Афендики
Афе́ндики, український козацько-старшинський, згодом — дворянський рід молдавського (волоського) походження; згадується у 16–20 ст.
Історична довідка
Протягом 16 ст. згадуються Афендики — члени Львівського Успенського братства. Козацько-старшинський рід грецького походження започатковано С. Афендиком (до 1657 — близько 1730), який разом із родиною переселився до Гетьманщини після Прутського походу 1711.
Замість втрачених на батьківщині маєтностей за універсалами гетьмана І. Скоропадського 1712 він отримав с. Кулажинці на Переяславщині (тепер — Гребінківського району Полтавської області), 1716 — право «відбирати послушенство» посполитих с. Стара Басань (тепер — Бобровицького району Чернігівської області). Через це рід Афендиків локалізувався в Переяславському та Київському полках.
Його представники займали високі уряди в козацькій ієрархії (сотники, полкова старшина, полковники козацькі), або мали чини в структурі неурядової старшини (бунчуковий, військовий, значковий товариш). Засновника роду, С. Афендика згадано в гетьманському списку бунчукових товаришів 1722. Він пожертвував на відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври 100 золотих.
1725 С. Афендик разом з іншими вихідцями з Балкан відмовився йти в Сулацький похід (1725–1727), в який за наказом Петра І відправлено всіх бунчукових товаришів. Діти й онуки С. Афендика поріднилися з представниками відомих старшинських родин Сулим, Берлів (Сомків), Лизогубів, Лазаревичів, від яких до Афендиків перейшли значні володіння.
Значення
Рід Афендиків у Гетьманщині визнавався шляхетським (див. Шляхта). Після ліквідації Козацької держави його представники безперешкодно отримали російське дворянство. Упродовж 19 — на початку 20 ст. Афендики несли військову та цивільну служби на різних щаблях владної ієрархії Російської імперії.
Література
- Модзалевский В. Л. Малороссийский родословник : в 4 т. Киев : Типография Товарищества Г. Л. Фронцкевича и К, 1908. Т. 1. 520 с.
- Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Київ : Стилос, 2010. 792 с.
- Кривошея І. І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII–XVIIІ ст.) : в 2 т. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. Т. 1. 615 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Кривошея І. І. Афендики // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афендики (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.11.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
