Африканський соціалістичний і демократичний інтернаціонал
Африка́нський соціалісти́чний і демократи́чний інтернаціона́л, Африканський соцінтерн (фр. Interafricaine socialiste et démocratique) — об’єднання низки лівоцентристських реформістських партій країн Африки.
Історична довідка
Створений з ініціативи Соціалістичного інтернаціоналу на установчому конгресі (28.02.1981, м. Туніс), що відбувся за участю делегатів Народної прогресивної партії Гани, Народної національної партії Гани, Народного об’єднання за прогрес Джибуті, Партії незалежності («Істикляль») Марокко, Маврикійської соціал-демократичної партії, Маврикійської лейбористської партії, Соціалістичної партії Сенегалу, Сомалійської революційної соціалістичної партії, Суданського соціалістичного союзу й Соціалістичної дестуровської (конституційної) партії Тунісу.
До 1988 називався Африканським соціалістичним інтернаціоналом (франц. Interafricaine socialiste). Штаб-квартира була розташована в м. Тунісі.
Характеристика
Вищий орган ― конгрес, який скликали раз на 2 роки; між конгресами ― Генеральна рада, яку проводили двічі на рік.
При Бюро Африканського соцінтерну діяли 4 постійні робочі комісії з такими напрямками діяльності:
- планування й розвиток Африки;
- участь мас у розвитку;
- регіональне співробітництво;
- міжнародні зв’язки.
Вони випускали 4–5 разів на рік спеціальний бюлетень. У Хартії й Декларації принципів, ухвалених на установчому конгресі, наголошено, що тільки демократичний соціалізм є шляхом розвитку африканських держав; категорично заперечено концепцію класової боротьби, що «не відповідає ані традиційним структурам африканського суспільства, ані його історії», а «справедливе суспільство» в Африці має бути збудоване за допомогою «раціональної організації продуктивних сил», завдяки «економічному плануванню й справедливому розподілу національного доходу». На міжнародній арені Африканський соцінтерн декларував відданість цілям боротьби проти імперіалізму, колоніалізму, расизму, проголошує утвердження міцного й справедливого миру та нового міжнародного економічного порядку; особливо підкреслено прагнення до «тісних зв’язків» із Соціалістичним інтернаціоналом.
Протягом 1981–1987 організацію очолював перший президент Сенегалу Л. Сенгор; 1987–2000 його наступником був А. Діуф (нар. 1935; Сенегал). Склад Африканського соцінтерну неодноразово змінювався внаслідок частих військових переворотів.
Після того, як відійшов від політики Л. Сенгор і втратили владу Х. Бургіба (1903–2000; Туніс) та А. Діуф, Африканський соцінтерн згорнув свою діяльність, 20 африканських політичних партій із 18 держав набули повноправного членства в Соціалістичному інтернаціоналі, ще 5 отримали консультативний статус і 7 ― статус спостерігача.
Література
- Ulysse X. L'interafricaine socialiste: une forme inédite de coopération politique régionale // Revue Tiers Monde. 1983. Vol. 24. № 96. P. 819–823. URL: https://www.persee.fr/doc/tiers_0040-7356_1983_num_24_96_4341
- Современная социал-демократия и Африка: программные позиции и практика / Отв. ред. Н. Д. Косухин. Москва : Наука, 1990. 215 с.
- Шубин В. Г. Социалистический Интернационал и Африка: век 21-й // Азия и Африка сегодня. 2013. № 10. С. 26–31.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Головченко В. І. Африканський соціалістичний і демократичний інтернаціонал // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Африканський соціалістичний і демократичний інтернаціонал (дата звернення: 5.05.2024).
