Атрибуція (мистецтвознавство)
Атрибу́ція — у мистецтвознавстві — визначення характеристик художнього твору (автора чи школи, місця й часу створення, особливостей стилю, техніки виконання, матеріалу тощо). Одна з операцій мистецтвознавчої експертизи (поряд з ідентифікацією, визначенням оцінної вартості).
Здійснюють фахівці-мистецтвознавці.
Історична довідка
До появи та розквіту мистецтвознавства як науки атрибуція мистецьких творів ґрунтувалася виключно на емпіричних знаннях, вузькоспеціальній довідковій літературі та інтуїції знавців і експертів.
Технічний поступ доповнив методи атрибуції додатковим інструментарієм: хімічними й фізичними дослідженнями матеріалів, з яких створено той чи інший мистецький твір; макро- і мікрозйомкою, рентгеноскопією, дослідженнями в інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах випромінювання тощо.
Характеристика
Професійна атрибуція мистецьких творів — невід’ємна частина мистецтвознавства. Вона межує із судовою експертизою й вимагає поглиблених знань у сфері матеріалознавства, технології матеріалів, музеєзнавства, архівної справи, а також реставрації.
Необхідність в атрибуції виникає тоді, коли науковці стикаються з анонімним художнім твором (тобто таким, де відсутній підпис) або мають сумніви у вірогідності наявного підпису.
Атрибуцію проводять за певною методикою. Вона включає іконографічний, стилістичний і техніко-технологічний аналіз; результати його підкріплюються історіографічним дослідженням — зіставленням усіх відомостей про історію твору. Іконографічний аналіз полягає у визначенні сюжету, змальованих подій, місць, осіб, що вимагає ретельного вивчення зображуваних атрибутів, гербів, костюмів, зброї, предметів обстановки, архітектурних споруд; у пошуках аналогій, з’ясуванні, чи досліджуваний твір не є авторською реплікою (повторенням) або частиною загальної композиції (диптиха, триптиха тощо). Стилістичний аналіз через зіставлення даного твору з іншими має підтвердити ідентичність його художньої манери з манерою певного автора або групи авторів (майстерні, школи, кола). Техніко-технологічний аналіз, спираючись на т. з. точні методи — фотографію, рентгеноскопію, хімічні дослідження, комп’ютерну та електронно-обчислювальну техніку тощо, — підтверджує або заперечує дані візуального вивчення, уточнює час створення, виявляє фальсифікації.
Атрибуційні дослідження відбуваються у реставраційних майстернях, що працюють у складі державних музейних і бібліотечних установ, у відповідних експертних центрах, а також є складником діяльності українських і міжнародних аукціонних домів.
Література
Калашникова О. Л. Основи мистецтвознавчої експертизи та вартісної оцінки культурних цінностей. Київ : Знання, 2006. 480 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Пінчевська Б. М. Атрибуція (мистецтвознавство) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атрибуція (мистецтвознавство) (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.05.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
