Бадді-муві
Ба́дді-му́ві (амер. англ. buddy movie, від амер. англ. buddy — приятель, дружище, з англ. butty — друг, компаньйон і movie — фільм, кінокартина) — художній фільм, у якому два (зрідка більше) головні персонажі однієї статі пов’язані приятельськими, дружніми, братерськими (сестринськими) взаєминами.
Характеристика
Часто є субжанром (підвидом) пригодницького, комедійного (див. Комедія) жанрів, бойовика з героями-поліцейськими, вестерна або роуд-муві (дорожнього фільму).
Два герої бадді-муві, як правило, контрастують за характерами та зовнішністю, іноді й за етнічними, релігійними, віковими ознаками, соціальним походженням. У сюжетах бадді-муві дружбу часто піддають випробовуванням, а герої мають досягти взаємоповаги та взаєморозуміння попри свої особистісні відмінності.
Історична довідка
Витоки бадді-муві — у дружбі літературних персонажів (наприклад, герої романів Дж. Ф. Купера, Том Соєр і Гек Фінн із творів Марка Твена).
У кіно німому початку 20 ст. героями водевілів нерідко ставали приятелі-чоловіки. З 1930-х на тривалий час набрали популярності комедійні чоловічі акторські дуети. У першій половині 1950-х знято низку кінокомедій з елементами бадді-муві за участі комедійного дуету Д. Мартіна та Дж. Льюіса. За версією Американського інституту кіномистецтва (англ. The American Film Institute), прикладом бадді-муві є найкраща американська комедія усіх часів «У джазі тільки дівчата» (1959; режисер Б. Вайлдер).
У фільмах інших жанрів головними героями також нерідко ставали друзі-чоловіки: наприклад, у радянських воєнних фільмах «Два бійці» (1943; режисер Л. Луков), «Служили два товариші» (1968; режисер Є. Карелов).
Класичним зразком бадді-муві вважають вестерн (за основним жанровим визначенням) «Бутч Кессіді і Санденс Кід» (1969; режисер Дж. Р. Гілл), сюжет якого заснований на реальних подіях та має реальні прообрази. Про популярність цього фільму та його героїв свідчить те, що 1980 актор Р. Редфорд став співзасновником Інституту Санденс (англ. Sundance Institute), названого ім’ям його героя. Діяльність цього Інституту передбачала розвиток і підтримку незалежного кіно, театру, музики та літератури. 1981 цей Інститут заснував Американський (з 1985 — міжнародний) кінофестиваль незалежного кіно «Санденс».
Специфіці бадді-муві відповідають численні роуд-муві. Серед них — «Безтурботний їздець» (1969; режисер Д. Гоппер); комедія «Літаком, потягом та автомобілем» (1987; режисер Дж. Гюз).
В українському кіно у жанрі комедійного роуд-муві з характерними ознаками бадді-муві режисер Б. Івченко за мотивами ранніх творів М. Гоголя зняв художній фільм «Пропала грамота» (1972), в якому козак Василь (актор І. Миколайчук) і його побратим запорожець Андрій (актор Ф. Стригун) подорожують до м. Петербурга з гетьманською грамотою.
Канонам бадді-муві, зазвичай, відповідають і фільми про поліцейських-напарників: «48 годин» (1982; режисер В. Гілл), «Смертельна зброя» (1987; режисер Р. Доннер), телесеріал «Старскі і Хатч» (1975–1979; керівник проекту В. Блінн) та ін.
Можуть мати специфічні сюжетні особливості бадді-муві й фільми хорор-жанрів, як-от «Зомбі на ім’я Шон» (2004; режисер Е. Райт).
Серед фільмів з елементами бадді-муві — «Опівнічний ковбой» (1969; режисер Дж. Шлезінгер); «Татусі» (1983; режисер Ф. Вебер); «Таксі» (1989; режисер Ж. Пірес); «Достукатися до небес» (1997; режисер Т. Ян); «Три ідіоти» (2009; режисер Р. Хірані); «Життя не може бути нудним» (2011; режисер З. Ахтар).
Історично бадді-муві складався як різновид фільмів про чоловічу дружбу. Фільм Р. Скотта «Тельма та Луїза» (1991) поклав початок вирізнення й «жіночого» бадді-муві. Серед фільмів про дружбу жінок — «Селін і Жулі зовсім забрехалися» (1974; режисер Ж. Ріветт), «Відчайдушно шукаю Сьюзен» (1985; режисер С. Зейделман), «Смажені зелені помідори» (1991; режисер Дж. Евнет), «В очікуванні видиху» (1995; режисер Ф. Вітакер), «Гуляючі та розмовляючі» (1996; режисер Н. Холофцінер); «Уявне життя ангелів» (1998; режисер Е. Зонка), «Малголленд драйв» (2001; режисер Д. Лінч), «Озброєні та небезпечні» (2013; режисер П. Фей), «Освіта» (2019; режисер О. Вайлд).
Іноді у контексті субжанру бадді-муві можуть розглядати й фільми про дружбу людини та тварини. Так, у фільмі «Тернер і Хуч» (1989; режисер Р. Споттісвуд) одним із друзів є пес. Кінокритик П. Голдштейн вважає, що загалом бадді-муві можуть мати 57 жанрових варіацій.
Обумовлена відносинами дружби проблематика бадді-муві відрізняється від проблематики любовних стосунків. Тому бадді-муві передбачає можливість постановки та вирішення комунікаційних, психологічних, соціальних проблем і конфліктів іншого типу, ніж у відносинах героїв «чоловік — жінка». Іноді дует друзів за фабулою може перетворитися на конфліктне тріо, коли персонаж іншої статі з’являється у сюжеті та стає об’єктом почуттів обох героїв і причиною їхньої конкуренції.
Від 21 ст. один з особливих варіантів дружби між чоловіками нерідко означається терміном «броманс» (від англ. bro — братик, дружище та romance — романтика). Броманс — несексуальні відносини між двома або більше чоловіками, що відрізняються особливо високим рівнем емоційної близькості, ніжності, взаємної турботи. Слово «броманс» уперше використав 1999 редактор Д. Карні у спортивному журналі «Великий брат» (англ. «Big Brother»). Від 2005 термін «броманс» почали активно вживати в кіноіндустрії. Його використовують як для характеристики особливо близьких дружніх відносин між кіномитцями (М. Деймон і Б. Аффлек; Дж. Клуні й Б. Пітт), так і для означення винятково тісної дружби між кіногероями (Шерлок Холмс і доктор Ватсон в екранізаціях творів А. К. Дойла; Фродо Беггінс і Сем Ґемджі у серії фільмів «Володар перснів»; 2001–2003; режисер П. Джексон).
За аналогією з «броманс» почали використовувати термін «вуманс», яким позначають несексуальні, але дуже близькі, підвищено дружні та емоційно обумовлені стосунки між жінками.
Література
- Dela Mora S. Introduction. Macho Nation? // Cinemachismo. Austin : University of Texas Press, 2006. P. 1–20.
- Dela Mora S. Pedro in fante Unveiled: Masculinities in the Mexican «Buddy Movie» // Cinemachismo. Austin : University of Texas Press, 2006. P. 68–104.
- Greven D. Contemporary Hollywood Masculinity and the Double-Protagonist Film // Cinema Journal. 2009. Vol. 48. № 4. P. 22–43.
- Locke B. The Blaxploitation Buddy Film // Racial Stigmaon the Hollywood Screen from World War II to the Present. New York : Palgrave Macmillan, 2009. P. 59–74.
- Casper D. Buddy Film // Hollywood Film 1963–1976: Years of Revolution and Reaction. Chichester : Wiley–Blackwell, 2011. P. 247–252.
- Beasley Chr., Brook H. The Cultural Politics of Contemporary Hollywood Film: Power, Culture, and Society. Manchester : Manchester University Press, 2019. 367 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Корнєєва Л. Л. Бадді-муві // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бадді-муві (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.21.2022
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
