Аурикулотерапія
Аурикулотерапі́я (від лат. auricula — вушна раковина і терапія), аврикулотерапія, аврикулопунктура, ер-чжень-ляо — метод лікування, що передбачає вплив на біологічно активні точки, розміщені на вушній раковині.
Зміст
Історична довідка
Аурикулотерапію практикували з прадавніх часів (від 5–3 ст. до н. е.) у народів Стародавнього Сходу. У Стародавньому Китаї (3 ст. до н. е.) вважали, що вушна раковина тісно пов’язана з усім організмом через систему меридіанів та їхніх відгалужень. Детальну картографію проекції частин тіла і внутрішніх органів на зони й точки вушної раковини розробив лікар П. Нож’є (Франція, 1950-ті).
Особливості застосування
Біологічно активні точки розташовані на вушній раковині в певній послідовності. Їх розташування нагадує ембріон у порожнині матки. На вушній раковині виділяють 18 зон і 110 класичних біологічно активних точок. Назви активних точок вушної раковини відповідають їхньому впливу на функцію того чи того органа, частини тіла — «точка стопи», «точка легень» тощо.
У здорової людини біологічно активні точки на вушній раковині залишаються безболісними, допоки не виникне патологічний процес в організмі. У разі гострого патологічного процесу точка стає болючою при пальпації, іноді виникають спонтанні болі, почервоніння шкіри; при хронічних процесах спостерігають болючість при пальпації, лущення шкіри у проекції точки, можуть утворюватися рубці; змінюється також електропровідність шкіри. При нормалізації функції органа патологічні прояви з боку точки зникають, вона стає безболісною. Ці особливості біологічно активних точок вушної раковини використовують при аурикулодіагностиці. Аурикулотерапію можуть застосовувати як самостійний метод лікування, так і в поєднанні з корпоральною акупунктурою. Для впливу на біологічно активні точки використовують: голковколювання, припікання або прогрівання, пальцевий масаж, масаж паличкою, цубо-терапію, електроакупунктуру, мікроголкотерапію, лазеропунктуру.
При стійких больових синдромах або в разі хронічних захворювань застосовують тривалий вплив на точку (до декількох діб) за допомогою мікроголок або кульок.
Показання та протипоказання
Показання до застосування аурикулотерапії досить широкі, однак найчастіше її використовують під час лікування больових синдромів, алергічних хвороб або хвороб з алергічним компонентом, захворювань шкіри тощо. Досить широко аурикулотерапію застосовують при лікуванні ожиріння, тютюнокуріння, алкоголізму. Протипоказаннями є больові синдроми з неуточненим діагнозом, онкологічні захворювання, захворювання внутрішніх органів у стадії декомпенсації, вагітність. Неадекватні реакції (стан непритомності та ін.) можуть спостерігатися на фоні перевтоми, алкогольного сп’яніння, голоду.
Література
- Табеева Д. М. Руководство по иглорефлексотерапии. Москва : Медицина, 1980. 560 с.
- Гаваа Лувсан. Традиционные и современные аспекты восточной рефлексотерапии. Москва : Наука, 1986. 576 с.
- Ножье П. Аурикулотерапия. Тезисы. Екатеринбург : Изд-во Регионального открытого социального института, 2001. 122 с.
- Михайлова А. А. Диагностика и аурикулотерапия. Атлас-справочник. Москва : Центр инноваций «Продвижение», 2003. 144 с.
- Rabischong P., Terral C. Scientific Basis of Auriculotherapy: State of the Art // Med Acupunct. 2014. № 26 (2). Р. 84–96. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3976599/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Желіба Л. М. Аурикулотерапія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аурикулотерапія (дата звернення: 1.05.2024).
