Ашкеназі, Володимир Давидович
Ашкена́зі, Володи́мир Дави́дович (рос. Ашкенази, Владимир Давидович; 06.07.1937, м. Горький, тепер м. Нижній Новгород, РФ) — піаніст, диригент.
|
Ашкеназі, Володимир Давидович (Ашкенази, Владимир Давидович) | |
|---|---|
| Народження | 06.07.1937 |
| Місце народження | Нижній Новгород |
| Alma mater | Московська консерваторія |
| Напрями діяльності | музика |
Життєпис
Закінчив 1960 Московську консерваторію (тепер Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського) у класі Л. Оборіна (1907–1974; Росія).
1963 емігрував до Великої Британії. 1969 переїхав до Ісландії. Мешкає у Швейцарії.
З 1981 — диригент Лондонського філармонійного оркестру. Головний диригент Королівського філармонійного оркестру (1987–1994). Водночас 1988–1996 — головний диригент Німецького симфонічного оркестру, диригував Клівлендським симфонічним оркестром. Головний диригент Чеської філармонії (1998–2003), керівник «NHK» Симфонічного оркестру в Токіо (2004–2007), головний диригент і художній керівник Сіднейського симфонічного оркестру (2009–2013). Музичний керівник Молодіжного оркестру Європейського Союзу та Ісландського симфонічного оркестру.
Творчість
Виступав з авторськими проектами «Прокоф’єв і Шостакович під Сталіним» з яким гастролював у містах Кельні, Нью-Йорку, Відні, Москві, та «Повернення Рахманінова» — прем’єра відбулася 2002 в Центрі Лінкольна (м. Нью-Йорк).
Виконав і записав усі фортепіанні твори Ф. Шопена, С. Рахманінова, О. Скрябіна, Й. Брамса, Ф. Ліста, 5 концертів С. Прокоф’єва, а також усі симфонії Й. Брамса, Я. Сібеліуса, О. Скрябіна, С. Рахманінова, Д. Шостаковича, А. Караманова, А. Берга та інших.
Автор книжки «Попри перешкоди» («Beyond the Frontiers», 1985).
Визнання
Лауреат другої премії Міжнародного конкурсу імені Ф. Шопена (м. Варшава, 1955), першої премії Міжнародного конкурсу імені королеви Єлизавети (м. Брюссель, 1956) та Міжнародного конкурсу імені П. Чайковського (м. Москва, 1962).
Володар премії «Греммі» в номінації «Виконання класичної музики» (1974, 1979, 1982, 1986, 1988, 2000).
Уведений до Зали слави журналу «Грамофон» («Gramophone»).
Додатково
Народився в сім’ї естрадного піаніста. З шести років почав грати на фортепіано.
Брав участь у телепроектах, зокрема «Музика після Мао» (м. Шанхай, 1979) і «Ашкеназі в Москві» — серія програм, його перший, після еміграції, візит 1989 до СРСР. Спільно з телебаченням «NHK» розробив низку освітніх програм: «Superteachers», про його роботу з дітьми в лондонських школах (1999); документальний фільм, в основі якого — проект «Прокоф’єв та Шостакович під Сталіним» (2003–2004).
Література
- Барбан Е. Контакты. Санкт-Петербург : Композитор, 2006. 469 с.
- Дусаев О. Советология от Ашкенази: беседа с пианистом, дирижёром, в 1963 г. покинувшим СССР // Новое время. 2007. № 37. С. 48–50.
- Бушуева Л. П. 111 гениев России: литература, живопись, музыка, театр, кино. Ростов-на-Дону : ВЛАДИС, 2011. 478 с.
- Vladimir Ashkenazy (офіційний сайт) URL. http://www.vladimirashkenazy.com/biography.php
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Ашкеназі, Володимир Давидович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ашкеназі, Володимир Давидович (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.01.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
