Ахл-і Хакк

Ахл-і Хакк (перс. اهل حق‎ — люди Істини) — синкретична містико-гностична шиїтська течія в західному Ірані, заснована наприкінці 14 ст. курдським релігійним лідером арабського походження султаном Сахаком. Прихильники течії відомі також як ярсаністи (від курд. Yâresân, یاڕهسان — співтовариство друзів).

Поширення

Більшість послідовників є етнічними курдами, котрі мешкають переважно на заході Ірану та на північному сході Іраку. Решту складають представники різних етнічних груп — турки, лури, перси, азербайджанці, араби тощо.

Загальну кількість прибічників оцінюють в 2‒2,5 млн., але точна статистика відсутня: чимало вірян вимушені приховувати свої релігійні погляди.

Прихильники Ахл-і Хакк завжди були дискриміновані з боку ортодоксального шиїзму. Після Ісламської революції в Ірані (1979) тиск на громаду помітно зріс. Разом із іншими, «єретичними» з погляду шиїтського ісламу течіями, Ахл-і Хакк іноді зараховують до умовної групи, відомої як «язданізм».

Поєднання елементів персидського ісламу, гностичного християнства, доісламських вірувань споріднює Ахл-і Хакк з іншими синкретичними релігійними течіями на Близькому Сході, зокрема з алавітами (сукупністю течій і сект шиїтського коріння, яким властивий культ Алі ібн Абу Таліба). Чимало термінів, історичних імен та езотеричних практик поєднують цей напрям із містичною традицією суфізму. Поділ історії на чотири великі епохи, віра в святість сонця і вогню та додержання принципів чистоти і праведності спонукає дослідників шукати релігійні корені у мітраїзмі тощо.

Релігійно-філософський зміст

Основу віровчення Ахл-і Хакк складають уявлення про сім еманацій споконвічного Божества; сімох архангелів як перших творінь найвищого рангу, на яких покладено місію опікуватися людством; частковий або повний прояв Божественної сутності в людській формі; віра в реінкарнацію душі в різні тілесні оболонки та досягнення спасіння через самовдосконалення під керівництвом духовного наставника.

Культові ритуали й церемонії ярсанізму закриті для непосвячених. Спільним елементом культу, що інтегрує різні групи вірян, є вшанування султана Сахака та паломництво до його могили.

Література

1. Минорский В. Курды. Заметки и впечатления (с приложением карты). Петроград : Типография В. Ф. Киршбаума, 1915. 43 с.
2. Mir-Hosseini Z. Inner Truth and Outer History: The Two Worlds of the Ahl-e Haqq of Kurdistan // International Journal of Middle East Studies. 1994. Vol. 26. Is. 2. Р. 267–285.
3. Syncretistic Religious Communities in the Near East: Collected Papers Of the International Symposium «Alevism in Turkey and Comparable Syncretistic Religious Communities in the Near East in the Past and Present». Berlin : Brill, 1995. 255 р.
4. Латигіна Н. Іслам: шлях крізь століття. Київ : Київський національний торговельно-економічний університет, 2016. 359 с.
5. Лебский М. Курды. Потерянные на Ближнем Востоке. Москва : Алгоритм, 2016. 350 c.

Автор ВУЕ

О. І. Предко

Покликання на цю статтю: Предко О. І. Ахл-і Хакк // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахл-і Хакк (дата звернення: 5.05.2024).