Арциховський, Володимир Мартинович
Арцихо́вський, Володи́мир Марти́нович (рос. Арциховский, Владимир Мартынович; 08.07.1876, м. Житомир, тепер Україна — 13.06.1931, м. Москва, тепер Російська Федерація) — ботанік, фізіолог рослин, основоположник спеціальної фізіології деревних порід у СРСР.
|
Арциховський, Володимир Мартинович (Арциховский Владимир) | |
|---|---|
| Народження | 08.07.1876 |
| Місце народження | Житомир |
| Смерть | 13.06.1931 |
| Місце смерті | Москва |
| Напрями діяльності | ботаніка, фізіологія рослин |
Життєпис
Навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Імператорського Московського університету (тепер Московський державний університет імені М. В. Ломоносова), відрахований як політично неблагонадійний. Продовжив навчання у Санкт-Петербурзькому Імператорському університеті (тепер Санкт-Петербурзький державний університет), після закінчення якого 1900 залишений для підготовки до звання професора на кафедрі ботаніки. 1906 захистив магістерську дисертацію з ботаніки. 1907–1922 — професор фізіології рослин і мікробіології Донського політехнічного інституту в м. Новочеркаську (тепер Російська Федерація). 1907–1922 — директор, потім ректор Донського інституту сільського господарства і меліорації. 1918–1923 очолював Російське ботанічне товариство у м. Новочеркаську. 1923–1925 — завідувач кафедри фізіології рослин Лісового інституту в м. Москві. Був членом-співробітником Держплану СРСР, 1925–1927 — Держплану РСФСР. 1926–1927 очолював лабораторію фізіології рослин Нікітського ботанічного саду. 1926 — член організаційного бюро Центральної лісової дослідної станції у м. Москві, згодом — завідувач лабораторії фізіології рослин установи. З 1928 — завідував біологічним відділенням НДІ деревини, з 1930 (після приєднання дослідної станції до Інституту деревини) керував лабораторіями фізіології рослин обох установ, а також кафедрою ботаніки Московського лісотехнічного інституту.
Наукова діяльність
Досліджував водний режим рослин, удосконалив низку методів його вивчення: визначення сисної сили, застосування колоїдальних плівок, асептичне отримання чистого насіння, повітряної культури рослин тощо. Проводив дослідження у галузях фізіології, анатомії, морфології, екології рослин. Під час відрядження на острови Балтійського моря 1901 збирав водорості. Вивчав карликові форми водорості фукуса пухирчастого, результатам дослідження якого присвячено його магістерську дисертацію. Від 1925 вивчав анатомічні особливості та ріст саксаулу, а згодом розгорнув дослідження фізіології інших деревних порід та роботи, пов’язані з лісовою промисловістю. Теоретичний і практичний внесок Арциховського у ботаніку — вивчення колоїдів, отрут, бактеріопурпурину й інших речовин, антолізу квіток, стерилізація насіння, повітряні культури тощо. Популяризатор науки, педагог і енциклопедист. Серед праць: «Ріст як видова ознака у рослин» (1905), «Філонекроз чи пристосування» (1907), «Про повітряні культури рослин» (1911), «Промислові рослини», «Розвиток і розмноження рослин», «Розчинена вода і рослинні колоїди» (1912), «До методики вивчення деревини. Розподіл води у деревині дерев» (1929).
Праці
- Ботаника. Москва : Центросоюз, 1925. 417 с.
Література
- Зайцева А. А., Липшиц С. Ю. Арциховский, Владимир Мартынович // Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь : в 4 т. Москва : Общество испытателей природы, 1947. Т. 1. С. 85–90.
- Фокин С. И. Русские ученые в Неаполе. Санкт-Петербург : Алетейя, 2006. 378 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Арциховський, Володимир Мартинович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арциховський, Володимир Мартинович (дата звернення: 12.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
