Бадені, Станіслав
Баде́ні Стані́слав Ма́рцін (польськ. Badeni Stanisław Marcin, 07.09.1850, с. Сурохів, тепер у гміні Ярослав Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, Польща – 12.10.1912, м. Радехів, тепер Львівська область, Україна) — політик, державний діяч, землевласник, правник, граф, брат К. Бадені.
Бадені, Станіслав (Badeni, Stanisław) | |
---|---|
Народження | 07.09.1850 |
Місце народження | Сурохів |
Смерть | 12.10.1912 |
Місце смерті | Радехів |
Місце поховання | Радехів |
Alma mater | Ягеллонський університет |
Напрями діяльності | політика |
Зміст
Життєпис
Походив з магнатських родів Бадені–Мірів. З дитинства наслідував шлях старшого брата Казимира. Закінчив філософський та юридичний факультет Ягеллонського університету в м. Кракові. Захистив дві докторські дисертації («Про різні правові завдання» на ступінь доктора права, «Про сатиру в Польщі» на ступінь доктора філософії).
Після однорічної роботи в суді одружився зі своєю кузиною графинею Ц. Мір й осів у маєтку в м. Радехові, займаючись господарською діяльністю і місцевими громадськими справами.
Мав трьох синів – Станіслава Генрика (1877–1943), Генрика (1884–1943), Стефана Рафала Станіслава (1885–1961).
Після обрання послом (депутатом) Галицького крайового сейму (1883) провадив активне політичне життя.
У 1912 С. Бадені захворів і помер у своєму маєтку в м. Радехові. Похований там само в родинному склепі.
Діяльність
У 1883 обраний послом Галицького крайового сейму. Політичну кар’єру почав у таборі польських консерваторів; двічі був маршалком (головою) сейму (1895–1901, 1903–1912), виявивши організаційні здібності і прихильність політиці краківських консерваторів (“станьчиків”). Став на шлях українсько-польської угоди в Галичині з метою витіснення із політичного життя галицьких москвофілів.
З 1891 до смерті — член Палати панів Державної ради (Райхсрату) Австро-Угорщини. Будучи одним з керівників Галичини і Лодомерії, упродовж тривалого часу опікувався автономією провінції, піднесенням освіти і культури її мешканців, підтримував демократизацію виборів в країні, намагався знаходити компроміси в складних стосунках між українцями і поляками, сприяв розвитку українських освітніх і культурно-кооперативних установ, провів закон про надання українській мові статусу урядової поряд із німецькою і польською, за що його критикували польські націоналісти.
Нагороди
Почесні звання
Почесний громадянин міст Львова (1895), Жешова (1895) і Сянока (1912). Почесний член Польського педагогічного товариства у м. Львові (1878).
Ордени
Австро-Угорщина: Велика стрічка Ордена Леопольда (1898)
Папський престол: Командор Ордена Св. Георгія (1893).
Література
- Dziubiński L. G. Poczet prezydentów, wiceprezydentów i obywateli honorowych miasta Lwowa. Lwów : Gminy Król. Stoł. Miasta Lwowa, 1896. 24 p.
- Starzyński S. Badeni Stanisław Marcin hr. (1850–1912) // Polski Słownik Biograficzny : w 54 t. Kraków : Polska Akademia Umiejętności, 1935. T. 1. 480 p.
- Łazuga W. «Rody polskie» w Austrii: Gabinet Kazimierza hr. Badeniego. 1895–1897. Poznań : Wydawnictwo Naukowe UAM, 1991. 252 p.
- Аркуша О. Галицький сейм: Виборчі кампанії 1889 і 1895 рр. Львів : Місіонер, 1996. 174 с.
- Partacz Cz. Od Badeniego do Potockiego: stosunki polsko-ukraińskie w Galicji w latach 1888–1908. Toruń : Adam Marszałek, 1997. 280 p.
- Łazuga W. Kalkulować... Polacy na szczytach c.k. monarchii. Poznań : Zysk i S-ka, 2013. 558 p.
- Чорновол І. 100 видатних львів’ян. 2-ге вид. Львів : Левада, 2020. 430 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Зашкільняк Л. О. Бадені, Станіслав // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бадені, Станіслав (дата звернення: 29.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2023
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів