Базельський університет

Ба́зельський університе́т (нім. Universität Basel, фр. Université de Bâle, італ. Università di Basilea, лат. Universitas Basiliensis) — державний заклад вищої освіти в м. Базелі (Швейцарія), один із найстаріших університетів світу. Університет відомий також як осердя європейського гуманізму завдяки інтелектуальній спадщині Еразма Роттердамського, який працював в установі.

Базельський університет Universität Basel
Тип	заклад вищої освіти
Рік створення	1459
Розташування	Базель, Швейцарія

Статус

Державний університет. Класичний кантональний університет. З 2007 підпадає під юрисдикцію двох кантонів — Базель-штадт і Базель-ланд. Є першим університетом, який фінансується двома кантонами.

01.01.1996 Базельський університет отримав право на самоврядування. Вищим керівним органом є Університетська рада (Universitätsrat).

Рейтинг

Відповідно до Академічного рейтингу університетів світу Базельський університет 2018 обіймав 96-у позицію; 2019 — 87-у позицію, 2022 — 83-ю позицію. Згідно зі Всесвітнім рейтингом університетів (англ. Times Higher Education World University Rankings (THE Rankings або просто THE) у 2021 займав 92-у позицію, 2022 —103-ю.

У національному рейтингу посідає 5-у позицію.

Членство в міжнародних організаціях

Університет є членом Асоціації європейських університетів (European University Association, EUA), Європейської конфедерації університетів Верхнього Рейну (The European Confederation of Upper Rhine Universities, EUCOR), асоціації університетів Європи Утрехтської мережі (Utrecht Network), а також Корпорації швейцарських університетів (Swissuniversities).

Історична довідка

Витоки закладу пов’язані з існуванням тимчасового університету та окремої університетської ради, створеної в період діяльності Базельського собору (1431–1449). Папа Римський Пій II підписав 12.11.1459 папську буллу про заснування Базельського університету. Вона була укладена в м. Мантуї та привезена до м. Базеля мером міста Г. фон Флаксланденом (1412–1476; тепер Швейцарія). Офіційна церемонія відкриття відбулася 04.04.1460 у Базельському соборі. Першим ректором був настоятель собору Г. фон Андлау (1390, тепер Франція — 1466, тепер Швейцарія), призначений єпископом м. Базеля Й. фон Веннінгеном (1409, місце невідоме — 1478, тепер Швейцарія).

Початково в Базельському університеті (відповідно до класичної організаційної моделі) було чотири факультети: богословський, юридичний, медичний та факультет мистецтв. Навчалися в університеті тільки представники чоловічої статі. Жінки отримали доступ до навчання лише 1890 (першою студенткою університету була лікарка Е. Фрей).

В історії закладу були хвилі піднесення та уповільненого розвитку. 1494 університет опинився в кризі, яка тривала кілька років. Через зменшення кількості студентів Велика рада м. Базеля 1497 обговорювала питання про закриття університету. 1501 після приєднання м. Базеля до Швейцарської конфедерації ухвалено рішення не закривати університет (хоча фінансування закладу помітно зменшене).

У розпал Реформації діяльність Базельського університету дещо занепала (деякі викладачі та професори переїхали до м. Фрайбурга; у червні 1529 реформована рада тимчасово призупинила діяльність університету та конфіскувала скіпетри, печатки, хартії, грамоти, грошові кошти). У вересні 1532 університет отримав новий статут (фактично застосовувався до 1818), який обмежував його попередню юридичну незалежність і підпорядковував раді. У листопаді 1532 фактично відбулося перевідкриття університету. Від 1539 права університету на самоврядування були дещо розширені.

У ході реформ в університетському викладанні 1659 створена перша кафедра історії та відбулася реорганізація викладання логіки. З 1688 професорів почали обирати шляхом таємного голосування.

Загалом у 17–18 столітті спостерігалося послаблення діяльності та зменшення престижу університету.

Якщо 1600 кількість студентів перевищувала тисячу, 1785 вона знизилася до 60 осіб, а професорів — до 18 осіб. Водночас у європейському науковому середовищі набули визнання дослідження вчених Базельського університету (зокрема Л. Ейлера, членів родини Бернуллі та інших).

У 19 столітті відбулися суттєві зміни в організації діяльності закладу: 1818 університет втратив свої останні привілеї та став цілком підпорядковуватися державі. Того ж року реорганізовано факультет вільних мистецтв (створено філософський факультет, який 1866 буде розділений на філософсько-історичний і математично-науковий); університет відмовився від середньовічної навчальної програми; 1822 з переліку обов’язкових курсів вилучено латинську мову як обов’язкову офіційну мову; з’явилися нові факультети (гуманітарного та природничого циклу); відбулося розширення викладацького складу. Завдяки змінам помітно зросла кількість студентів. З огляду на ускладнення ситуації з фінансуванням та відносинами університету та влади в 1830-х (спричинені поділом 1833 кантону Базель на два кантони), 1835 створене Добровільне академічне товариство для підтримки університету.

У середині 19 століття обговорювалися ідеї реорганізації закладу (перетворення Базельського університету на центральний швейцарський університет; проєкт створення торгової школи замість університету тощо), які були відхилені.

Унаслідок зростання значення і розвитку природничих наук з другої половини 19 століття Базельський університет підвищив свою репутацію на місцевому рівні, а також здобув міжнародну популярність. Статусність закладу було підкреслено під час святкування ювілеїв (1860, 1910), хоча за кількістю студентів Базельський університет залишався невеликим університетом (станом на 1900 мав близько 500 студентів).

Після захоплення у Німеччині влади нацистами (1933) окремі німецькі професори емігрували до м. Базеля і почали працювати в Базельському університеті. Повернулися також кілька учених, що раніше тут працювали, зокрема 1933 — професор права А. Баумгартен (1884, тепер РФ — 1966, тепер Німеччина), 1935 — теолог К. Барт, а після Другої світової війни 1948 — філософ К. Ясперс із Гайдельберзького університету, 1952 — хірург Р. Ніссен (1896, тепер Польща — 1981, Швейцарія) та ін.

14.01.1937 ухвалено новий закон про університет, за яким передбачалося функціонування 51 кафедри; на додаток до чотирьох існуючих факультетів створювався факультет філософії та природничих наук.

Після Другої світової війни Базельський університет розширився: станом на 1946 у ньому вперше було понад 2 000 студентів, 1963 — понад 3 000, 1974 — 5 000, 1981 — 6 000 осіб. 1971 утворено Біоцентр Базельського університету (на час заснування концепція розвитку міждисциплінарного біологічного дослідницького центру була унікальною в Європі). У 1970–1980-х впроваджувалися нові дисципліни наукові (наприклад, мікробіологія, науки про довкілля тощо). Однак у 1980-х умови для дослідження та викладання погіршилися через нестабільне фінансування та відсутність організаційних реформ. Статус автономії в організаційному та фінансовому плані університету надав Закон про університети, який набув чинності 01.01.1996 (передбачалося відокремлення від кантональної адміністрації, запровадження автономії, нові внески кантону Базель-ланд). З 2000 в університеті впроваджувалася Болонська система навчання (див. Болонський процес).

З огляду на характер попиту в навчальному процесі та організаційній структурі закладу відбували відповідні зміни (з 1982 — відсутність попиту на індоєвропейські студії, з 2008 вилучено викладання астрономії тощо, натомість впроваджено нові предмети: з 2001 — медіа-освіту, від 2002 — гендерні дослідження).

Унаслідок злиття предметів економічного циклу 1988 створено Центр економічних наук, 1997 — факультет бізнесу та економіки. 2003 засновано факультет психології.

Характеристика

Структура

Вищим керівним і наглядовим органом закладу є Рада університету. Вона несе загальну відповідальність за управління університетом, виконання повноважень кантонів і дотримання бюджету.

Рада університету складається з одинадцяти представників політики, освіти, науки, бізнесу та культури. Уряди кантонів Базель-ланд і Базель-штадт обирають кожен по п’ять членів ради; одного члена ради пропонує губернатор університету та обирають обидва уряди. В університеті функціонує 7 факультетів:

бізнесу та економіки,
медичний,
психологічний,
теологічний,
філософсько-природничий,
філософсько-історичний,
юридичний.

Діють 9 міждисциплінарних центрів та інститутів. Ведуться міждисциплінарні дослідження та готуються фахівці в Інституті Європи, центрах юдаїки, «Людина — суспільство — довкілля», африканських досліджень, культурного менеджменту та гендерних досліджень, Інституті європейської глобалістики, Центрі дослідження філантропії, Інституті біомедичної етики, Інститут освіти.

Функціонують філії (асоційовані інститути): Швейцарський інститут тропічної та громадської охорони здоров’я, Інститут біомедичних досліджень імені Фрідріха Мішера, Базельський інститут управління, Швейцарський центр порятунку, екстренної допомоги та медицини катастроф.

Бібліотека

Університетська бібліотека заснована 1470 (інша дата 1622). На початку свого існування бібліотека була доволі незначною. Книгозбірня поповнювалася за рахунок книжкових фондів монастирів, націоналізованих Реформацією у першій половині 16 століття (шляхом інтеграції 2700 книг із колишніх монастирських бібліотек).

Станом на 2023 є найбільшою бібліотекою в Швейцарії: фонд нараховує 7,5 мільйонів друкованих та електронних видань, томів, періодики, літератури, досліджень. Видача книг є безкоштовною.

Університетський кампус

Головний корпус закладу розташований в історичному центрі старого міста. Для проживання студентів існує 5 резиденцй в різних районах Базеля. Однак студентський гуртожиток розрахований лише на 100 місць. Здебільшого проживання — в орендованих кімнатах чи квартирах.

У розпорядженні студентів і співробітників університету понад 100 спортивних секцій з безкоштовним відвідуванням. Спортивні гуртки організовують турніри, семінари, змагання та табори у вихідні. Записатися в клуб можна з будь-яким рівнем (новачок, просунутий або професійний атлет). У зимовий час передбачені заняття з гірськолижного спорту.

У сучасному фітнес-центрі тренуються самостійно або користуються послугами тренера-інструктора. Існують різні хори та оркестри. Функціонують різні релігійні групи.

Університетські студентські організації та спілки

В університеті діє Консультаційний центр для студентів (надає консультації щодо програм отримання академічних ступенів і можливостей кар’єрного зростання). Студентська служба надає інформацію про заявки, гранти, академічну мобільність, обміни та послуги для людей з обмеженими можливостями тощо.

Існують також різноманітні організації, які обслуговують іноземних студентів (місцеві відділи Toastmasters і AIESEC), а також асоціації, які виконують громадські послуги (наприклад, Beraber). Існує асоціація закордонних справ (Foraus), модельна команда ООН.

Упізнаваними є «Studentenverbindungen» — традиційні студентські об’єднання, відомі з 19 століття, які організовують соціальні заходи, мають спільну форму та часто зосереджуються на певних хобі (наприклад, бій на мечах). До таких асоціацій належать Akademische Turnerschaft Alemannia zu Basel, AKW Raurica, Helvetia Basel, Jurassia Basiliensis, Schwizerhüsli, AV Froburger і Zofingia. Членство в багатьох обмежується чоловіками, хоча AV Froburger також приймає жінок.

Університет має загальну асоціацію випускників AlumniBasel, а також спеціальні асоціації випускників Європейського інституту, медицини, права, бізнесу та економіки, стоматології та медсестер. Офіційним репрезентантом студентства університету є студентська спілка Studentische Körperschaft der Universität Basel (skuba)

Кількість студентів

Протягом 20–21 століття простежується зростання кількості студентів:

1918 — 1 тис. осіб, 1994 — 8 тис. осіб; у 2010 Базельський університет мав близько 12 000 студентів і 1 400 викладачів (19 % з яких — професори та штатні доценти). На початку осіннього семестру 2016 до Базельського університету було зараховано близько 10 000 студентів бакалаврів і магістрантів та понад 2 700 докторантів. Згідно з річним звітом (2016) частка жінок становила 55%.

Cтаном на 2020 в університеті працювало 378 професорів. Кількість студентів 13 139 (станом на 2020), з них 27 % — іноземні громадяни з понад 100 країн. На початку осіннього семестру 2021 року в Базельському університеті було зараховано близько 10 100 студентів бакалаврів і магістрів і близько 3 000 докторантів. Згідно з річним звітом за 2021 частка жінок становила 56,9 %. Сукупно зі студентами університетських курсів, студентів програм обміну та аудиторів, Базельський університет мав близько 13 000 студентів в осінньому семестрі 2021 року, 25 % з них з-за кордону. Університет має найвищу частку докторантів (загалом 22,7 % від усіх студентів) серед повних університетів Швейцарії.

Бюджет

Загальний бюджет (2010) становив близько 550 мільйонів швейцарських франків. Річний бюджет (2019) державного університету становить 776 мільйонів швейцарських франків, річний бюджет (2021) університету — 760 мільйонів швейцарських франків.

Освітня діяльність

Університет забезпечує підготовку бакалаврських, магістерських, докторських та аспірантських програм.

Науково-дослідна діяльність

Наукова діяльність проводиться за 5 стратегічними напрямами: у галузі сталого розвитку та енергетики, у нанотехнологіях, візуальних експериментах, науці про життя, європейських і глобальних дослідженнях.

Видавнича діяльність

Університет публікує власний науковий онлайн-журнал «Уні Нова» («UNI NOVA»).

Інформаційний бюлетень «Уні Ньюс» («Uni News») містить інформацію про найважливіші новини в університеті, звіти про дослідження на різних кафедрах та привертає увагу до поточних подій.

Університет здійснює свої видавничі проєкти, серед яких видання листування родини Бернуллі, пізня спадщина Ф. Ніцше, повне видання творів А. фон Веберна тощо.

Міжнародна співпраця

Завдяки програмам європейської співпраці «Евкор» («Eucor») студенти можуть навчатися в університетах міст Фрайбурга, Страсбурга, Мюлуза, Кольмара та Карлсруе. Ці університети тісно співпрацюють з 1989.

Завдяки програмі партнерства «ЕПІКУР» («EPICUR») студенти Базельського університету мають доступ до навчання в 9 університетах Європи:

Страсбурзькому університеті (Франція);
Університеті Верхнього Ельзасу (Франція);
Університеті Аристотеля в Салоніках (Греція);
Познанському університеті (Польща);
Університеті природних ресурсів і наук про життя (м. Відень, Австрія);
Університеті Оденсе (Данія);
Амстердамському університеті (Нідерланди);
Фрайбурзькому університеті (Німеччина);
Технологічному інституті Карлсруе (Німеччина).

Базельський університет і Україна

У Базельському університеті від 2017 започатковано ініціативу «Українознавчі студії в Швейцарії», яка реалізується за фінансової підтримки Державного секретаріату освіти, досліджень та інновацій Швейцарії. Мета ініціативи — розвиток україністики в Швейцарії, заохочення й підтримка молодих науковців, сприяння у розбудові мережі університетських наукових досліджень про Україну. У рамках ініціативи раз на рік проводяться конкурси на отримання двох грантів для вчених із науковим ступенем у галузях гуманітарних і соціальних наук та культурознавства. Зокрема, у січні 2020 українські історики взяли участь у науковій конференції в Базельськoму університеті, присвяченій історії українсько-швейцарських відносин.

В умовах повномасштабної війни Швейцарія 12.03.2022 активізувала особливий правовий статус, дозвіл на перебування типу S (статус тимчасового захисту) для громадян України, які залишили її через війну. Дозвіл типу S надає повний офіційний захист Швейцарії за спрощеною процедурою і діятиме один рік з можливістю продовження. Цей дозвіл надає право працювати, отримувати соціальні послуги та медичну страховку.

Станом на 2023 Базельський університет надає студентам з України доступ до навчання. Для цього необхідно підтвердити здобуття вищої освіти в українському університеті, а також мати статус тимчасового захисту S.

Відомі випускники, викладачі

Серед викладачів і випускників університету — дослідники, винахідники, лауреати престижних міжнародних премій:

мікробіолог і генетик, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини В. Арбер;
культуролог Я. Буркгардт;
медик, колекціонер, натураліст О. Ворм;
хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії К. Вютріх;
юрист, політик, лауреат Нобелівської премії Ш. А. Гоба;
біофізик, лауреат Нобелівської премії з хімії Ж. Дюбоше;
математик і фізик Л. Ейлер; хімік-органік і біолог Ф. Мішер;
хімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини П. Г. Мюллер;
філософ Ф. Ніцше;
біолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини К. Нюсляйн-Фольгард;
письменник і філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури Р. К. Ойкен;
хімік і ботанік, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини Т. Райхштайн;
імунолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини Р. Цинкернагель;
двічі Президент Швейцарії Г.-П. Чуді,
психолог і філософ К. Г. Юнг,
філософ К. Ясперс

та інші.

Значення

Базельський університет — один із провідних дослідницьких університетів у світі; профільний повний університет. Університет проводить дослідження на міжнародному рівні та залучає дослідників і студентів з усього світу. Основна увага приділяється фундаментальним дослідженням, але університет також проводить прикладні та клінічні дослідження й підтримує інновації та підприємницьку діяльність членів університету.

Додатково

Одним із видовищних ритуалів ініціації у Базельському університеті був «depositio cornuum»(лат.) — видалення раніше прикріплених штучних рогів. Зрізання рогів трактувалося як символічна відмова від шкідливих звичок і поганого способу життя. Цей напівофіційний обряд ініціації був поширеним в університетах по всій Європі від середньовіччя до 18 століття. Щоб стати студентом у Базелі та отримати академічне громадянство, необхідно було пройти усталену процедуру класичного ритуалу ініціації на додаток до зарахування. Виконання процедури відбувалося у присутності декана та інших представників факультету й засвідчувало зарахування до студентської корпорації.

Джерела

Higher Education and Research in Switzerland. Bern : State Secretariat for Education, Research and Innovation SERI, 2019. 60 p.
Higher Education and Research in Switzerland. Bern : State Secretariat for Education, Research and Innovation SERI, 2023. 40 p.

Література

Bonjour E. Die Universität Basel von den Anfängen bis zur Gegenwart 1460–1960. Basel : Helbing & Lichtenhahn, 1960. 864 p.
Kreis G. Die Universität Basel 1960–1985. Basel : Helbing & Lichtenhahn, 1986. 365 p.
Мак-Ґрат А. Інтелектуальні витоки європейської Реформації / Пер. з англ. М. Климчука, Т. Цимбала. Kиїв : Ніка-Центр, 2008. 344 с.
König M. In eigener Sache. Die Universität Basel unterwegs zu Autonomie und neuer Trägerschaft 1985–2010. Liestal : Kantons Basel-Landschaft, 2010. 270 p.
Радченко Т. А. Міжнародна співпраця університетів Швейцарії як чинник полікультурності навчального процесу // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2012. № 2 (4). С. 24–27.

Автор ВУЕ

А. М. Киридон

Покликання на цю статтю: Киридон А. М. Базельський університет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Базельський університет (дата звернення: 28.04.2024).

Статус гасла: оприлюднено
Оприлюднено: 13.06.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів