Афонсу ІІ Саншеш
Афо́нсу ІІ Са́ншеш [ порт. Affonso II Sanches; інші імена — Афонсу Бургундський (порт. Afonso de Borgonha), Афонсу Португальський (порт. Afonso de Portugal), Афонсу Товстий (порт. Afonso o Gordo); Афонсу Законодавець (порт. Afonso o Legislador); 23.04.1185; м. Коїмбра, Португалія — 25.03.1223, там само] — третій король Португалії (1211–1223), представник Бургундської династії.
Життєпис
Син короля Португалії Саншу І Заселителя та принцеси Арагону Дульсінеї Барселонської.
1208 узяв шлюб з інфантою Урракою Кастильською, дочкою Альфонсо VІІІ Кастильського та Леонори Плантагенет.
Посів королівський трон 26.03.1211 після смерті батька. Правління Афонсу ІІ Саншеша почалося з внутрішньої боротьби з родичами. Борючись за єдність Португалії та централізацію влади, король у 1211–1216 вів міжусобну війну із сестрами Терезою, Саншою та Мафалдою, які отримали значні привілеї від короля Саншу І Заселителя: інфанти титулувалися королевами, не визнавали владу брата, утримували замки й землі в центрі країни. Конфлікт вдалося владнати завдяки посередництву папи Інокентія ІІІ. Протистояння завершилося тим, що частину статків братів і сестер конфісковано, деяких вислано до Кастилії.
Діяльність
Здійснив низку успішних заходів зі структурування державного управлінського апарату та централізації влади. На початку правління Афонсу ІІ Саншеша 1211 у м. Коїмбрі, тогочасній столиці, скликано об’єднані кортеси із представників шляхти й духовенства. Король ініціював розроблення першого письмового зводу португальських законів (1220), що стосувалися переважно приватної власності, цивільного правосуддя і грошової системи. Відправив послів до європейських країн поза Піренеями, із більшістю встановив торговельні зв’язки, підписав мирний договір з Іспанією. За цю діяльність Афонсу ІІ Саншеш отримав прізвисько Законодавець.
Іншою проблемою часів його правління стало обмеження всевладдя Католицької церкви, що набула значного впливу. Єпископи міст Порту та Коїмбри втручалися в приватне життя королівської родини, писали скарги до Апостольського престолу, домагалися від Папи Римського відлучення королів від церкви. Афонсу ІІ Саншеш спробував поступово відновити контроль над м. Порту, яке перебувало під управлінням місцевого єпископа, вимагаючи сплати короні торговельного мита. При цьому жителі міста повстали проти влади єпископа Педру Салвадореша, який звернувся зі скаргою до Риму. Папа Римський змусив короля мирно залагодити конфлікт. Нове повстання розгорнулося 1226, за що на місто накладено інтердикт. Афонсу ІІ Саншеш боровся з всесиллям духовенства правовими методами. За його наказом здійснено перегляд грамот, що підтверджували право церков, монастирів, вищого духовенства на земельне володіння. Король ініціював описи майна, що мали довести незаконність захоплення земель духовенством та релігійними організаціями, щоб обмежити їх великі землеволодіння. Цим він викликав гнів Папи Римського, який відлучив португальського короля від церкви та наклав інтердикт на все королівство.
Афонсу ІІ Саншеш не брав безпосередньої участі в Реконкісті, яку в цей час здійснювали португальські лицарі під проводом місцевих феодалів та єпископів.
Література
- Варьяш О. И., Черных А. П. Португалия: дороги истории. Москва, 1990.
- Рыжов К. В. Все монархии мира. Западная Европа. Москва, 2001.
- Кравцов Н. В. Португалия. Москва, 2008.
- Пискорский В. К. История Испании и Португалии: От падения Римской империи до начала ХХ века. Москва, 2015.
- Cunha Carvalho Portugal J. da. Portugal: Os Grandes Momentos da História. Loures, 2018.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Іваницька О. П. Афонсу ІІ Саншеш // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Афонсу ІІ Саншеш (дата звернення: 5.05.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.09.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
