Еразм Роттердамський
Ера́зм Роттерда́мський [Дезідерій Еразм; лат. Desiderius Erasmus Roterodamus; 28.10.1466, за ін. версіями 1467 або 1469, м. Гауда, тепер Нідерланди — 12.07.1536, м. Базель, Швейцарія] — вчений-гуманіст, богослов, письменник, філософ, перекладач.
|
Еразм Роттердамський (Desiderius Erasmus Roterodamus) | |
|---|---|
| Народження | 28.10.1466 |
| Місце народження | Гауда |
| Смерть | 12.07.1536 |
| Місце смерті | Базель |
| Напрями діяльності | філософія, богослов'я, література |
Зміст
Життєпис
Позашлюбний син католицького священика, названий на честь св. Еразма. Рано осиротів, 1483 втратив обох батьків під час епідемії чуми. Отримав хорошу освіту в кількох монастирських школах (у містах Гауді, Девентері й Герценборі), з 9 років виховувався в м. Девентері, в одній із кращих латинських шкіл ордену Братів общинного життя.
Близько 1488 прийняв чернецтво, майже 6 років (1488–1493) провів у монастирі, де студіював твори античних авторів. Водночас чернече оточення сформувало нелюбов до середньовічної схоластики й церковщини, відразу до показної релігійності, зовнішнього благочестя. Не відчував і пастирського покликання.
1495 за фінансової підтримки єпископа вступив у коледж Монтегю в м. Парижі. 1499 брак коштів і бідність змусили його залишити навчання і приватно вчителювати.
Згодом навчався і працював в Англії, Бельгії, Італії (де 1506 отримав ступінь доктора богослов’я), Німеччині, Швейцарії. 1511–1514 жив і викладав у м. Кембриджі, 1517–1521 — переважно у м. Льовені, 1521–1529 — в м. Базелі, 1529–1535 — переважно у м. Фрайбурзі.
Досконало опанував класичні мови. Отримав від Папи Римського Лева Х дозвіл на постійне звільнення від обов’язків священика та виняткові права на видання грецького тексту Біблії. Був особисто знайомий з видатними представниками рухів Гуманізму і Реформації, європейськими монархами, листувався з провідними науковцями і політичними діячами тогочасної Європи. Від академічних посад відмовлявся, надавав перевагу незалежній науковій і літературній діяльності. Відхилив запрошення і пропозиції покровительства від Генріха VIII, Франциска І, Фердинанда І Австрійського, Сигізмунда І Старого; 1535 відмовився прийняти від папи Павла III кардинальський сан.
Останні роки життя мешкав переважно у м. Базелі. Похований у Базельському кафедральному соборі.
Погляди і діяльність
Прагнув реформувати Католицьку церкву, спираючись на цінності гуманістичної вченості. Вважається засновником «християнського гуманізму»; намагався синтезувати культурні традиції античності і духу раннього християнства. Закликав до нового, поглибленого вивчення християнських текстів.
На основі ретельного співставлення значної кількості давніших рукописів, здійснив 1516 першодруковане видання грекомовного тексту Нового Завіту з детальним латиномовним коментарем. 1519 вийшов друком його власний латинський переклад Біблії, що суттєво вплинув на перекладацьку діяльність діячів Реформації (найперше М. Лютера) і водночас сприяв розвитку наукової критики Святого Письма. З 1516 до 1536 видав твори Отців церкви, християнських богословів Єроніма Стридонського (в 10 томах), Кипріяна Карфагенського, Псевдо-Анобія, Іринея Ліонського, Амвросія Медіоланського, Орігена та ін.
У богословській системі Роттердамець основну увагу зосереджував на християнській антропології (людина та її ставлення до Бога), морально-етичних і виховних аспектах. Ісус Христос для Еразма передовсім Учитель і приклад для наслідування, а вже потім — Син Божий. Проблем спекулятивної теології (триєдності Бога, створення світу, первородного гріха та ін.) не торкався як принципово нерозв’язних. Виступав проти змирщення Церкви, культу реліквій; його боротьба за доступ широкого загалу до книг Святого Письма випередила вимоги Реформації.
Еразм Роттердамський рішуче боровся з догматичними постулатами лютеранства, гостро полемізував з Лютером щодо доктрини про свободу волі (1524–1526). Водночас зайняв осібну позицію у конфлікті католиків і протестантів, не ставав на бік ані папізму, ні лютеранства, закликав ворогуючі сторони до стриманості. Ставлення до незалежної, вільнодумчої позиції Еразма було неоднозначним і серед католицької й серед протестантської спільнот. Так, був близьким другом відомих діячів протестантизму — М. Буцера і Ф. Меланхтона, але 1520 змушений був утікати із протестантського м. Базеля. Мав підтримку понтифіків, 1533 навіть йшлося про призначення Еразма кардиналом, але в часи Контрреформації його твори були занесені до «Індексу заборонених книг».
Основні праці
Писав переважно латиною. Був плідним письменником, залишив твори і наукові праці з різних галузей знань (зокрема історичні розвідки), критичні видання давніх літературних пам’яток, словники, переклади з давньогрецької й римської літератур. Літературна спадщина різноманітна тематично й жанрово. В її складі збірники латинських прислів’їв та сентенцій, висловів знаменитих людей античності, твори морально-виховної, педагогічної, філологічної тощо тематики.
Ще одна грань таланту оприявлена в сатиричних книгах, насамперед «Похвалі Глупоті» («Moriae Encomium, sive Stultitiae Laus», 1509). Висміював зарозумілість і пихатість, дошкульні сатиричні стріли пускав у бік користолюбних і фанатичних церковників, розбещених правителів.
Серед праць, де викладені засади гуманістичного богослов’я: «Зброя християнського лицаря» («Enchiridion militis Christiani», 1503); «Силени Алківіадові» («Sileni Alcibiadis», 1515); «Скарги Миру» («Querela Pacis», 1521), «Діатриба, або Розмисли про свободу волі» («De libero arbitrio», 1524), «Проповідник» («Ecclesiastes», 1536) та ін. У праці «Виховання християнського правителя» («Institutio principis Christiani») захищав ідеї віротерпимості, толерантності, миру й соціальної справедливості, обстоював необхідність освіти і боротьби з невіглассям.
Збереглося понад дві тисячі листів Еразма, зокрема й листування з польськими, чеськими, хорватськими, сербськими тощо поетами і гуманістами.
Значення
Один із провідних діячів доби пізнього Відродження й Реформації. Започаткував наукову критику текстів Біблії, критико-раціоналістичне вивчення пам’яток раннього християнства. Став предтечею програми реформації Католицької церкви, провідником ідей християнського гуманізму. Твори Роттердамця, зокрема «Похвала Глупоті» й «Домашні бесіди» вплинули на сатиричну літературу і суспільну думку 16–19 ст. (зокрема на творчість Ф. Рабле, М. Монтеня, М. Сервантеса, В. Скотта, Е. Ростана та ін.). Праці Еразма були відомі в Києво-Могилянської академії, зберігалися в бібліотеці закладу; обґрунтовані ним педагогічні принципи використовували при організації навчання. Педагогічний трактат «Про пристойність дитячої поведінки» переклав вихованець академії Єпіфаній (Славинецький).
Додатково:
- Хоча ім’я Еразма співвіднесене з м. Роттердамом, він мешкав там лише 4 роки дитинства й ніколи більше не повертався в місто.
- За свою вченість отримав у середовищі інтелектуалів прізвисько «Князь гуманістів».
Праці
- Opus Epistolarum Des : in 12 vols. / Еd. by P. S. Allen. Oxford : Oxford University Press, 1906–1958
Англ. перекл. —
- The Collected Works of Erasmus : in 78 vols. Toronto: University of Toronto Press, 1974–2011.
Укр. перекл. —
- Похвала глупоті. Домашні бесіди. Київ : Основи, 1993. 320 с.
- Похвала Глупоті, або Похвальне слово Дурості, виголошене Еразмом Роттердамським / Пер. з лат. В. Литвинова. Київ : Толока, 2012. 193 с.
Література:
- Маркиш С. П. Знакомство с Эразмом из Роттердама. Москва : Художественная литература, 1971. 224 с.
- Эразм Роттердамский и его время / Отв. ред. Л. С. Чиколини. Москва : Наука, 1989. 280 с.
- Йосип Кобів. Еразм Роттердамський і його сатиричне перо // Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди. Київ : Основи, 1993. С. 3–11. URL: http://ae-lib.org.ua/texts/kobiv__erasmus__ua.htm
- Augustijn С. Erasmus: His Life, Works, and Influence / J. C. Grayson (trans.). Toronto : University of Toronto Press, 1995. 268 рр.
- Андрущенко В. Вступ до філософії: Великі філософи. Київ; Хархів : СПДФЛ Чиженко С. Ю., ТОВ«РИФ», 2005. 512 с.
- Хёйзинга Й. Культура Нидерландов в XVII веке. Эразм. Избранные письма. Рисунки. Санкт-Петербург : Изд-во Ивана Лимбаха, 2009. 680 с.
- Bietenholz P. Encounters With a Radical Erasmus: Erasmus’ Work as a Source of Radical Thought in Early Modern Europe. Toronto : University of Toronto Press, 2009. 326 рр.
- Wedel Christ von. Erasmus of Rotterdam: Advocate of a New Christianity. Toronto : University of Toronto Press, 2013. 384 рр.
- McDonald G. Biblical Criticism in Early Modern Europe: Erasmus, the Johannine Comma, and Trinitarian Debate. Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2016. 400 рр.
- Desiderius Erasmus // Stanford Encyclopedia of Philosophy (27.09.2017). URL: https://plato.stanford.edu/entries/erasmus/
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Яроцький П. Л. Еразм Роттердамський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Еразм Роттердамський (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.07.2020
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
