Асник, Адам
А́сник, Ада́м (пол. Asnyk, Adam; криптонім EL...у; псевдонім: Jan Stożek; 11.09.1838, м. Каліш, тепер Польща — 02.08.1897, м. Краків, тепер Польща) — письменник. Писав польською мовою.
|
Асник, Адам (Asnyk, Adam) | |
|---|---|
| Народження | 11.09.1838 |
| Місце народження | Каліш |
| Смерть | 02.08.1897 |
| Місце смерті | Краків |
| Alma mater | Гайдельберзький університет |
| Напрями діяльності | літературна творчість, поезія |
Життєпис
Походив із дворянської родини учасника Польського повстання 1830‒1831.
У 1849‒1853 навчався у Вищій реальній школі в м. Калішу.
1856 переїхав у м. Варшаву, навчався в Інституті агрономії та лісового господарства в містечку Марімонті, згодом ― у Медико-хірургічній академії в м. Варшаві (1857‒1859), у Вроцлавському університеті (1859‒1860), де був членом Слов’янського літературного товариства, в університетах міст Парижа (1861) і Гайдельберга (1861‒1862).
Брав участь у діяльності студентських підпільних організацій, демонстраціях. 1860 був заарештований і увʼязнений у Варшавській фортеці. Активний учасник Польського повстання 1863, був членом Національного уряду (верховного органу влади, що діяв під час повстання проти російської окупації та наслідків поділів Речі Посполитої).
Після поразки повстання через переслідування влади емігрував до Німеччини, де 1866 завершив вищу освіту в Гайдельберзькому університеті Рупрехта-Карла і здобув ступінь доктора філософії.
У 1867‒1870 мешкав у м. Лембергу (тепер м. Львів, Україна). 1870 переїхав у м. Краків.
1872 опублікував двотомник творів, завдяки якому здобув популярність.
Був одним із засновників Народної школи у м. Кракові (1882) та її почесним членом.
У січні 1882 працював редактором краківської щоденної газети «Реформа» («Reforma»). Упродовж 1889‒1895 ― відповідальний редактор цього ж видання, перейменованого на «Нову реформу» («Nową Reformę»).
З 1884 ― член міської ради м. Кракова. Член Галицького крайового сейму (1889).
У 1890 опікувався перевезенням праху А. Міцкевича з м. Парижа до м. Кракова.
Як член Польського татрського товариства брав участь в експедиції в Татри. Подорожував Європою, зокрема до Італії, а також Тунісу, Алжиру (1888), Індії та Шрі-Ланки (1894).
Помер від туберкульозу, похований у крипті заслужених на Скалці (м. Краків).
Творчість
Дебютував 1870 в щоденному виданні «Калішанин» («Kaliszanin») із віршем про рідне місто. Писав вірші, поеми, драматичні твори.
Поема «Сон могил» («Sen grobów»; 1865), як і більшість творів, сповнена романтичних мотивів.
Найвідомішому циклу сонетів Асника «Над глибинами» («Nad głębiami»;1883‒1894) притаманні риси філософських роздумів.
Значну частину творів Асника становить пейзажна лірика, зокрема цикли «Квіти» («Kwiaty»), «Татри» («Tatry»): «Айстри» («Astry»), «Ранок у горах» («Ranek w górach»), «Літній вечір» («Letni wieczór»), «Під час шторму» («Podczas burzy»), «Водоспад» («Wodospad»), «Подорожні» («Podróżni»), «У затоці Баха» («W zatoce Baja»), «На полях Карфагена» («Na polach Kartagi») та ін. Автор патріотичної та інтимної лірики.
На вірші Асника, з «Альбому пісень» («Album pieśni») зокрема, писали музику І. Я. Падеревський (1860–1941; Польща), Ч. Немен (1939–2004; Польща).
Асник — автор історичних драм «Кола Рієнці» («Cola Rienzi»; 1873), «Кейстут» («Kiejstut»; 1878), соціальних драм «Брати Лерче» («Bracia Lerche»; 1888), побутової комедії «Друзі Іова» («Przyjaciele Hioba»; 1879). П’єси Асника ставили на аматорських і професійних сценах.
Окремі твори Асника українською мовою переклали І. Франко (який писав про його творчість у статті «Сучасні польські поети»), а також П. Грабовський, В. Щурат, Р. Лубківський, Д. Паламарчук, Г. Кочур, А. Глущак та ін.
Визнання
Ім’ям Асника названо вулиці в містах Варшаві, Калішу (Польща). Його ім’я присвоєно середній школі та муніципальній бібліотеці м. Каліша.
Цитата
Злива
На кручах Татр, на кручах Татр ―
Мли сизе клубовище,
Та хмар табун, мов дим од ватр,
Та владар-вітер свище.
Простелить з мли пошитий плащ,
Роси націдить з хмари,
І вже вода з вологих пащ
Збігає в крутояри.
На пасма гір, на темний бір
Лягли заслони сині,
Гранітний дах в дощах-сльозах
Розплився по рівнині.
Укрила тінь, туман залив
Блакить і скелі голі,
Навкруг усе пруги дощів
Обсотують поволі.
Ось ніч, ось ранок, ось блідий
Крізь хмари день прогляне,
І ― жодних змін: лиш шум води,
Та небо олов’яне,
Та смуга хмар, мов дим од ватр,
Та в ріках піца сива.
На кручах Татр, в долинах Татр
Лиш сіра мряка й злива.(Асник А. Злива // Кочур Г. П. Третє відлуння: Поетичні переклади. Київ : Український письменник, 2008. С. 229−230).
Твори
- Gałązka heliotrope. Lwów : K. Wild, 1869. 53 p.
- Walka Stronnictw. Kraków : Kraj, 1869. 138 p.
- Bracia Lerche. Kraków : Nowa Reforma, 1888. 111 p.
- Cola Rienzi. Kraków : Przeglądu Polskiego, 1889. 44 p.
- Nad głębiami. Kraków : G. Gebethner ; Warszawa : Gebethner i Wolff, 1907. 338 p.
- Wybór poezji. Wrocław : Zakład im. Ossolińskich, 1955. 164 p.
- Poezje. Warszawa : Panstwowy instytut wydawniczy, 1974. 774 p.
- У к р. п е р е к л. — [Вірші] // Антологія польської поезії : в 2 т. Київ : Дніпро, 1979. Т. 1. С. 373−388.
- Польський літературний вітраж. Одеса : Маяк, 2007. 168 с.
Література
- Tretiak J. Adam Asnyk jako wyraz swojej epoki. Kraków : Krakowska Spółka Wydawnicza, 1922. 69 p.
- Вервес Г. Д. Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин 70−90-х років XIX ст. Київ : Академія наук УРСР, 1957. 363 с.
- Szypowska M. Asnyk znany i nieznany. Warszawa : Państwowy Instytut Wydawniczy, 1971. 882 p.
- Франко І. Сучасні польські поети // Франко І. Я. Зібрання творів : в 50 т. Київ : Наукова думка, 1981. Т. 31. 596 с.
- Mocarska-Tycowa Z. Wybory i konieczności. Poezja A. Asnyka wobec gustów estetycznych i najważniejszych pytań swoich czasów. Toruń : Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, 2005. 171 p.
- Upominki od narodu. Jubileusze, rocznice, obchody pisarzy. Jedlicze : Muzeum Marii Konopnickiej w Żarnowcu, 2010. 390 p.
- Стафф К. Іван Франко і література польського позитивізму // Київські полоністичні студії. 2017. Т. 29. С. 698–703.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Булаховська Ю. Л. Асник, Адам // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асник, Адам (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 16.03.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
