Африканський слон

Слон лісовий (Loxodonta africana), самець
Слон лісовий (Loxodonta africana), самиця
Африканський слон саванний (Loxodonta cyclotis), самець
Африканський слон саванний (Loxodonta cyclotis), самиця

Африка́нський слон (Loxodonta) — рід хоботних ссавців родини слонових (Elephantidae).

Таксономія і характеристика

За результатами аналізу ДНК до складу роду входить 2 види: африканський слон лісовий (Loxodonta cyclotis), який населяє тропічні й прилеглі до них ліси, та африканський слон саванний (Loxodonta africana), — мешкає на територіях з лісовою, трав’яною, водно-болотною, пустельною рослинністю. Фахівцями з Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), які вивчають африканських слонів, досі обговорюються питання систематики на видовому рівні, зокрема можливість виділення третього виду — західноафриканського слона.

Це найбільші живі наземні тварини. Дорослі самиці досягають маси 900–3500 кг; висоти в холці — 1,6–3,4 м. Маса дорослих самців становить 1200–6300 кг, висота в холці — 1,7–4,0 м. Шкіра зморшкувата, сіра, з малою кількістю шерсті. Бивні є модифікованими різцями й використовуються під час боїв, для маркування й копання. Мускулистий хобот є подовженням носа, слугує для нюху, дихання й різноманітних маніпуляцій, подібно до верхніх кінцівок людини. Віяльні рухи великими вухами допомагають регулювати температуру тіла, оскільки у цих тварин мало потових залоз. Їхні ноги чутливі, сприйнятливі до вібрацій землі, а великі ступні й товсті жирові подушечки на них діють, як амортизатори.

Спосіб життя

Африканські слони рухаються переважно повільно: зі швидкістю 6 км/год, але під час бігу можуть досягати швидкості до 24 км/год. Сезонні міграції на кілька сотень кілометрів відбувалися в минулому. Тепер тварини здебільшого обмежені у пересуванні захищеними територіями, тому рухаються менше.

Самиці ведуть соціальний спосіб життя: вони живуть у матріархальних сімейних групах. Такі групи складаються з самиць і молодняку, чисельністю від кількох до 70 членів. Самці живуть поодинці або також об’єднуються у малочисельні групи з кількома іншими самцями.

Визначеного періоду розмноження немає. Вагітність триває приблизно 22 місяці, але залежить від чинників навколишнього середовища. Зазвичай народжується одне дитинча, дуже рідко — два. Потомство повністю залежить від материнського молока протягом перших 4 місяців; загалом вигодовування триває до трьох років. Повністю незалежним потомство стає у віці приблизно 8 років. У природних умовах слони зазвичай досягають статевої зрілості у період від 11 до 14 років. Тривалість життя цих тварин у дикій природі в середньому становить 60–70 років.

Географічне поширення

Африканський слон поширений на південь від Сахари. Тварини займають різноманітні середовища проживання та періодично мігрують між ними у пошуках багатшої поживи та води. Африканські слони — рослиноїдні тварини, які живляться зеленими частинами рослин (стеблами, листям), плодами, коренями, гілками й корою дерев.

Африканський слон є важливим розповсюджувачем насіння завдяки споживанню плодів. Шляхом впливу на рослинний покрив ці тварини сприяють біорізноманіттю, оскільки сприяють формуванню різних середовищ проживання.

Основною загрозою для африканських слонів є людина. Молоді слони, які відбилися від групи, можуть стати жертвами левів (Panthera leo), гієнових (Hyaenidae) чи нільських крокодилів (Crocodylus niloticus).

Охорона

Згідно з критеріями МСОП, африканський слон має статус «вразливий». Чисельність тварин зменшується й ареал стає все більш фрагментованим. Головними причинами цього є браконьєрство задля добування слонової кістки та м’яса, втрата і фрагментація природного середовища проживання унаслідок антропогенного трансформації (сільськогосподарського освоєння земель, урбанізації тощо).

Африканський слон охороняється в різних країнах на території ареалу. Більшість великих популяцій трапляються саме в заповідних зонах.

Додатково

Назва роду походить від грец. λοξός — «косий», ὀδούς — «зуб». З 2012 на пропозицію кінорежисерки П. Сімс і Фонду реінтродукції слонів 12 серпня відзначається Міжнародний день слонів, присвячений ідеї збереження й захисту цих тварин у світі.

Література

  1. Laursen L., Bekoff M. Loxodonta Africana // Mammalian Species. 1978. № 92. P. 1–8.
  2. Blanc J. Loxodonta africana // The IUCN Red List of Threatened Species. 2008. URL: https://www.iucnredlist.org/species/12392/3339343
  3. Connor T. Loxodonta cyclotis. African Forest Elephant // Animal Diversity Web. 2009. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Loxodonta_cyclotis/
  4. Kingdon J. The Kingdon Field Guide to African Mammals. 2nd ed. Princeton : Princeton University Press, 2015. 544 p.
  5. Howard M. Loxodonta africana. African Bush Elephant // Animal Diversity Web. 2017. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Loxodonta_africana/
  6. Nowak R. M. Walker's Mammals of the World: Monotremes, Marsupials, Afrotherians, Xenarthrans, and Sundatherians. Baltimore : Johns Hopkins University press, 2018. 784 p.

Автор ВУЕ

С. В. Харчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харчук С. В. Африканський слон // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Африканський слон (дата звернення: 5.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.01.2021

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶