Баган
Бага́н (діалект. Буган) — давньослов’янське божество або дух, покровитель домашньої худоби. У народній уяві поєднував антропоморфні й зооморфні риси — наділений подобою людини з головою барана.
Характеристика
Етимологія є предметом полеміки: припускають як автентично слов’янське, так і давньоіранське походження назви.
Згідно з повір’ями давніх слов’ян, баган дбав про рогату худобу, оберігав її від хвороби, збільшував приплід, наглядав за отарами. Розгніваний баган робив самок безплідними або ж вбивав ягнят і телят при народженні.
Давні білоруси виокремлювали для нього в хліві особливе місце і влаштовували маленькі ясла, де він мав би оселитися й мешкати. Сіно з його ясел вважалося цілющим, ним годували корів, які нещодавно отелилися.
З опікою багана пов’язували добробут і збагачення селянина.
Дійшли свідчення 1870 про «нещодавнє побутування» вірувань у багана в Пінському та Слуцькому повітах Мінської губернії, Берестейському повіті Гродненської губернії в Російській імперії (тепер території Білорусі, частково Західної України та Східної Польщі).
Додатково
- В архіві Академії наук Білорусі зберігаються опитувальні листи від 1924 з Бобруйського повіту (тепер територія Могильовської обл. Білорусі), які свідчать про залишки вірувань у багана навіть на поч. 20 ст. Зокрема, в опитувальному листі № 405 з с. Ясень Осипівського району зазначено: «Есть у Далідовіча ікона. Бог у выглядзе рагатай дамашняй жывелы, як заборонец хатняй жывелы».
- Поширена версія про те, що назві «баган» передувало слово «багаття», що мало семантику вогню як багатства, родинного вогнища, символа добробуту родини. Часто від «баган» виводять і слова «багач», «багатій», «багатство».
Література
- Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології. Київ : Український письменник, 1993. С. 13.
- Афанансьев А. Поэтические воззрения славян на природу: Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований в связи с мифическими сказаниями других родственных народов : в 3 т. Москва : Современный писатель, 1995. Т. 1. С. 40.
- Бычков А. А. Энциклопедия языческих богов. Мифы древних славян. Москва : Вече, 2000. С. 49.
- Войтович В. Українська міфологія. Київ : «Либідь», 2002. С. 22.
- Илиади А. И. О некоторых иранизмах славянского словаря. Частина II // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. 2013. Вип. 27. С. 161–162.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Базик Д. В. Баган // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баган (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.12.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
