Аскохітоз

Аскохітоз. Збудник акохітозу сої Ascochyta sojaecola

Аскохіто́з — загальна назва хвороб різних видів рослин, мікозів спричинених грибами роду аскохіта.

Історична довідка

Уперше виявлений 1904 у штаті Північна Кароліна (США), набув значного поширення в Європі через зростання популярності культивування хризантем.

Характеристика

Зернобобові культури зазнають уражень грибами роду аскохіта найчастіше. Поширений аскохітоз гороху, збудниками його є Didymella pisi (анаморфна стадія Ascochyta pisi), Didymella pinodes (анаморфна стадія Ascochyta pinodes). Залежно від загального вигляду уражених рослин аскохітоз буває блідоплямистий і темноплямистий.

Етіологія та патогенез

Блідоплямистий аскохітоз, спричинений Ascochyta pisi, вражає переважно боби, значно рідше стебла й листки. Пошкодження має вигляд вдавлених округлих чи видовжених плям зі світлим центром і темною облямівкою. Темноплямистий аскохітоз, викликаний Ascochyta pinodes, уражає всі частини рослини. Має вигляд опуклих темно-бурих плям різної форми. Аскохітоз хризантем спричиняє Didymella ligulicola (анаморфна стадія Ascochyta chrysanthemi) — вид, занесений до Переліку регульованих шкідливих організмів Закону України «Про карантин рослин». Значних збитків квітникарству закритого ґрунту завдає аскохітоз хризантем. Його шкодочинність зумовлена скороченням асимілюючої поверхні хворих рослин, що спричиняє порушення їхнього росту і розвитку. Збудник поширюється з інфікованими фітопатогенами:

  • живцями або рослинами;
  • зрізаними квітами;
  • рослинними рештками;
  • частками ґрунту на коренях рослин.

Інфікування відбувається через місця механічних пошкоджень (зрізи тощо) або продихи. На здорові рослини збудник потрапляє за допомогою вітру, комах, інструментів, людини (під час поливу, зрізування квітів чи обробітку ґрунту). Збудник уражає всі частини рослини з коренями включно на всіх етапах онтогенезу. На листках і черешках з’являються сірі, сірувато-коричневі або чорнуваті неправильної форми плями, які швидко збільшуються. Листя рослин гниє або висихає і залишається звисати на стеблах; корені набувають темно-коричневого забарвлення, стають ламкими і швидко гниють. Верхівки пагонів руйнуються. Патогени викликають некрози, більш помітні на молодих пагонах. Спочатку ураження зазнають язичкові квітки хризантем. Першими гниють крайові квітки, згодом, дуже швидко, — все суцвіття стає світло-коричневим, обвисає, руйнується і гине. Ознаки аскохітозу на суцвіттях хризантем подібні до захворювань, спричинених іншими видами грибів, наприклад Botrytis cinerea або Phoma sp. Гниль основ черешків схожа на ураження грибами родів Rhizoctonia або Pythium, тому за виявлення ознак мікозів необхідно ідентифікувати фітопатоген. Аскохітоз гарбузових (огірків, кавунів, динь), спричинений Ascochyta cucumis (анаморфна стадія Mycosphaerella melonis), поширений і в закритому, і у відкритому ґрунті. Патоген завдає шкоди переважно листкам і стеблам, іноді — плодам. Спочатку на листках з’являються великі жовто-бурі плями з хлоротичною облямівкою, які світлішають, на ураженій тканині формуються численні чорні цятки — пікніди гриба. Спершу плями помітні на периферії листка, потім вони зливаються і охоплюють більшу половину листкової пластинки. Листки стають хлоротичними, всихають і відмирають. На стеблах хвороба спочатку з’являється у вузлах, потім на пагонах у формі видовжених сухих сіруватих або бурувато-коричневих плям, укритих пікнідами збудника. У місцях пошкоджень на стеблах спостерігається камедетеча. Хворі плоди набувають вигляду варених, згодом всихають. На поверхні формуються бурі, великі, чорні пікніди. Пікноспори довгасті, дещо зігнуті, з тупими кінцями, безбарвні, з однією поперечною перегородкою, розміром 5,3–14 × 4,3 мкм. Псевдотеції темнобурі, аски циліндричні з 8 аскоспорами без парафіз. Аскоспори двоклітинні, розміром 12,5–17,2 × 6,1 мкм. Під час вегетації рослин гриб поширюється пікноспорами. Джерело інфекції — уражені рештки, на яких зберігаються пікніди і псевдотеції гриба, а також насіння, в якому зберігається міцелій. Поширюється за температури близько +25 С і вологості повітря 90 %. За зниження вологості інтенсивність хвороби зменшується, що важливо в умовах закритого ґрунту.

Профілактика

Ефективними засобами боротьби з аскохітозом є його профілактика, регулярні сівозміни, використання стійких сортів, фунгіцидів, фумігації насіння, глибоке перекопування, знезараження й оздоровлення ґрунту, дезінфекція теплиць, правильна утилізація та вивезення рослинних решток після завершення вирощування рослин.

Джерело

Література

  1. Mel’nik V. A. Key to the Fungi of the Genus Ascochyta Lib. (Coelomycetes). Berlin : Parey, 2000. 192 p.
  2. Adams J., Chen X., Fucikovsky L. et al. Compendium of Wheat Diseases and Pests. 3rd ed. St. Paul : American Phytopathological Society Press, 2010. P. 18–19.
  3. Кубрак С. М. Підбір колекційних зразків дині методом багатомірної статистики за вирощування в плівкових теплицях на сонячному обігріві // Агробіологія. 2013. Вип. 10 (100). С. 154–158.
  4. Близнюк Р. М., Демидов О. А., Чугункова Т. В. та ін. Стійкість сортів пшениці м’якої ярої до листкових грибних хвороб // Агроекологічний журнал. 2019. № 1. С. 74–79.

Автор ВУЕ

М. О. Зикова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Зикова М. О. Аскохітоз // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аскохітоз (дата звернення: 6.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.04.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶