Алергічні хвороби

Алергі́чні хвороби — група захворювань, зумовлених механізмами, що ініціюють та опосередковують алергічні реакції (гіперчутливість), які зазвичай є запальними, з характерними симптомами та ознаками алергія. За останні десятиріччя частота алергічних захворювань у світі зросла у 3–4 рази. У різних країнах алергічні хвороби вражають від 10 % до 40 % населення, що пов’язують зі змінами структури інфекційної захворюваності, забрудненням навколишнього середовища. У реалізації алергічної реакції значна роль належить генетичній схильності.

Історична довідка

1902 Ш. Рише і П. Портьє (Франція) першими застосували термін «анафілаксія» для визначення реакції на сироватку кролика. 1906 педіатр К. фон Пірке (Австрія) вперше використав термін «алергія» для опису незвичайних симптомів, які розвивалися у деяких пацієнтів із дифтерією під час лікування антитоксином кінської сироватки. У 1923 А. Ф. Кока і Р. А. Кук (США) запропонували термін «атопія», описавши схильність до розвитку екземи та негайної алергічної відповіді на інгаляційні алергени (у сучасній медицині цей термін об’єднує вроджену схильність до розвитку атопічного дерматиту, алергічного риніту, кон’юнктивіту або екзогенної астми).

Патогенез

Алергічна хвороба розвивається після контакту з чужорідною речовиною, що провокує IgE-опосередковані або не-IgE-опосередковані реакції, які перебігають за участю антитіл (переважно IgE, IgG) або клітин. У подальшому, в хронічній стадії алергічного запалення, зокрема, при IgE-опосередкованих механізмах, переважають алерген-специфічні лімфоцити. Через гіперреактивність, індуковану алергічним запаленням, загострення алергічної хвороби може бути спровоковано різними неімунологічними факторами (інфекціями, подразниками, фізичними вправами та ін.). Нерідко причина алергічної хвороби залишається нез’ясованою.

Клініка

Критичні стани під час алергії: анафілактичні та анафілактоїдні реакції. Найчастіші форми алергічної хвороби: поліноз (сезонний риніт, кон’юнктивіт), алергічний риніт (цілорічний, персистуючий), алергічна астма бронхіальна, атопічний дерматит, алергічний контактний дерматит, кропив’янка (гостра алергічна, хронічна, спонтанна, фізична, особлива) та набряк Квінке (ангіоневротичний набряк), харчова алергія, медикаментозна алергія, інсектна алергія, екзогенний алергічний альвеоліт та ін.

Діагностика

Основні методи діагностики алергічної хвороби:

анамнез та загальне обстеження;
щоденник пацієнта;
діагностика алергії in vivo: шкірні проби (частіше — шкірні прик-тести, іноді — проби втиранням, скарифікаційна, внутрішньошкірна, аплікаційна, фотопроба, теплова, холодова, потова, з тиском, дермографізм та ін.);
провокаційна проба: підшкірна, на слизових оболонках, неспецифічна бронхіальна провокація;
тести на харчову алергію;
додаткові дослідження in vitro: рівні в крові загального IgE, специфічних IgE, IgG, визначення еозинофільного катіонного білка, рівня триптази, тест дегрануляції базофілів, тест, стимуляції клітин алергеном, імунодифузія при реакціях ІІІ типу та ін.

Лікування

Лікування алергічних хвороб включає: захист від алергену, обмеження контакту з алергеном; дієтотерапію; кліматотерапію; ультрафіолетове опромінення; догляд за шкірою; уникнення поліпрагмазії (прийом більше 5-ти препаратів); у разі потенційної загрози анафілаксії — мати при собі автоін’єктор з адреналіном (епінефрином); антигістамінні препарати; глюкокортикоїдні препарати; блокатори рецепторів лейкотрієнів; стабілізатори мембран опасистих клітин; симпатоміметики та антихолінергічні засоби; емолієнти, топічні інгібітори кальціневрину; алерген-специфічну терапію; імуносупресивну терапію; моноклональні антитіла (анти-IgE, анти-IL5, анти-CD20 та ін.) та інші методи лікування.

Література

Johansson S. G. O. et al. Revised nomenclature for allergy for global use: Report of the Nomenclature Review Committee of the World Allergy Organization // The Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2004. № 113. Р. 832–836.
Довідник з алергології / Ред. Б. М. Пухлик. Київ :ТОВ «Доктор-Медіа», 2009. 412 с.
Рекен М., Греверс Г., Бургдорф В. Наглядная аллергология / Пер. с англ. Москва : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2009. 238 с.
Аллергология. Федеральные клинические рекомендации / Под ред. Р. М. Хаитова, Н. И. Ильиной. Москва : Фармарус Принт Медиа, 2014. 126 с.
Pinart M et al. Systematic Review on the Definition of Allergic Diseases in Children: The MeDALL Study // Int Arch Allergy Immunol. 2015. № 168 (2). Р. 110–121.

Автор ВУЕ

О. М. Рекалова

Покликання на цю статтю: Рекалова О. М. Алергічні хвороби // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Алергічні хвороби (дата звернення: 6.05.2024).