Астрофотометр
Астрофото́метр (від астро… і фотометр) — прилад для вимірювання блиску або яскравості астрономічних об’єктів.
Зміст
Історична довідка
Перші астрофотометри створено в 1830-х. Найпоширенішим свого часу був поляризаційний астрофотометр, сконструйований 1861 Й. К. Ф. Целльнером (1832–1882; Німеччина).
Характеристика
Конструктивні особливості
Основний елемент астрофотометра ― фотоелектричний приймач світла, який перетворює випромінення, що потрапляє на нього, на електричний сигнал.
Класифікація
Розрізняють поляризаційні та фотоелектричні астрофотометри. У поляризаційних порівнюють блиск двох об’єктів, змінюючи за допомогою поляризаційного пристрою чи фотометричного клину або світловий потік від одного з них, або вхідний отвір телескопа. У поле зору астрофотометра водночас із досліджуваним об’єктом вводять для порівняння штучне джерело. Ним може бути зоря, перевірена на незмінність блиску в часі. Недоліком візуальних астрофотометрів є невисока точність та суб’єктивність спостерігача під час порівняння інтенсивності двох джерел світла. Похибка може сягати 10 %. У 1930-х сконструйовано високоточні фотоелектричні астрофотометри (електрофотометри), які витіснили візуальні (поляризаційні). Електрофотометрами вимірюють реакцію (фотострум) фотокатода фотоелемента або фотопомножувача на світловий потік, що приходить від досліджуваного об’єкта. Через неоднорідність земної атмосфери зображення астрономічного об’єкта коливається в фокальній площині, яка становить головне джерело похибок фотометричних вимірювань в астрономії. У разі слабких джерел застосовують тривале накопичення сигналу й вимірюють його вольтметром або лічильником фотонів. Скомпонувавши кілька електрофотометрів у систему, одержують багатоканальні електрофотометри з похибкою вимірювання до 1 %.
Застосування
Застосовують астрофотометри безпосередньо на телескопі. Фотометричні завдання (див. Фотометрія) виконують також фотографічними методами ― лабораторними вимірюваннями астрономічних негативів, належно експонованих (див. Експозиція) і прокаліброваних. На підставі астрофотометричних досліджень створюють спеціальні каталоги, які містять усі досяжні дослідникам зорі, туманності, комети тощо. Ці відомості активно використовують в астрономії та в астрофізиці.
Див. також Астрофотометрія.
Література
- Киселев A.A. Теоретические основания фотографической астрометрии. Москва : Наука, 1989. 264 с.
- Дума Д. П. Загальна астрометрія. Київ : Наукова думка, 2007. 600 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Астрофотометр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрофотометр (дата звернення: 6.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.09.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
