Ахромат

Ахрома́т (від грец. άχρώματος — безбарвний) — об’єктив, у якого виправлено хроматичну й сферичну аберацію (вади зображення, що оприявнюються в нечіткості, зміні забарвлення чи спотворенні зображення об’єкта). (Див. Аберації оптичних систем).

Івпврл оудм.jpg

Під час проходження світла через скляну лінзу промені різного кольору (різної довжини хвиль) заломлюються по-різному, забарвлюючи краї зображення об’єктів у червоний та синій кольори (хроматична аберація); зображення точки у фокусі має вигляд диска з неоднорідним розподілом освітленості (сферична аберація).

Історична довідка

На початку 17 ст. з поширенням лупи, підзорної труби й телескопа, перших мікроскопів тощо, з’являються також звичайні двоопуклі лінзи зі скла. У поєднанні з такою самою лінзою меншого розміру — окуляром, давали збільшене або зменшене зображення об’єктів. У 1806 Й. Фраунгофер створив ахроматичний об’єктив, позбавлений хроматичної аберації, та розробив технологію отримання якісних сортів скла (див. Скло оптичне) — крону й флінту (мають різні заломлювальні властивості). Це стало важливим кроком у створенні ахроматичної оптики.

Принцип побудови

В ахроматі замість однієї лінзи використовують дві, склеєні між собою за допомогою спеціального оптичного клею. Двоопуклу лінзу, що збирає, виготовляють із крону, а увігнуту, що розсіює, — з флінту.

Якісні ахромати для професійного застосування мають складнішу будову. Для компенсації залишкової хроматичної аберації та забезпечення оптимальної якості зображення (див. Зображення оптичне) в оптичну схему об’єктива вводять додаткові лінзи, що корегують потік світловий і надають об’єктиву необхідних властивостей. Кількість оптичних елементів в об’єктивах сягає двох десятків та більше. Елементи можуть бути об’єднані в групи і всі разом діяти як єдина оптична система.

Див. також

Заломлення

Література

  1. Аберація оптичної системи // Астрономічний енциклопедичний словник / За заг. ред. І. А. Климишина, А. О. Корсунь. Львів : Головна астроном. обсерваторія НАН України ; Львівський національний університет імені Івана Франка, 2003. 548 с.
  2. Кучеренко О. К. Розрахунок і конструювання оптичних приладів. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2016. 155 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Ахромат // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ахромат (дата звернення: 5.05.2024).


Оприлюднено


Оприлюднено:
02.07.2019

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶