Бабка (Leccinum)

Бабка мармурова (Leccinum variicolor).
Фото В. П. Гелюти
Бабка дрібна (Leccinum schistophilum).
Фото В. П. Гелюти

Ба́бка — група видів базидієвих грибів роду красноголовець родини боровикових (Boletaceae).

Історична довідка

У 50-і роки XX ст. в українську мову з російської було штучно привнесено іншу назву бабки — підберезник, яка стала доволі поширеною. Ця назва є нелогічною, послуговуватися нею не варто, оскільки бабки пов’язані не лише з березою, а й з іншими породами.

Таксономія і характеристика

Для представників роду красноголовець (Leccinum) характерні болетоїдні плодові тіла, що складаються з шапинки та ніжки і мають трубчастий гіменофор — спороносну частину плодового тіла. Бабками вважають види роду, які мають відносно невеликі плодові тіла переважно тьмяних кольорів. Решта видів, з більшими за розміром плодовими тілами та яскраво забарвленими шапинками (найчастіше червоними чи помаранчевими, рідше білими, жовтими або коричневими), в Україні традиційно вважають красноголовцями. В Україні відомо близько 15 видів роду Leccinum, з них вісім вважаються бабками, шість — красноголовцями. Особливе місце займає Leccinum duriusculum, пов’язаний з осикою та тополею. Під першою породою він утворює порівняно дрібні плодові тіла, що відповідають бабці. Під білою тополею існує форма цього виду з великими плодовими тілами, тому вона може розглядатися і як красноголовець. За результатами молекулярно-філогенетичних досліджень два види з тих, що трапляються в Україні (Leccinum crocipodium та L. pseudoscabrum), перенесені в рід Leccinellum. Шапинка 2,5–12 (–15) см у діаметрі, у бабки тополевої — до 30 см, спочатку опукла, потім опукло-розпростерта, дещо товсто-м’ясиста, суха, гладка, ніжно-оксамитова. З віком та у вологу погоду шапинка стає трохи липка, її колір варіює від білого через різні градації і відтінки сірого та коричневого до чорнуватого, майже чорного. Шкірочка не знімається або ж знімається важко у старих плодових тіл. Шапинка складається зі стерильної (м’якуш) та спороносної (гіменофор) частин. Спороносна частина розміщена знизу шапинки і представлена шаром трубочок, спочатку білих, потім бежевих, згодом до коричнюватих. На нижній поверхні плодового тіла вони закінчуються порами. Пори округлі, або трохи кутасті, 0,3–0,5 мм у діаметрі, того ж забарвлення, що і трубочки, білого до брудно-білого або тілесного кольору, за надавлювання буріють. Ніжка центральна, здебільшого тонка й струнка, до середньої товщини, вкрита темними або світло забарвленими лусочками. Її м’якуш спочатку рівномірно щільний, пізніше стає волокнистим, білий, на зрізі колір не змінюється або ж у деяких видів синіє, чорніє, сіріє чи рожевіє за пошкодження. Споровий відбиток (натрус спор) вохряно-коричневий. Спори веретеноподібно-циліндричні до широко-веретеноподібних, (10–)13–17(–22) × 4–6(–7) мкм завдовжки, гладкі. Базидії переважно 4-спорові. Пряжки зазвичай відсутні. Всі види бабки є облігатними мікоризними грибами, переважно розвиваються в симбіозі з корінням таких деревних порід як береза, граб, ліщина. Один із видів групи (Leccinum crocipodium) пов’язаний також з буком, дубом, липою, тополею та осикою. Плодоносять у травні — листопаді, приурочені до листяних лісів.

Географічне поширення

Представники роду Leccinum поширені головним чином у лісах помірної зони Північної півкулі. В Україні трапляються насамперед у лісових регіонах — Українських Карпатах, на Поліссі, рідше в Лісостепу та Гірському Криму.

Значення

Усі види роду красноголовець (включно з бабками) належать до добрих їстівних грибів. Утворюють мікоризу з важливими лісовими породами.

Література

  1. Bresinsky A., Besl H. Beiträge zu einer Mykoflora Deutschlands — Schlüssel zur Gattungsbestimmung der Blätter-, Leisten- und Röhrenpilze mit Literaturhinweisen zur Artbestimmung // Regensburger Mykologische Schriften. 2003. Bd. 11. P. 1–236.
  2. Гелюта В. П., Висоцька О. П., Бесєдіна І. С. Нові види роду Leccinum Gray (Boletaceae) в Україні // Український ботанічний журнал. 2007. Т. 64. № 4. С. 570–574.
  3. Гелюта В. П., Акулов О. Ю. Нові та рідкісні для України види роду Leccinum (Boletales, Basidiomycota) // Український ботанічний журнал. 2012. Т. 69. № 6. С. 886–900.
  4. Della Maggiora M. Nomenclatural novelties // Index Fungorum. 2014. № 171. P. 1.
  5. Mikšík M. Nomenclatural novelties // Index Fungorum. 2017. № 338. P. 1.

Автор ВУЕ

В. П. Гелюта


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гелюта В. П. Бабка (Leccinum) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бабка (Leccinum) (дата звернення: 29.04.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.02.2022

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶