Асоціативний експеримент

Асоціативний експеримент, одна із карток тесту Г. Роршаха для дослідження особистості

Асоціати́вний експериме́нт — різновид експерименту психологічного, у процесі якого виявляють асоціації, сформовані попереднім досвідом індивіда, шляхом демонстрації різних стимулів і подразників. Використовують як проектний метод дослідження мотивації особистості, механічний метод вивчення зв’язку між стимулом і реакцією, метод дослідження мовленнєвої діяльності людини.

Поняття про асоціації

Витоками асоціативного експерименту є «асоціація ідей» ― вільна гра свідомості, що фіксує появу думок та розкриває їхній зміст.

Головним предметом аналізу в асоціативному експерименті є асоціація, серед психологічних особливостей якої — висока частотність повторів; індивідуальність; стійкість асоціацій, пов’язаних із дитинством; тісний зв’язок із несвідомими процесами; витіснення зі свідомості (Ф. Гальтон). Представники психології асоціативної, зокрема Дж. Берклі, Д. Юм, тлумачить асоціації як засіб взаємозв’язку проявів замкненої в собі свідомості. Утворення асоціацій підпорядковане фізіологічним механізмам та психологічним основам (І. Павлов, І. Сєченов).

Асоціації суміжності в часі та просторі зумовлені утворенням умовних рефлексів; асоціації за подібністю ― генералізацією. Асоціації гальмуються і згасають у разі відсутності біологічної чи соціальної опори умовно-рефлекторного зв’язку (І. Павлов). В асоціативному експерименті асоціації описують семантичні зв’язки у структурі мови, особливості афективних комплексів суб’єкта, його соціального становища та стилю життя; характер асоціацій пов’язаний із віком, статтю, освітнім рівнем, професією (О. Лурія).

Класичний асоціативний експеримент ґрунтується на асоціативних зв’язках та настановах, які формують під час повідомлення процедури експерименту (Г. Еббінгауз). Е. Кречмер поклав асоціативний експеримент в основу психоаналітичного різновиду лікування ― аналіз психологічних взаємостосунків, які зумовлюють хворобу, що ґрунтується на комбінації методів: клінічне інтерв’ювання, асоціативний метод [Е. Блейлер (1857–1939; Швейцарія), К. Г. Юнг ], аналіз вільних асоціацій з урахуванням сновидінь і помилкових дій (З. Фройд), психокатарсис [Й. Броєр (1842–1925; Австрія) і З. Фройд].

У психології

У психології асоціативний експеримент ― особливий метод дослідження мотивації особистості.

Види асоціативного експерименту: керований, ланцюговий та вільний. Асоціативний експеримент використовують у роботі з тими досліджуваними, які здатні зрозуміти й виконати інструкцію. Процедура асоціативного експерименту полягає у пропозиції респондентові слова-стимулу, визначеного проблемою аналізу. Асоціація на стимул є першою реакцією у формі слова, сполучення слів, невербальної графічної позначки тощо.

Асоціативний експеримент дає змогу схарактеризувати особливості формування мовної та метамовної свідомості, пам’яті, мовленнєвих здібностей, установлює принципи організації внутрішнього лексикону людини. Перевагами асоціативного експерименту є доступність та зручність у використанні (ефективний у груповій діагностиці).

Асоціативний експеримент застосовують для вивчення міжкультурного спілкування в розрізі інтеграції й глобалізації суспільства, заради уникнення національних, етнічних, комунікативних конфліктів. Особливого значення асоціативний експеримент набуває під час дослідження сучасної специфіки мовної свідомості представників різних етносів.

Література

  1. Кречмер Э. Медицинская психология. Санкт-Петербург : Союз, 1998. 464 с.
  2. Горошко Е. И. Интегративная модель свободного асоциативного эксперимента. Харьков; Москва : РА — Каравелла, 2001. 320 с.
  3. Асмолов А. Г. По ту сторону сознания: методологические проблемы неклассической психологии. Москва : Смысл, 2002. 480 с.
  4. Вірна Ж. П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога. Луцьк : Вежа, 2003. 320 с.
  5. Недашківська Т. Є. Вільний асоціативний експеримент як метод наукового дослідження та можливості його застосування для вивчення проблем державної служби // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2013. № 8. С. 71–79. URL: http://eprints.zu.edu.ua/10618
  6. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Санкт-Петербург : Питер, 2015. 705 с.
  7. Спиридонова Л. К. Асоціативний експеримент як засіб дослідження образу світу // Наука і освіта. 2015. № 1. С. 152–158. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2015_1_30

Автор ВУЕ

Н. О. Макарчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Макарчук Н. О. Асоціативний експеримент // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Асоціативний експеримент (дата звернення: 6.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
23.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶