Базель
Ба́зель — місто, адміністративний центр кантону Базель-Штадт Швейцарії.
|
Базель (Basel) | |
|---|---|
| Країна | Швейцарія |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 173,8 |
| Територія (кв.км.) | 23,85 |
| Уродженці | Ейлер, Леонард, Буркгардт, Якоб Кристоф, Беклін, Арнольд, Мішер, Фрідріх, Піккар, Огюст Антуан, Барт, Карл, Люшер, Макс, Мюллер, Александр Карл, Цумтор, Петер, Федерер, Роджер |
Зміст
Географічне положення
Розташовано на північному заході країни, на берегах р. Рейну, біля кордону з Німеччиною та Францією.
Відстань до м. Берна — близько 100 км.
Територія — 23,85 км2.
Історична довідка
Залишки неукріплених сільських поселень германських племен на території Базеля датовано 5–1 ст. до н. е.
Від 8 ст. — центр єпископства, що 1032 здобуло статус духовного князівства у складі Священної Римської імперії германської нації.
1356 значну частину міста було зруйновано землетрусом.
1431–1448 тут відбувся Базельський собор.
1499 Базель став місцем підписання Базельського мирного договору, що затвердив незалежність Швейцарського Союзу. З 1501 перебував у її складі, відтоді адміністративний центр однойменного кантону.
У 16 ст. місто було одним із центрів Реформації.
Тут укладено Базельські мирні договори 1795.
Упродовж 1798–1803 Базель належав до Гельветійської республіки. Потім увійшов до відновленої конфедерації.
Після поділу однойменного кантону 1833 є частиною Базель-Штадту.
1897 тут відбувся перший сіоністський (див. Сіонізм) конгрес, скликаний з ініціативи Т. Герцля.
Населення
Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 173,8 тис. осіб, густота — близько 7 290 осіб/км2.
Склад населення за етнічними групами: швейцарці (61,8 %), інші (38,2 %). За релігійними групами (2018, оцінка): нерелігійні (50,6 %), католики (16 %), реформатори (15,3 %), мусульмани (8 %) та інші.
За віковими групами (2021, оцінка): до 19 років — 16,7 % осіб, 20–64 роки — 65 %, 65 років і більше — 18,3 %. За статевими групами: чоловіки (48,8 %), жінки (51,2 %).
Німецьку мову вважали рідною 75,6 % осіб (2019, оцінка).
Населення збільшується, 2012 становило 170,9 тис. осіб.
Клімат
Клімат помірний, із м’якою зимою та теплим вологим літом.
Середня температура січня — +2,2 °С, липня — +20,2 °С.
Середньорічна кількість опадів — понад 840 мм, максимум у травні — серпні.
Господарство
Промисловість
Великий економічний центр міжнародного значення.
Усього у вторинному секторі зайнято 18,2 % населення (2020, оцінка).
Основні галузі промисловості: хімічна, фармацевтична й харчова. Так, Базель вважають головним європейським осередком розвитку біотехнологій та біофармацевтики.
Тут базуються штаб-квартири компаній хімічної промисловості «БАСФ Швайц» («BASF Schweiz»); фармацевтичної промисловості: «Новартіс» («Novartis»), «Ф. Хоффманн-Ля Рош» («F. Hoffmann-La Roche»), «Лонза» («Lonza»), «Базілея Фармацевтика» («Basilea Pharmaceutica»), «Актеліон Фармасьютикалз» («Actelion Pharmaceuticals»); харчової промисловості: «Белл Фуд Груп» («Bell Food Group») тощо.
Сфера послуг
У сфері послуг було зайнято 81,8 % населення (2020, оцінка).
Базель — провідний центр фінансів, бізнесу та інновацій, з низкою банків, страхових, консалтингових та інвестиційних компаній тощо. Окрім того, розвинено торгівлю, ресторанне й готельне господарство.
Тут розташовано штаб-квартири міжнародного інвестиційного банку «ЮБС Груп» («UBS Group») і Банку міжнародних розрахунків тощо.
Переважає культурно-розважальний, подієвий та професійно-діловий туризм.
Транспорт
Діє міжнародний аеропорт «Базель — Мюлуз — Фрайбург» (Євроаеропорт), яким спільно керують Швейцарія та Франція. Середній річний пасажиропотік становить понад 7 млн осіб.
Великий залізничний вузол Європи. Базельська транснаціональна залізниця (357 км) забезпечує сполучення з іншими містами Швейцарії, Франції та Німеччини. Базель СББ — центральний вокзал, частина якого перебуває під юрисдикцією Франції. Базель-Бадішер-Бангоф має екстериторіальний статус та належить Німеччині. Загалом виконуються перевезення в приміському, далекому й міжнародному сполученні.
Розвинено річковий транспорт. Значення має вантажне судноплавство. Так, Базельський порт на р. Рейні є важливим логістичним вузлом, що забезпечує зв’язок із портом м. Роттердама (Нідерланди).
Через Базель проходять європейські автомобільні шляхи, автобани, які пов’язують його з іншими містами Швейцарії (Цюрих, Люцерн), Франції та Німеччини.
Громадський транспорт представлено автобусами, трамваями (зокрема, діють міжнародні лінії).
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Відомими є Базельське ентомологічне товариство (засновано 1905), центр туристичної медицини Швейцарського інституту тропічного та громадського здоров’я (засновано 1943), Інститут біомедичних досліджень імені Ф. Мішера (засновано 1970), фонд імені П. Захера (засновано 1973) — музичний архів і дослідницький центр.
Працюють державні та міжнародні школи. Є Базельська музична академія (засновано 1867).
Серед закладів вищої освіти — Базельський університет, незалежний від держави Базельський технологічний університет (засновано 1970), а також підрозділи Університету прикладних наук Північно-Західної Швейцарії (засновано 2006).
Культура та мистецтво
При Базельському університеті діє найбільша бібліотека Швейцарії, її фонд становить 7,5 млн одиниць. Загалом до міської бібліотечної мережі входять 14 бібліотек.
Усього нараховують близько 40 музеїв, з-поміж яких — Базельський художній музей; Базельський історичний музей; Базельський музей культур; Швейцарський музей паперу, шрифту і друкарства; Тенглі музей; Базельський природничий музей (засновано 1821); анатомічний музей Базельського університету (засновано 1824); Базельський музей античності та зібрання Людвіга (засновано 1966) тощо.
Працюють Базельський театр (засновано 1834) з драматичними, оперними й балетними трупами, молодіжний театр (засновано 1977), «Казарми Базеля» (засновано 1980) — центр сучасного театру, танцю, перформансу й музики.
У концертному залі Штадтказино виступають колективи Базельського симфонічного оркестру (засновано 1876), симфонієти (засновано 1980) та камерного оркестру (засновано 1984).
Базельська художня галерея (засновано 1872) проводить виставки сучасного мистецтва, кінопокази, концерти. У місті також розташовано Базельський артцентр, виставковий та конгрес-центр.
Базельський карнавал — один із найбільших у Швейцарії, 2017 включений до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. Серед традиційних заходів — міжнародна художня виставка «Арт Базель» (з 1970), джазовий фестиваль (з 1984), міжнародний літературний фестиваль «БухБазель» (з 1998), Базельський фестиваль блюзу (з 2000).
Від 2003 вручають премію швейцарського блюзу, від 2008 — поетичну премію.
Архітектура
Історичний центр зберіг старовинну забудову, найціннішими пам’ятками вважають готично-ренесансну ратушу (1514, потім розширено), собор (11 ст., зруйновано землетрусом 1356, наново збудовано в стилі готики в 14–15 ст.), надбрамну башту Шпалентор (14 ст.), браму Сен-Альбан-Тор (1400). Серед об’єктів національного значення — синагога (1868), церква Святого Павла (1901).
Переважає забудова в стилях готики, бароко та історизму. У стилістиці історизму — більшість громадських і транспортних споруд: фондова біржа (1866), поштамт (1853, розширено 1881), вокзали тощо.
Сучасну архітектуру представлено 31-поверховим хмарочосом Мессетурм (2003), роботами архітектора М. Ботта: банком «ЮБС» (1995), музеєм Тенглі (1996) тощо.
Спорт
Культивують футбол, хокей із шайбою, баскетбол, гандбол та інше.
Серед об’єктів спортивної інфраструктури — найбільший у Швейцарії стадіон «Санкт-Якоб Парк» (2001; понад 38 тис. місць), хокейна арена (2002; понад 6 тис. місць) тощо.
Тут проходили різні міжнародні спортивні змагання: фінали Кубка володарів кубків (1969, 1975, 1979, 1984), чемпіонати світу з хокею із шайбою (1998) та Європи з футболу (2008), фінал Ліги Європи УЄФА (2016).
У Базелі розташовано штаб-квартиру Міжнародної федерації гандболу.
Персоналії
Тут народилися вчені династії Бернуллі, математик Л. Ейлер, історик мистецтва Я. Буркгардт, живописець А. Беклін, фізіолог Ф. Мішер, дослідник О. Піккар, релігійний та громадський діяч К. Барт, психолог М. Люшер, фізик і лауреат Нобелівської премії А. Мюллер, архітектор П. Цумтор, спортсмен Р. Федерер та інші.
З Базелем пов’язано життя вченого-гуманіста Е. Роттердамського, філософів Ф. Ніцше і К. Ясперса, психіатра К. Юнга, хіміка й лауреата Нобелівської премії К. Вютріха тощо.
Додатково
1550 у Базелі видано промови С. Оріховського «Про турецьку загрозу» («Турчики»).
У червні 2022 тут відбулася презентація виставки українського сучасного мистецтва «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900–1930-х».
Література
- Нудьга Г. Перші магістри і доктори: Українські студенти в університетах Європи XIV–XVIII ст. // Жовтень. 1982. № 3. С. 89–101.
- Art Basel Year 50. 1970–2020 / Ed. by Cl. Dirié, M. Spiegler. Zürich : JRP Ringier, 2020. 656 p.
- Health Panorama 2020. Basel : Interpharma, 2020. 72 p. URL: https://www.interpharma.ch/wp-content/uploads/2020/08/web_iph_panorama_en.pdf
- Cost of Living Index by City 2022 Mid-Year // Numbeo. URL: https://www.numbeo.com/cost-of-living/rankings.jsp?title=2022-mid&displayColumn=-1
- Kanton Basel-Stadt. URL: https://www.bs.ch/Portrait/wirtschaftsstandort.html
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Базель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базель (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 25.06.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
