).
4) В археології — етап давньогрецького мистецтва, якому властивий особливий різновид керамічних виробів і специфічний скульптурний стиль (хронологічні межі: бл. 6 ст. до н. е. — 1-і десятиріччя 5 ст. до н. е.).
Література
- Арсеньев В. Р. Архаика: клише сознания и образный символ. К постановке проблемы в связи с задачами изучения генезиса искусства // Традиционное искусство: диалог эпох. Санкт-Петербург : Русское географическое общество, 1997. С. 20–24.
- Гурин С. Архаика // Топос. 2010. № 2. С. 7–9.
- Суриков И. Е. Греческая архаика как историческая эпоха: современный взгляд. Первая половина (IX–VIII вв. до н.е.) // Мнемон: исследования и публикации по истории античного мира. 2014. № 14. С. 27–50.
- Александрова О. И., Зайцев Д. В. Афины и Эретрия: о становлении межполисных отношений в архаической Греции // Новый исторический вестник. 2019. № 4 (62). С. 76–93.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Архаїка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архаїка (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.02.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
