Астротопоніміка

Астротопоніміка. Імпактний кратер на видимому боці Місяця, названий в честь астронома Тихо Браге

Астротопоні́міка (від астро… і топоніміка) — розділ астроніміки, який вивчає назви об’єктів на поверхні планет, карликових планет (крім Землі), їхніх супутників, астероїдів та комет.

Історична довідка

Основи сучасної астротопоніміки заклали Дж. Річчолі (1598–1671; Італія), М. Ф. ван Лангрен (1598–1675; Нідерланди) та Я. Гевелій в середині 17 ст., картографуючи деталі рельєфу Місяця. Першим міжнародним органом, який займався упорядкуванням планетної номенклатури, став Комітет із найменувань деталей поверхні Місяця (1907). У 1919 був заснований Міжнародний астрономічний союз (МАС), куди цей комітет увійшов під назвою Комісія 17. У 1973 МАС реорганізував цей орган. Була створена Робоча група з номенклатури планетної системи, яка займається номенклатурою деталей на поверхнях небесних тіл Сонячної системи. При цій Робочій групі діють 6 спеціалізованих підгруп. Ці підгрупи по затвердженню назв деталей рельєфу на поверхнях Місяця, Меркурія, Венери, Марса, супутників планет, карликових планет, астероїдів, комет є офіційними органами МАС в астротопоніміці.

Станом на 2020 назви, запропоновані Робочою групою і затверджені МАС, мають близько 15 000 деталей 42 небесних тіл. Міжнародний астрономічний союз затверджує тільки латинське написання назв.

Правила планетної номенклатури

Кратери Меркурія отримують свої імена на честь діячів мистецтва — письменників, художників, скульпторів, музикантів та інших.

Венера — єдина велика планета з жіночим ім’ям, і тому МАС привласнює деталям її рельєфу тільки жіночі імена. Виняток становлять лише три об’єкти. Деталі з рельєфом розташованим вище від умовного нульового рівня висот (землі, плато, вінці, тессери, гори, пасма) називають іменами богинь. Об’єкти, розташовані на низьких ділянках, зокрема западини, отримують імена героїнь міфів і казок.

Деталі рельєфу на Марсі називаються на честь дослідників Марсу, авторів наукової фантастики про Марс, стародавніх топонімів Середземномор’я, за назвами Марсу на різних мовах.

Правила номенклатури супутників планет

Місяць

На Місяці знаходиться 60 % всіх найменованих об’єктів. Деталі рельєфу Місяця почали отримувати імена набагато раніше, ніж об’єкти на інших небесних тілах. Тому в номенклатурі деталей поверхні Місяця менше прийнятого в сучасній астротопоніміці порядку в найменуваннях. Місячні геологічні структури названі переважно на честь видатних астрономів, особливо дослідників Місяця; вчених і мандрівників; явищ, пов’язаних із погодою, а також назвами земних гірських хребтів.

Супутники Марса

Деталі рельєфу Деймоса названі в честь письменників, які в своїх творах згадували про супутники Марса. Деталі поверхні Фобоса отримали імена на честь науковців, що мають причетність до його відкриття та дослідження, а також на честь персонажів та місцевостей з «Мандрів Гуллівера» Дж. Свіфта.

Супутники Юпітера

Деталі рельєфу Амальтеї пов’язані з міфом про козу Амальтею. Деталі рельєфу супутника Теби пов’язані з міфом про Тебу — персонажа давньогрецької міфології — німфи, в яку був закоханий Зевс (Юпітер).

Переважна більшість деталей рельєфу великого супутника Юпітера Іо названо на честь богів та героїв, пов’язаних з вогнем, Сонцем, громом або вулканами.

Майже всі назви деталей поверхні Європи пов’язані з міфами про Європу — персонажа давньогрецької міфології, коханої Зевса (Юпітера). Деякі деталей поверхні Європи пов’язані з кельтами — групою племен, що мешкали на великій частині Європи.

Назви деталей поверхні найбільшого супутника Сонячної системиГанімеда взято переважно з міфів давніх народів: єгиптян, фінікійців, шумерів, вавилонян.

Назви деталей поверхні Каллісто взято в основному з міфів норвежців, чукч, ескімосів, саамів, алеутів, поморян.

Деталі рельєфу Фіви отримують назву на честь персонажів і населених пунктів, пов’язаних з міфом про Фіву — персонажу давньогрецької міфології.

Супутники Сатурна

Янус та Епіметей отримують назви деталей своєї поверхні, пов’язані з міфами про близнюків Кастора і Полідевка.

Деталі рельєфу Мімаса отримують імена з британських легенд про короля Артура і лицарів Круглого столу.

Структури на поверхні Енцеладу отримують імена центральних персонажів «Тисячі і однієї ночі» — казкарки Шахерезади та її слухача Шахріяра.

Тефія названа на честь водяної богині Тефії (Тетії), тому деталі її поверхні пов’язані з іменами персонажів і населених пунктів із давньогрецької поеми Гомера «Одіссея».

Імена деталей рельєфу на Діоні пов’язані з іменами персонажів і населених пунктів із давньоримської поеми Вергілія «Енеїда».

Структури на поверхні Реї переважно беруть свої назви з азіатських міфів про створення світу.

Деталі рельєфу найбільшого супутника Сатурна — Титана названі на честь богів мудрості, щастя, краси, вітру та дощу, міфічних морських істот, земних озер та островів, а також річок, островів та зачарованих місць із вірувань різних народів.

Кратери Гіперіона називають іменами богів Сонця та Місяця різних народів світу.

Япет — найбільш контрастний супутник Сонячної системи. Темна частина поверхні супутника — область Кассіні — отримала ім’я його першовідкривача. Всі інші назви на Япеті взяті з середньовічної французької поеми «Пісня про Роланда». Кратери, розташовані в світлій частині Япета, названі іменами позитивних героїв поеми (франків і їхніх союзників), а розташовані в темній області — негативних — маврів.

Деталям поверхні Феби дають імена з міфу про аргонавтів.

Супутники Урану

Астрономи брали імена для супутників Урану з творів В. Шекспіра («Буря», «Сон літньої ночі») і А. Поупа («Викрадення локону»). Тому складовим частинам рельєфу супутників Урану: Паку, Міранді, Арієлю, Умбрієлю, Титанії та Оберону дають імена, пов’язані з назвами самих супутників з творів В. Шекспіра і А. Поупа.

Супутники Нептуна

Деталі рельєфу Протея вирішено називати іменами різних водяних духів, богів або богинь із різних міфологій, окрім грецької та римської.

Геологічні структури на Тритоні отримують імена, пов’язані з водною тематикою: імена гейзерів, джерел, островів, водяних духів і божеств.

Деталі на поверхні Нереїди пов’язані з іменами нереїд, морських німф в грецькій міфології.

Правила номенклатури карликових планет та їх супутників

Кратерам на поверхні Церери дають імена богів сільського господарства та рослинності, а іншим деталям поверхні — сільськогосподарських свят різних народів.

Деталі поверхні Плутона називають іменами міфічних істот підземного світу й пов’язаних із ним персонажів міфів різних народів; а також вчених, робота яких пов’язана з дослідженням Плутона.

Супутники Плутона

Деталі на поверхні найбільшого супутника Плутона — Харона — отримують свої назви з міфів та художньої літератури про космічні дослідження та мандри. Деталі поверхні Стікса повинні отримувати імена річкових богів, Нікти — богів ночі, Кербера — міфічних собак, Гідри — драконів та міфічних змій.

Правила номенклатури астероїдів

Кратери, розташовані на Весті, дають назви на честь весталок та інших відомих жінок Стародавнього Риму, а інші деталі рельєфу називають назвами та іменами римських міст та свят.

Кратерам астероїда Лютеція дали назви, які носили міста Римської імперії в часи існування поселення Лютеції.

Астероїд Матільда — один із найтемніших об’єктів Сонячної системи (її альбедо — всього лише 3 %), тому її кратерам дають імена місцевостей на Землі, багатих на вугілля.

Астероїд Ерос названий на честь бога кохання Ероса, а тому його кратери отримують імена персонажів міфів та легенд, пов’язаних із коханням.

Власні імена мають також деталі рельєфу астероїдів Гаспра, Штейнс, Ітокава, Іда, Дактиль.

Література

  1. Шингарёва К. Б., Бурба Г. А. Лунная номенклатура: Обратная сторона Луны, 1961–1973 гг. Москва : Наука, 1977. 56 с.
  2. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Марса. Москва : Наука, 1981. 88 с.
  3. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Меркурия. Москва : Наука, 1982. 52 с.
  4. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа галилеевых спутников Юпитера. Москва : Наука, 1984. 88 с.
  5. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа спутников Сатурна. Москва : Наука, 1986. 80 с.
  6. Бурба Г. А. Номенклатура деталей рельефа Венеры. Москва : Наука, 1988. 64 с.
  7. Greeley G., Batson R. Planetary Mapping. Cambridge : Cambridge University Press, 2007. 312 p.
  8. Hargitai H. Planetary Cartography and GIS. Cham : Springer, 2019. 351 p.
  9. Naming of Astronomical Objects // International Astronomical Union. URL: https://www.iau.org/public/themes/naming/
  10. Official Naming of Surface Features on Pluto and its Satellites: First Step Approved // International Astronomical Union. 2017. URL: https://www.iau.org/news/pressreleases/detail/iau1702/

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Астротопоніміка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астротопоніміка (дата звернення: 6.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶