Атрактор соціальний
Атра́ктор соціа́льний — динамічна соціальна структура, що виникає спонтанно внаслідок соціальних змін, пов’язаних із процесами соціальної самоорганізації.
Атрактор соціальний — одне з головних соціологічних понять, яке використовується в концепціях соціальних змін, що методологічно спираються на парадигму складності (інші відомі її назви: нелінійна парадигма, синергетична парадигма, теорія катастроф, теорія системної самоорганізації, теорія хаосу).
Волонтерське об’єднання, мережеві спільноти в Інтернеті, дружна родина чи робоча команда, кримінальні чи корупційні структури — приклади численних та сутнісно різноманітних атракторів.
Зміст
Історична довідка
Парадигма складності описує нелінійні процеси змін в будь-якому середовищі, включно з кризовими явищами та фазовими переходами. Нелінійний підхід у пізнанні явищ світу розвивався від середини 20 ст. у фізиці, хімії, біології, лінгвістиці, культурології, психології та інших науках.
У соціології загальнонаукові нелінійні моделі адаптували до соціологічної проблематики зарубіжні дослідники В. Буданов, І. Валлерстайн, С. Курдюмов, Е. Ласло, І. Пригожин, Ф. Фукуяма, Ф. Гайєк, Г. Хакен та ін., в Україні — І. Добронравова, Л. Горбунова, І. Єршова-Бабенко, Н. Кочубей, О. Куценко, М. Кузьмін, М. Нестерова, І. Предборська, А. Свідзинський, Л. Фінкель, І. Черненко та ін.
Ознаки
Атрактор соціальний — соціальна структура, що виникає спонтанно як результат дії нелінійних (самоорганізаційних) механізмів соціальних змін.
На відміну від структур організаційного типу, атрактор соціальний не є результатом проекту і ретельно розробленого плану. Суттєвою відмінністю атрактивних структур від структур організаційного типу (організацій) є те, що вони засновані на мотивації передовсім процесом, а вже потім результатом.
Головні характеристики атракторів соціальних:
1) спонтанність появи, неможливість створити їх штучно;
2) стійкість за умови збереження основних системних параметрів, неможливість зруйнувати зовнішніми засобами (відновлення поруч, у близькій формі);
3) властивість утворювати локальний порядок на тлі можливого хаосу;
4) властивість бути областю тяжіння для елементів, які виявляються поруч (певна системна сингулярність).
Функціональний опис
Механізм виникнення, самовідтворення й утримання атрактора соціального базується на тяжінні, привабливості, мотивації належності, що зумовлюють прагнення людей приєднуватися і залишатися в рамках такої соціальної структури. Йдеться про взаємодії ігрового типу, тобто специфічні форми соціальної дії, спричинювані ігровим азартом і захопленням, мотивуванням до активної співучасті. У більшому масштабі атрактори соціальні утворюються взаємодіями, що спираються на перебування в спільному міфологічному просторі, де соціальний міф — основа для гри, але вже у великих просторових та часових масштабах.
Атрактори соціальні виникають у різних сферах суспільного життя, насамперед під час швидких кризових змін у суспільстві. На рівні соціальної самоорганізації це означає стрімку зміну базових міфів та ігрових порядків, що фундують суспільні взаємодії. Наприклад, в Україні після подій 2014 поширилися спонтанні волонтерські об’єднання, які стали прикладом масштабної самоорганізації.
Проте ціннісний вектор у виникненні атракторів соціальних не обов’язково є іпозитивним. Про це свідчать кримінальні структури, корупційні ігри, які теж є прикладами атракторів соціальних.
Значення
Соціальний менеджмент, соціальні технології враховують чинники соціальної самоорганізації і сили соціальної атрактивності. У сучасній освіті, бізнесі, рекламі, туризмі та інших практиках застосовуються ігрові підходи.
Останнім часом політологи, філософи політики звертають увагу на міфологічний каркас, який лежить в основі багатьох політичних ідеологій. Нерідко міфи-ідеології мають сумнівну моральну основу, проте відчутно впливають на історичні події саме через їхню атрактивність. Нацистський міф, комуністичний міф, міф «руського міра» мали велику організуючу силу, що було результатом спонтанної кризової реакції соціуму.
Додатково
Близьким до поняття «атрактор соціальний» є поняття «соціальна мережа», хоча останнє розглядається радше статично, тоді як атрактор соціальний є процесуальною динамічною соціальною структурою.
Відео
| Атрактор соціальний |
|---|
Література
- Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. Москва : Прогресс, 1986. 432 с.
- Добронравова И. С. Синергетика: становление нелинейного мышления. Киев : Лыбидь, 1990. 149 с.
- Курдюмов С., Князева Е. Законы эволюции и самоорганизации сложных систем. Москва : Наука, 1994. 238 с.
- Кузьмін М. В. Самоорганізація та соціоеволюція // Філософська і соціологічна думка. 1994. № 9–10. С. 99–133.
- Ласло Э. Век бифуркации: постижение изменяющегося мира // Путь. 1995. № 1. С. 3–129.
- Предборська І. М. Мінливість, соціум, Людина. Суми : Видавництво «Слобожанщина», 1995. 136 с.
- Василькова В. В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика и теория социальной самоорганизации). Санкт-Петербург : Издательство «Лань», 1999. 480 с .
- Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и перспективы техногенной цивилизации // Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. Москва : Прогресс-Традиция, 2000. С. 12–27.
- Бевзенко Л. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций. Киев : Институт социологии НАНУ, 2002. 437 с.
- Фукуяма Ф. Великий разрыв / Пер. с англ. под общ. ред. А. В. Александровой. Москва : ООО «Издательство АСТ», 2003. 474 с.
- Валлерстайн И. Конец знакомого мира: Социология XXI века. Москва : Логос, 2003. 368 с.
- Свідзинський А. В. Синергетична концепція культури. Луцьк : Вежа, 2008. 696 с.
- Березинський В. Культурно та психологічно обумовлені форми соціально-політичної атрактивності // Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. 2013. Вип. 3. С. 77–83.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бевзенко Л. Д. Атрактор соціальний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атрактор соціальний (дата звернення: 30.04.2024).
Оприлюднено: 09.04.2019
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
