Аск (Л. Д. Орлова)
А́ск — спороносний орган статевого розмноження сумчастих грибів (аскоміцетів).
Характеристика
Усередині аска утворюються аскоспори. Під час їхнього розвитку ядра аскогенних гіфів зливаються (відбувається каріогамія), утворюється зиготичне ядро, яке ділиться мейозом, і далі в аску утворюються гаплоїдні аскоспори. Кількість аскоспор може бути від 1–2 до багатьох (частіше 8). У більшості сумчастих грибів аск формується за способом гачка. Верхівкова клітина гіфа згинається, далі відбувається мітотичний поділ ядра і формування трьох клітин: верхівкової, середньої та базальної. Із середньої клітини гачка розвивається сумка, в якій формуються аскоспори. Верхівкова і базальна клітини зливаються в одну. У подальшому така клітина може утворювати новий гачок. У групі тафриноміцетів аск розвивається простіше: у верхівковій клітині псевдокаріотичного міцелію зливаються ядра й за допомогою мітозу формуються дві клітини — клітина-ніжка й верхівкова клітина майбутнього аска (у ній відбувається редукційний поділ з утворенням 4 гаплоїдних аскоспор, здатних до брунькування як усередині аска, так і після виходу з нього). Найпростіше аски утворюються у сахароміцетів: диплоїдна клітина, яка утворилася після статевого процесу, одразу або після декількох мітозів редукційно ділиться й перетворюється на аск із 4 аскоспорами. Аски розміщуються усередині плодових тіл грибів чи просто на міцелії.
Класифікація
За формою вони бувають круглясті, мішкоподібні, циліндричні, булавоподібні; за структурою оболонки — тонкостінні чи товстостінні. Залежно від будови аска, аскоспори вивільняються з нього або пасивно, або активно. Пасивно аскоспори виходять із аска унаслідок ослизнення або автолізу оболонки сумки, тоді їх називають «прототунікатними». Активне звільнення аскоспор пов’язано з осмотичними процесами. Під час гідролізу глікогену до простих цукрів зростають тургорний тиск і всисна сила клітин аска. Вони швидко заповнюються водою, оболонка розривається й аскоспори активно викидаються назовні, часто на досить значні відстані. Такі аски називають «еутунікатними» і залежно від кількості оболонок поділяють на унітунікатні (з однією оболонкою) та бітунікатні (з двома оболонками). Оболонка унітунікатних асків буває одношаровою або багатошаровою (у цьому разі оболонки зростаються між собою). На їхніх верхівках можна виявити додаткові спеціальні структури, які відповідають за розрив оболонки і визначають напрямок розкидання аскоспор. Сумки, що відкриваються кришечками, називають «оперкулятивними», а ті, які розкриваються щілинами, — «іноперкулятивними». У грибів-леканороміцетів за цей процес відповідає спеціальне фібрилярне кільце, яке під час розриву оболонки розправляється і витягує назовні аскоспори. У бітунікатних асків є дві оболонки — зовнішня (екзоаск) та внутрішня (ендоаск). Між ними міститься мікрофібрилярне кільце. Під час розриву оболонки екзоаска воно частково забезпечує підтягування до отвору ендоаска з аскоспорами. Під впливом внутрішнього тиску кільце розтягується, розкривається і знову скорочується, що забезпечує додатковий імпульс аскоспорам, які активно розкидаються.
Література
- Бeлякoва Г. А., Дьяков Ю. Т., Тарасов К. Л. Бoтаника : в 4 т. Москва : Академия, 2006. Т. 1. 320 с.
- Кoстікoв І. Ю., Джаган В. В. Бoтаніка. Вoдopoсті та гpиби. Київ : Арістей, 2006. 208 с.
- Лeoнтьєв Д. В., Акyлoв O. Ю. Загальна мікoлoгія. Xарків : Основа, 2007. 228 с.
- Мусаев Ф. А., Захарова О. А., Морозова Н. И. Грибы. Класс Аскомицеты. Рязань : Рыбинский государственный авиационный технический университет имени П. А. Соловьёва, 2014. 420 с.
- Hoog G. de, Dukik K., Monod M. et al. Toward a Novel Multilocus Phylogenetic Taxonomy for the Dermatophytes // Mycopathologia. 2017. Vol. 182. № 1–2. P. 5–31.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Opлoва Л. Д. Аск (Л. Д. Орлова) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аск (Л. Д. Орлова) (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.04.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
