Архівні губернські комісії
Архі́вні комі́сії губе́рнські вче́ні — наукові організації, завданням яких було створення історичних архівів у губернських центрах і відбір серед не потрібних для поточного діловодства документів, які підлягали списанню і знищенню, матеріалів, що мали історичне значення.
Історична довідка
Діяли на підставі «Положення про губернські історичні архіви та вчені архівні комісії» від 13.04.1884. За організаційною формою наближалися до наукових товариств. Упродовж 1884–1916 їх було створено в 41 губерніях та областях, зокрема на території України — Таврійській (з 1887), Чернігівській (з 1896), Херсонській (з 1898), Катеринославській та Полтавській (обидві з 1903). Дві комісії, розташовані на території України — Київська (з 1914; 1918 об’єднана з Київською археографічною комісією) і Харківська (з 1915) — не встигли розгорнути роботу через Першу світову війну і початок Української революції 1917–1921.
Склад комісій формували на добровольчих засадах із чиновників, інтелігенції, духівництва. Їхніми кураторами були губернатори. Методичне керівництво здійснював Петербурзький археологічний інститут, із січня 1912 комісії підпорядковано Особливій комісії зі збереження місцевих архівних матеріалів Російського історичного товариства.
Члени комісій формували архіви з окремих справ і документів місцевих установ (губернських правлінь, окружних судів тощо). До архівів також надходили фонди розформованих установ 18–19 ст. (провінційних канцелярій, магістратів тощо), документи монастирських і дворянських архівів. Комісії створювали краєзнавчі музеї та бібліотеки, публічні архівні документи та наукові студії на основі матеріалів місцевих архівів.
В Україні виходили такі періодичні або продовжувані друковані органи Архівних губернських комісій: «Вісті Таврійської вченої архівної комісії» («Извѣстія Таврической ученой архивной комиссіи», м. Сімферополь, 1887–1920); «Праці Чернігівської губернської архівної комісії» («Труды Черниговской губернской архивной комиссіи», м. Чернігів, 1897–1918); «Праці Полтавської вченої архівної комісії» («Труды Полтавской ученой архивной комиссіи», м. Полтава, 1905–1917); «Літопис Катеринославської вченої архівної комісії» [«Лѣтопись Екатеринославской ученой архивной комиссіи», м. Катеринослав (тепер — м. Дніпро), 1904–1915].
Документи з території сучасної України опрацьовували також комісії, створені в неукраїнських губерніях, частина території яких тепер входить до складу України: Бессарабська губернська вчена архівна комісія (м. Кишинів, тепер Молдова) серед ін. опрацьовувала документи півженної частини Бессарабської губернії, що тепер є частиною Одеської обл.; Курська губернська вчена архівна комісія (м. Курськ, тепер РФ) збирала документи зокрема з території Путивльського повіту (тепер у складі Сумської обл., Україна).
Діяльність Архівних губернських комісій сприяла збереженню документів і матеріалів про діяльність місцевих органів управління та самоврядування.
Література
- Войцехівська І., Семергей О. Губернські вчені архівні комісії в Україні (кінець XIX – початок XX ст.) // Київська старовина. 1995. № 6. С. 105–112.
- Симоненко І. Губернські вчені архівні комісії в Україні: Історіографічний огляд і бібліографічний покажчик. Київ : Український НДІ архівної справи та документознавства, 2003. 132 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Слюдикова Т. Б. Архівні губернські комісії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архівні губернські комісії (дата звернення: 7.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.05.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
