Аукціон
Аукціо́н (від лат. auctio (auctionis) — збільшення, зростання) — продаж на публічних, відкритих торгах у наперед визначений час, у загальновстановленому місті певних різновидів товарів (тих, що характеризуються унікальними ціннісними властивостями — нерухомість і майно, антикваріат, ювелірні вироби, твори мистецтва, старовинні книги, рукописи, цінні папери та ін.) покупцеві, який запропонував найвищу ціну.
Зміст
Історична довідка
В умовах ринкової економіки на аукціонах зазвичай продають небіржові товари (які не підлягають жорсткій уніфікації та стандартизації, мають унікальні, специфічні ознаки за параметрами якості) — майно фізичних та юридичних осіб, земельні ділянки, племінних тварин, хутро, квіти, коштовне каміння тощо.
За часів рабовласницького ладу перші аукціони проводили стихійно, на торговельних площах великих міст, у портових містах. На аукціонах Стародавніх Вавилону, Греції, Риму продавали рабів, вино, зерно, тварин. Відродження аукціонів розпочинається у середньовічній Європі із розвитком торгівлі та міст. З 1254 у Франції декретом Людовика IX було визначено професію «аукціоніст» (який мав право проводити аукціони з продажу предметів розкоші для королівського двору та дворян. Бурхливий розвиток аукціонів у Європі повязаний із розвитком товарних бірж, періодом первісного нагромадження капіталу.
У 16 cт. усю біржову торгівлю в Європі проводили як аукціонні торги (перша біржа виникла 1531 у м. Антверпені, Нідерланди). З 2-ї пол. 17 ст. спеціалізація товарних бірж на гуртовій торгівлі великими партіями стандартизованих товарів зумовила виникнення аукціонних домів, що спеціалізувалися на торгівлі книгами, творами мистецтва, меблями, ювелірними виробами та ін. Перший аукціонний дім засновано 1674 бароном К. Роламбом (1622–1698; Швеція) у м. Стокгольмі (тепер «Стокгольмський аукціонний дім»; «Stockholm Auction House»). Серед найстаріших аукціонних домів світу — «Сотбіс» («Sotheby’s»), засновано 1744 у м. Лондоні (Велика Британія) власником книгарні С. Бейкером (?–1778); «Крістіс» («Christie’s»), засновано 1766 у м. Лондоні морським офіцером у відставці Дж. Крісті-старшим (1730–1803).
Характеристика
Аукціони є складником фінансів і біржової справи, тісно пов’язані з мікроекономікою, економікою підприємства, креативною економікою. Аукціон ставить за мету продати товар (лот) за найвищою ціною. Угоду на аукціоні реалізують лише за умови добровільного збігу цінових інтересів продавця і покупця.
Аукціон веде ліцитатор (аукціоніст), який володіє технікою торгів та діє відповідно до вимог національного та міжнародного законодавств. Учасниками аукціону є аукціонери (клієнти, брокери). Стандартна за кількістю партія аукціонного товару, що виставляють на аукціон, може містити від однієї одиниці (напр., діамант, картина) до партії однотипних товарів (кава, хутро, квіти). Подібні за якістю лоти, згруповані у великі партії, мають назву «стринги». Кожен лот / стринг одержує номер, який вказують в аукціонних каталогах. Перед аукціоном для кожного лоту / стрингу визначається попередня вартість — естімейт. Зазвичай нижній естімейт встановлюється на рівні 60–70 % від кращої аукціонної ціни за подібний предмет (напр., витвір мистецтва одного автора), верхній — на рівні 80 %. При визначенні естімейту враховується розмір лоту, дата створення, поточні цінові тенденції, значення, раритетність тощо. Попередньо також визначається резервна ціна лоту (60–80 % від нижнього естімейту) — конфеденційна ціна, за якою аукціонний дім не продасть лот за будь-яких умов.
Об’єкт продажу на аукціоні також має стартову (початкову) ціну на лот, яку погоджують аукціонний дім і продавець та яку оголошує ліцитатор на початку торгів. Аукціонний товар, що пропонують до продажу на аукціоні, обов’язково виставляють для ознайомлення, попереднього огляду покупцями (або весь лот, або взірці з лота / стрингу). Якісну характеристику лота / стрингу описують в каталогах.
У світовій практиці аукціони поділяють на примусові й добровільні. Примусові проводять судові органи або органи влади, різні державні, приватні організації (банк, кредитна спілка та ін.) для примусової реалізації майна, стягування боргів із боржників / неплатників (напр., за несплату комунальних платежів); для реалізації конфіскованих товарів, вантажів, застави під невиплачені кредити, активи й майно фірм-банкрутів тощо. Об’єктом примусового аукціону зазвичай є нерухомість, конфісковані товари, об’єкти застави, земельні ділянки, недобудови та ін. Добровільний аукціон організовують з ініціативи власників товарів для їх найвигіднішої реалізації. Об’єктами продажів на таких аукціонах може бути хутро, тютюн, пробкова кора, чай, кава, квіти, антикваріат, твори мистецтва, ювелірні вироби, будівлі тощо.
Аукціони традиційно проводять на фондових біржах (лотами продають акції, облігації тощо). Діють також закриті аукціони (не вказується кількість та перелік учасників), які діють за схемою «голландського» аукціону (ціна лоту поступово знижується) та «англійського» аукціону (ціна лоту поступово збільшується).
Міжнародні товарні аукціони організовують брокерські фірми та їхні асоціації на базі аукціонних домів 2–4 рази на рік у містах Лондоні, Ліверпулі (Велика Британія), Нью-Йорку (США), Амстердамі (Нідерланди), Калькутті (Індія), Сіднеї (Австралія) та ін. Організація аукціонної торгівлі залежить від кількості покупців, продавців та їхніх економічних інтересів. Розрив між найкращою ціною продавця (мінімальною ціною) та найкращою ціною покупця (максимальною ціною) називають спредом.
В Україні
Серед аукціонних домів, представлених в Україні, — «Гелос» (засн. 1988, тепер у РФ; регулярні торги в київській філії з 2005), спеціалізується на антикваріаті; «Золотий перетин» («Золотое сечение»; засн. 2004; м. Київ) — на творах живопису і графіки; «Корнерс» (засн. 2006; м. Київ) — на антикваріаті і творах живопису; «Дукат» (засн. 2008; м. Київ) — на мистецтві 1-ї пол. 20 ст., сучасному мистецтві тощо. В Україні на Інтернет-аукціонах, товарних біржах та ін. поширеними є купівля та продаж об’єктів нерухомості, транспортних засобів, земельних ділянок, корпоративних прав, необробленої деревини, арештованого й заставленого майна боржників (юридичних і фізичних осіб), нафти сирої, газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, товарів високої цінової групи.
Джерела
- Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону: Закон України № 5077-VI від 5.07.2012 // Відомості Верховної Ради. 2013. № 28. Ст. 305;
- Про публічні закупівлі: Закон України: станом на 1 березня 2019 р. Харків, 2019.
Література
- Николаева И. В. История советских букинистических аукционов // Букинист, торговля и история книги. Москва, 1992. Вып. 2.
- Krishna V. Auction Theory. San Diego, 2009.
- Salant D. A Primer on Auction Design, Management, and Strategy. Cambridge, 2014.
- Mochón A., Sáez Y. Understanding Auctions. Cham; New York, 2015.
- Hubbard T., Paarsch H. Auctions. Cambridge; London, 2016.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Біла С. О. Аукціон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аукціон (дата звернення: 1.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.10.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
