Атіша

Портрет з Тибету невідомого автора поч. або сер. 12 ст. Метрополітен-музей, м. Нью-Йорк (США)

Аті́ша (чернече ім’я Діпанка́ра Шріджня́на; бенгалі অতীশ দীপংকর শ্রীজ্ঞান; 982, м. Бікрампур, тепер округ Муншигандж, регіон Дакка, Бангладеш — 1054, с. Н’їтанг, тепер округ Лхаса, Тибетський автономний р-н, Китай) — філософ, вчений, перекладач, проповідник буддійської філософії та релігії, засновник школи кадам тибетського буддизму.

Атіша

(অতীশ দীপংকর শ্রীজ্ঞান)

Народження 982
Місце народження Бікрампур
Смерть 1054
Місце смерті Н’їтанг
Напрями діяльності філософ, вчений, перекладач та проповідник
Традиція/школа тибетський буддизм

Життєпис

Народився в царській родині. При народженні отримав ім’я Чандрагарбха. Ще у дитинстві захопився буддійською філософією.

Близько 1003 прийняв чернецтво та отримав ім’я Діпанкара Шріджняна («Славетне Мудре Джерело Світла»). Проходив навчання у багатьох вчителів, серед яких Шантіпа, Джнана Шріматі та Наропа з Університету Наланди (буддійський університет-монастир, що існував у 5–12 ст.).

В Університеті Вікрамашила (діяв у 8–12 ст.) неподалік м. Бхагалпура (тепер територія штату Біхар, Індія) вивчав Трипітаку та вчення всіх буддистських шкіл Індії. Отримав ім’я «Атіша», що перекладається як «великий владика», або «пан», а також звання пандита (мудреця, вченого) — тлумача та поширювача священних текстів.

1011 разом з учнями рушив на о. Суматру для проповіді буддизму та пошуку знань. 1023 після повернення очолив монастир Вікрамашила.

1024 вирушив до Тибету. Близько 3-х років провів у с. Толунг, де зустрів Дронтомпа, який став його головним учнем (згідно традиції усної передачі знань від вчителя до учня), спадкоємцем духовного пошуку й тантричного досвіду. За його допомоги Атіша заснував школу кадам тибетського буддизму.

Близько 1039 прибув до Тибету на запрошення царя (Дхармараджі) для відновлення буддизму, що суттєво ослаб за переслідувань царя Ландарми.

Помер у с. Н’їтанг, поблизу м. Лхаси. 1978 його прах було перенесено у м. Дакку в Бангладеш.

Діяльність

Сомапура Махавіхара, де жив і працював Атіша

Відповідав за впровадження 60-річного циклу в тибетську хронологію, перший рік першого циклу якої було встановлено 1027.

Діяльність Атіши обумовила відродження буддизму в Тибеті з 1042 (після тривалої доби репресій і занепаду). Заснував самобутню релігійну традицію і програму духовної дисципліни, що вплинула на покоління інтелектуальних, політичних і духовних лідерів Тибету (серед яких і Далай-лами).

Інтегрував подекуди суперечливі буддійські теорії й практики у цілісну доктрину досягнення просвітлення і тантричного містичного досвіду.

Залишив глибокий комплексний огляд буддизму, орієнтований, зокрема, на ченців і початківців, не знайомих з індійськими санскритськими джерелами буддійської думки.

Написав, переклав і зредагував понад 200 книг, з яких 79 збереглися тибетською мовою. Атіша — одна з ключових фігур у становленні шкіл «нових перекладів» у тибетському буддизмі. Найвідоміша праця — «Свічадо на шляху до пробудження» («Бодхіпатхапрадіпа»). Короткий текст із 67 віршів, що викладає весь духовний шлях людини в термінах Хінаяни, Махаяни і Ваджраяни, став зразком для наступних текстів жанру ламрім — щаблів на шляху просвітлення (духовного розвитку).

Твори

The Complete Works of Atisha, The Lamp for the Path & Commentary. 2nd ed. New Delhi : Aditya Prakashan, 2003. 600 р.

Література

  1. Kunzang R. R. J. How the Tibetan Bodhisattva Kings invited Atisha Dipankara Sri-Jnana to Tibet // Bulletin of Tibetology. 1975. № 2. З. 19–31. URL: http:// himalaya.socanth.cam.ac.uk/collections/journals/bot/pdf/bot_12_02_02.pdf
  2. Mullin. G. H., Tulku D. Atisha and Buddhism in Tibet. New Delhi : Tibet House, 1983. 75 р.
  3. Rab-Gsal-Zla-Ba (Dilgo Khyentse Rinpoche). Enlightened Courage: An explanation of Atisha’s Seven Point Mind Training. Ithaca : Snow Lion Publications, 1993. 144 р.
  4. Gene Smith E. Among Tibetan Тexts: History and literature of the Himalayan plateau. Boston : Wisdom Publications, 2001. 400 р.
  5. Островская-мл. Е. А. Тибетский буддизм. Санкт-Петербург : «Петербургскоe Востоковедение», 2002. 400 с.
  6. Вuswell Jr. R. Е., Lopez Jr., D. S. Princeton Dictionary of Buddhism. Princeton, NJ : Princeton University Press, 2014. 1304 р.
  7. Apple J. B. Atisa Dipamkara: Illuminator of the Awakened Mind. Boulder : Shambhala, 2019. 320 р.

Автор ВУЕ

О. Г. Найдьонов


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Найдьонов О. Г. Атіша // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атіша (дата звернення: 30.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶