Африканістика

Африканістика. Логотип Асоціації Африканістики (African Studies Association)

Африкані́стика — загальна назва сукупності наукових дисциплін, які вивчають історію (доколоніальну, колоніальну й постколоніальну), економіку, демографію, політику, суспільство, мови й літератури, мистецтво, етнологію, етнографію та релігії країн Африки.

У широкому значенні африканістика передбачає дослідження цих аспектів на всьому африканському континенті. У вужчому значенні — вивчення лише субсахарської Африки, яке не включає студії Єгипту і країн Магрибу.

Африканістику розглядають як частину сходознавства або окремий науковий напрям.

Історична довідка

Донаукове становлення африканістики розпочалося з записів арабських мандрівників (тревелогів), які відвідували субсахарську Африку в ранній Новий час. Так, географ і мандрівник Лев Африканський (бл. 1483 — бл. 1555; Іспанія) до захоплення в полон сицилійцями (1518) і хрещення (1520) відвідав держави Сонгай (на території сучасних Малі, Нігера й Нігерії), Борну (територія сучасних Нігерії, Нігеру й Чаду), Нубію й інші землі. Його книга «Опис Африки й вартих уваги місць, які в ній є» («Della descrittione dell’Africa et delle cose notabli che ivi sono»; 1550) була першим і до 19 ст. залишалася єдиним доступним європейцям свідченням про внутрішні регіони Африки.

У 18 ст. розпочався науковий етап розвитку африканістики, пов’язаний із колонізацією материка європейцями, появою географічних товариств у різних країнах Європи. Упродовж 19 ст. розвиток африканістики мав значною мірою прикладний характер, викладання африканських мов і елементів культури, як правило, відбувалося у стінах спеціальних закладів, які готували кадри колоніальної влади та місіонерів для церкви. Поряд із тим, формувалася й африканістика як наукова дисципліна. Вона залишалася неінституціоналізованою, хоча вже 1916 було створено Школу сходознавства (з 1938 — Школа африканських студій і сходознавства) Лондонського університету.

Процес деколонізації африканських країн у 2-й половині 20 ст. суттєво вплинув на розвиток академічної африканістики. 1957 засновано Асоціацію африканістики (англ. African Studies Association), що об’єднує африканістів США і Канади. З її складу 1968 виділилася Асоціація дослідження африканської спадщини (англ. African Heritage Studies Association), яка об’єднує дослідників-афроамериканців і заперечує євроцентристські підходи, якими вирізнялася Асоціація африканістики в перші десятиліття свого існування. 1963 засновано Асоціацію африканістики Великої Британії (англ. African Studies Association of the United Kingdom).

У 1950-х розпочалося створення університетських центрів африканістики, першим із яких став Центр африканістики Бостонського університету (заснований 1953). Згодом з’явилися аналогічні інституції в Університеті Каліфорнії в Лос-Анджелесі (Центр африканістики засновано 1959) та інших академічних установах. Водночас наукові ступені з африканістики як окремої дисципліни вперше в історії почав присуджувати Говардський університет (заснований 1867 для афроамериканців, м. Вашингтон, США) лише у 1969.

На цей же період припадає становлення університетських центрів викладання і дослідження африканістики у Великій Британії: Центр африканістики Кембриджського університету (заснований 1965), Центр західноафриканських студій Бірмінгемського університету (заснований 1963) та ін.

Африканістика активно розвивається у Німеччині, Польщі, Португалії, Росії, Франції, а з поч. 21 ст. — у Китаї.

Важливі центри африканістики у самій Африці розташовані в Гані (Інститут африканістики Університету Гани, м. Аккра, заснований 1962), Ефіопії (заснований 2007 Центр африканістики Аддис-Абебського університету), Нігерії (Інститут африканістики й студій діаспори, заснований 2017 Лагоським університетом спільно з Вест-Індійським університетом у м. Кінгстоні, Ямайка), ПАР (Центр африканістики Кейптаунського університету, заснований 2012) та ін.

Африканістика в Україні

В Україні африканістика перебуває на стадії становлення. У 1920-х дослідження з африканської тематики здійснювали науковці, які входили до Всеукраїнської наукової асоціації сходознавства (1926–1930). Їхні праці виходили, зокрема, в журналі «Східний світ» (1927–1931; 2 останні номери мали назву «Червоний Схід»). У 1960–1980-х в УРСР публікувалися окремі дослідження про економіку африканських країн.

У 21 ст. дослідження з африканських студій здійснюють у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (на кафедрі міжнародного регіонознавства), в Інституті сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України та інших освітніх і наукових закладах. 2015 засновано неформальну дослідницьку платформу Центр досліджень Африки, що об’єднує українських політологів, соціологів і економістів, які займаються африканською тематикою.

Література

  1. Циганкова Е. Г. Сходознавчі установи в Україні (радянський період). Київ : Критика, 2007. 292 с.
  2. Onunwa U. R. A Handbook of Methodologies of African Studies. Pittsburgh : Red Lead Press, 2010. 102 p.
  3. Gershenhorn J. St. Clair Drake, Pan-Africanism, African Studies, and the Politics of Knowledge, 1945–1965 // Journal of African American History. 2013. № 98 (3). P. 422–433.
  4. Gordon J. U., Owoahene-Acheampong S. Trends in African Studies. New York : Nova Science, 2016. 173 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Африканістика // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Африканістика (дата звернення: 5.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
06.09.2020

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶