Ацетилхолін

Ацетилхолін. Структурна формула.

Ацетилхолі́н, СH3CO(O)CH2CH2N(СH3)3 — четвертинна моноамонієва сполука; естер, утворений залишком холіну та оцтової кислоти. один із медіаторів периферичної й центральної нервової систем.

Історична довідка

Уперше синтезований як хімічна сполука в 1867. Природний ацетилхолін виділено й ідентифіковано 1913 Артуром Дж.  Евінсом (02.02.1882 - 1957, Англія). Згодом Г. Г. Дейл описав біологічну дію хімічної речовини, функціональне значення ацетилхоліну встановлено у 1921 фізіологом О. Леві. Завдяки своїй роботі Г. Г. Дейл та О. Леві в 1936 отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини «за відкриття, що пов’язані з хімічною передачею нервових імпульсів».

Характеристика

Органолептичні властивості

Хлорид ацетилхоліну — біла кристалічна речовина з температурою плавлення 144–148 оС. Сполука має слабкий запах, добре розчиняється у воді, спирті, хлороформі, нерозчинна в ефірі. Ацетилхолін — хімічно слабостійка сполука: розкладається під час кипіння в розчині чи тривалого зберігання.

Фізичні властивості

Брутто-формула ацетилхоліну: C7H16ClNO2, назва за номенклатурою IUPAC — 2-ацетокси-N,N,N-триметилетанамоній хлорид. Молекулярна маса речовини становить 181,66 г/моль.

Шляхи отримання

Для застосування з лікувальною метою та фармакологічних досліджень ацетилхолін добувають у вигляді хлориду чи іншої солі. Лабораторний синтез ацетилхоліну передбачає взаємодію холіну хлориду (ін. назва: холін гідроксид) із хлорангідридом або ангідридом оцтової кислоти. Холін хлорид отримують взаємодією триметиламіну з 2-хлоретанолом чи оксираном. Прямий синтез ацетилхоліну включає взаємодію триметиламіну з 2-хлороетилацетатом.

Роль у біохімічних процесах

Ендогенний ацетилхолін є хімічним нейротрансмітером холінергічних нейронів центральної та периферичної нервової систем. Біосинтез ацетилхоліну відбувається з холіну та оцтової (етанової) кислоти під впливом ацетилхолінтрасферази в ендоплазматичній сітці холінергічних нейронів. Ацетилхолін, зв’язаний з білками, які запобігають його розщепленню ацетилхолінестеразою, надходить у синапси і накопичується у вигляді синаптичних пухирців. Вивільнюється у момент збудження нервового волокна, проникає у синаптичну щілину, взаємодіє з холінорецепторами постсинаптичної мембрани і спричинює виникнення нервового імпульсу. Вивільнений ацетилхолін швидко руйнується ацетилхолінестеразою і втрачає активність. Утворений при цьому холін використовується для ресинтезу ацетилхоліну.

Ацетилхолін є збудливим медіатором для головного мозку (малі концентрації речовини полегшують синаптичну передачу, великі — гальмують) і гальмівним медіатором для непосмугованих (гладеньких) м’язів, серця, судин кровоносних, залоз, шкіри. Ацетилхолін відіграє важливу роль у процесах навчання і запам’ятовування. Недостатній його синтез у мозку спостерігають за Альцгеймера хвороби.

У межах вегетативної нервової системи він регулює функціонування органів та систем. У волокнах посмугованих м’язів відкриває канали у мембрані, якими іони натрію заходять до саркоплазми волокна, зумовлюючи появу потенціалу дії і стимулюючи м’язове скорочення. Фармакологічна дія ацетилхоліну: уповільнення серцевого ритму, звуження коронарних судин і зіниці ока, розширення периферичних кровоносних судин, зниження артеріального і внутрішньоочного тиску, посилення перистальтики шлунку та кишківника, посилення секреції травних (особливо слинних), бронхіальних залоз, потових залоз і залоз слізних, скорочення м’язів бронхів, матки, жовчного й сечового міхура.

Література

  1. Михельсон М. Я., Зеймаль Э. В. Ацетилхолин, о молекулярном механизме действия. Ленинград : Наука, 1970. 280 с.
  2. Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини. Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. 744 с.
  3. Безуглий П. О., Гриценко І. С., Таран С. Г. та ін. Фармацевтична хімія. 3-тє вид., випр., доопрац. Вінниця : Нова Книга, 2017. 456 с.
  4. Сибірна Н. О., Гачкова Г. Я., Бродяк І. В. та ін. Функціональна біохімія. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. 644 с.

Автор ВУЕ

О. Л. Кобзар


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ацетилхолін // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ацетилхолін (дата звернення: 5.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.06.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶