Аґрікола, Мікаель
Аґрі́кола, Мікае́ль (бл. 1510, с. Торсбі, тепер у складі м. Ловійса, Фінляндія — 09.04.1557, селище Куолемаярві, тепер селище Піонерське, Виборзького р-ну Ленінградської обл., РФ) — діяч епохи Реформації, перший лютеранський єпископ Фінляндії, просвітитель і перекладач Біблії фінською мовою.
|
Аґрікола, Мікаель | |
|---|---|
| Народження | бл. 1510«бл» не може бути присвоєно заявленому типу числа типу зі значенням 0.151. |
| Місце народження | Ловійс |
| Смерть | 1557 |
| Місце смерті | Піонерське |
| Alma mater | Галле-Віттенберзький університет імені Мартіна Лютера |
| Напрями діяльності | релігія, переклад, видавнича справа |
Життєпис
Походив із родини заможного фермера. Змалку виявив хист до навчання, тому близько 1520 зі школи рідного села перейшов до латинської школи м. Виборга, де поглиблено вивчив фінську, шведську та латинську мови. По завершенні навчання перебрався в м. Або (тепер Турку) — головне місто і церковний центр Фінляндії, де працював секретарем єпископа м. Шютте, прихильника лютеранства.
Згодом навчався у Віттенберзькому університеті; ступінь магістра здобув у лютому 1539. Був ректором кафедральної школи м. Або. У 1540-х очолив лютеранську церкву Фінляндії. З 1554 — єпископ Абоського діоцезу (тут діоцез — церковно-адміністративна одиниця). Мав компромісні гуманістичні погляди: був послідовником як Мартіна Лютера та Філіппа Меланхтона, так і Еразма Роттердамського. Однак негативно ставився до російського православ’я.
Брав участь у політичному житті. 1556 побував у Росії в складі посольства короля Густава І Вази, яке проводило мирні переговори під час російсько-шведської війни 1554–1557.
М. Аґрікола — основоположник фінської літературної мови та релігійної літератури; працюючи над перекладом Біблії, узагальнював словник фінської мови, унормовував написання слів. Видав перший фінський буквар (1541). Переклав фінською мовою та опублікував Новий Завіт (1548). Надалі очолював переклад та підготовку до публікації частин Старого Завіту. Уклав «Молитовник з Біблії» (1544), «Требник» (1549), «Псалтир» (1551), «Пісні та пророцтва» (1552). Також написав передмови до перекладів християнських текстів, в яких виклав відомості з історії, міфології, фольклору фінів і карелів. Автор кількох творів повчального характеру. Перша повна редакція Біблії фінською мовою (1642) містила тексти, перекладені М. Аґріколою, майже в незміненому вигляді.
День Мікаеля Аґріколи (День фінської мови) святкується у Фінляндії щорічно 9 квітня.
Література
- Хейнинен С. Реформатор Микаэл Агрикола // Страницы выборгской истории: Сб. статей. Выборг, 2004. Кн. 2. С.48-54;
- Хейнинен С. Микаэль Агрикола // Сто замечательных финнов. Калейдоскоп биографий = 100 suomalaista pienoiselämäkertaa venäjäksi / Ред. Тимо Вихавайн.; пер. с финск. И. М. Соломеща. Хельсинки : Общество финской литературы, 2004. 814 с.
- Макаров И. В. Очерки истории Реформации в Финляндии (1520–1620): формирование национальной церковности. Санкт-Петербург : Реноме. 2007. 560 с.
- Sture E. Mikael Agricola. Pernåpojken som blev reformator. Hangonkylä : Litorale, 2017. 182 p.
