Беклін, Арнольд
Бе́клін, Арно́льд (нім. Böcklin, Arnold; 16.10.1827, м. Базель, комуна Базель-Штадт, Швейцарія — 16.01.1901, м. Фієзоле, провінція Флоренція, Італія) — живописець, скульптор, представник символізму.
|
Беклін, Арнольд (Böcklin, Arnold) | |
|---|---|
| Народження | 16.10.1827 |
| Місце народження | Базель |
| Смерть | 16.01.1901 |
| Місце смерті | Фієзоле |
| Напрями діяльності | живопис, скульптура |
| Традиція/школа | символізм |
Життєпис
Народився в сім’ї купців.
1845–1847 навчався в Академії мистецтв у м. Дюссельдорфі (тепер Дюссельдорфська академія мистецтв; Німеччина): клас пейзажу І. Ширмера (1807–1863; тепер Німеччина), клас історичного живопису Ф. Т. Гільдебрандта (1804–1872; тепер Польща — Німеччина); паралельно навчався пейзажу (1847) в О. Калама (1810–1864; Швейцарія).
Часто переїжджав: працював 1848 у Луврі (м. Париж, Франція), м. Базелі (до 1850, від 1857), м. Римі (Італія, 1850–1857; 1860–1880-ті; від 1882).
Входив до творчого об’єднання художників-неокласицистів (див. Неокласицизм) «Римське коло».
Уперше здобув репутацію відомого художника після створення картини «Пан в очереті» (бл. 1857–1858), яку придбав король Баварії.
1860–1862 — професор Саксонської школи мистецтв (існувала до 1910) у м. Веймарі (Німеччина).
Повернувся з родиною 1866 до м. Базеля. Історик Я. Буркгардт доручив йому оздобити садовий будинок для політика К. Сарасіна (1815–1886; Швейцарія) фресками «Відпочинок на шляху до Єгипту», «Цар Давид з арфою», «Подорож до Емауса» (зберігаються в Базельському художньому музеї, БХМ). 1871 створив 6 масок (гримас) для садового фасаду Залу мистецтв у м. Базелі.
1874–1885 жив у м. Флоренції. Працював у майстерні В. фон Свєрчкова (1821–1888; тепер Фінляндія — Італія). Тут створив найвідоміші полотна, серед них — 5 варіантів картини «Острів мертвих».
1885–1892 переїхав до м. Геттінгена (Швейцарія).
Після інсульту повернувся з родиною до м. Флоренції, де придбав віллу Беллагі.
Похований на протестанському (див. Протестантизм) Євангельському цвинтарі. Надгробок спроектував син Карло у вигляді доричної (див. Ордер доричний) колони.
Творчість
Займався живописом та скульптурою. Спочатку писав переважно міську архітектуру та пейзажі (з 16 років), на яких зображував людей. Найвідоміші роботи митця зараховані до жанру символізму. Картини Бекліна отримували назви переважно від дилерів.
Перша велика замовлена робота — «Полювання на Діану» (1862).
Створював портрети («Автопортрет зі Смертю, що грає на скрипці», 1872, Державні музеї Берліна; «Дочка Клара», 1873).
На тлі пейзажу зображував історико-міфічні ремінісценції, алегоричні образи, античних (див. Античність) богів («Одіссей і Каліпсо», 1882; «Гра наяд», 1886; обидві — БХМ), наділяючи їх стихійно-грізною філософією.
Найвідоміша картина — «Острів мертвих» [1880–1886; варіанти — в музеях міст Базеля (Швейцарія), Лейпцига та Берліна (обидва — Німеччина), Нью-Йорка (США)] — зображує середземноморський пейзаж, що перетворився на ворота до підземного царства.
У пізніх роботах простежуються персоніфіковані алегорії («Війна», 1896–1897, варіанти — в музеях міст Дрездена (Німеччина) і Цюриха (Швейцарія); «Чума», 1898, БХМ).
1897 роботи Бекліна виставлено у БХМ (до 70-річчя та після смерті 1927).
Картини зберігаються в галереї Шака (м. Мюнхен, Німеччина), БХМ, Берлінській національній галереї.
Визнання
Творчість Бекліна вплинула на художників-сюрреалістів М. Ернста, С. Далі, засновника живопису метафізичного Дж. де Кіріко.
Шрифт «Arnold Böcklin» 1904 розроблено на фабриці «Ливарне виробництво О. Вейсерта» (нім. «Schriftgiesserei Otto Weisert»).
Картина «Острів мертвих» надихнула С. Рахманінова на створення однойменної симфонічної поеми (1909).
Творчість Бекліна вплинула на метафізичний живопис і формування символізму та стилю модерн у Німеччині.
Додатково
1853 одружився з А. Паскуччі (1836–1915; Італія), яка стала моделлю для його робіт. 8 із 14 їхніх дітей померли в дитинстві. Це вплинуло на творчість Бекліна: образ «смерті» та її місце в житті особи зайняло помітне місце.
Третій варіант картини «Острів мертвих» придбав А. Гітлер.
Усе життя Беклін мріяв літати. 1855 сконструював свій перший літальний апарат.
Література
- Куровский В. Арнольдъ Беклинъ // Наши вечера. 1903. Вып. 1. С. 101–111. URL: http://ofam.od.ua/pdf/article/kyrovskiy-beklin.pdf
- Hütt W. Die Düsseldorfer Malerschule 1819–1869. Leipzig : E. A. Seemann, 1995. 267 p.
- Andree R., Berner A. Arnold Böcklin: die Gemälde. 2 aufl. Basel : F. Reinhardt, 1998. 602 p.
- Федотова Е. А. Бёклин. Москва : Белый Город, 2001. 64 с.
- Runkel F. Memorie di Böcklin : pagine dal diario della moglie Angela. Forte dei Marmi : Museo Ugo Guidi, 2016. 333 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Редакція ВУЕ Беклін, Арнольд // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Беклін, Арнольд (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.07.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
