Бадзьо, Юрій Васильович
Ба́дзьо, Ю́рій Васи́льович (25.04.1936, с. Копинівці, тепер Мукачівського району Закарпатської області, Україна — 01.09.2018, м. Київ, Україна) — літературознавець, публіцист, політичний діяч, учасник українського правозахисного руху. Представник покоління українських шістдесятників. Політв’язень радянських тюрем і концтаборів (1979–1988).
|
Бадзьо, Юрій Васильович | |
|---|---|
| Народження | 25.04.1936 |
| Місце народження | Копинівці |
| Смерть | 01.09.2018 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Ужгородський національний університет |
| Напрями діяльності | правозахисна діяльність |
| Традиція/школа | шістдесятництво |
Життєпис
1958 закінчив філологічний факультет Ужгородського університету. 1958–1961 — учитель, директор восьмирічної школи на Мукачівщині, член бюро районного комітету комсомолу.
1961–1964 — аспірант, 1964–1965 — молодший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
В аспірантурі підготував кандидатську дисертацію «Критерій правди в оцінці літературно-художнього твору» (не мав можливості її захистити через переслідування).
Брав активну участь у правозахисному русі. Член ради Клубу творчої молоді «Сучасник», основу якої становили українські шістдесятники (Київ, 1961–1964).
Під час прем’єри фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків» (Київ, 04.09.1965) підтримав протест проти арештів української інтелігенції. Це стало однією з причин виключення з КПРС, звільнення з посади, позбавлення можливостей для професійної реалізації.
Працював літературним редактором журналу для сліпих «Заклик», у видавництві «Молодь». 1974–1979 — приймальник хліба тресту «Київхлібторг».
1972–1979 Бадзьо таємно працював над рукописом праці «Право жити», в якому викривав репресивний характер радянської національної політики. Перший варіант рукопису викрадено 1977. У лютому 1979 під час обшуку вилучено другий незакінчений варіант рукопису цієї праці. Рукопис повернено авторові після проголошення незалежності України, окремою книгою опубліковано 1996.
23.04.1979 заарештований. 21.12.1979 засуджений Київським міським судом за ст. 62 ч. 1 Кримінального кодексу УРСР до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання. Йому інкримінували написання трактату «Право жити», зберігання та розповсюдження «Програми асиміляції українців і білорусів у Польщі» (видана у м. Львові 1937), машинопису М. Руденка «Економічні монологи», а також виступи 1965 на партійних зборах із протестами проти радянських репресій.
Покарання відбував у таборі Дубравлаг у селищі Барашево в Мордовії, куди прибув етапом 21.03.1980, з 1986 — заслання в селищі Хандига в Якутії (нині Республіка Саха, РФ). У таборі Бадзьо продовжував протестну діяльність: влаштовував голодування; брав участь у політичному страйку під час Літніх Олімпійських ігор 1980 в м. Москві; звертався із заявами до вищих державних органів із критикою влади. Окремі його протестні заяви друкували на Заході, зокрема у липні 1980 щодо введення радянських військ до Афганістану. Відмовився подавати прохання про помилування.
У грудні 1988 Бадзя звільнено, у січні 1989 повернувся до м. Києва, де відразу зайнявся громадсько-політичною роботою. Завідувач відділу Товариства української мови імені Т. Шевченка (1989–1990). Один із засновників та автор Маніфесту Демократичної партії України (ДемПУ). Обраний головою ДемПУ на її Установчому з’їзді (грудень 1990). Голова (1990–1992) та член (1992–1996) Національної ради ДемПУ. Заступник голови Конгресу національно-демократичних сил України (1992–1995).
1991 реабілітований згідно із Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років».
З 01.06.1993 — науковий редактор в Інституті філософії НАН України (м. Київ).
Активно друкував у ЗМІ аналітичні статті на актуальні політичні теми.
Член Національної спілки письменників України (з 1996).
Визнання
Орден «За заслуги» ІІІ (2005) і ІІ (2009) ступенів.
Премія Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США).
Довічний стипендіат Фонду інтелектуальної співпраці «Україна — ХХІ століття» (з липня 2008).
Додатково
1986–1988 разом із Бадзьом в Якутії перебувала його дружина громадська діячка С. Кириченко (1935–2016). Вона втратила роботу в академічних інститутах і не мала можливості будь-де працевлаштуватися. 2013 опубліковано книгу її спогадів «Люди не зі страху: Українська сага».
Праці
- Дійсність і позиція письменника // Дніпро. 1963. № 9. С. 136–144.
- Слабкість епічного мислення // Вітчизна. 1970. № 6. С. 139–148.
- The National Rights Issue in Ukraine (Звернення до ВР СРСР, іноземних комуністичних партій, демократичного суспільства світу) // Smoloskyp. 1979. № 4. С. 1; 4; 10–11.
- Відкритий лист до російських та українських істориків // Сучасність. 1980. Ч. 11. С. 128–154.
- The USSR is Nota Single State // Smoloskyp. 1985. № 26. С. 12.
- Опозиція — держава в Україні сьогодні: думки проти течії. Київ : Смолоскип, 1994. 28 с.
- Право жити: Україна в складі СРСР. Людина в системі тоталітарного соціалізму. Київ : Таксон, 1996. 400 с.
- Національна ідея і національне питання. Київ : Смолоскип, 2000. 52 с.
- Підпільна нація: Нове завоювання України. Київ : МАУП, 2003. 104 с.
- Український вибір. Київ : Смолоскип, 2004. 56 с.
- Бойові генерали, сивоусі парубки з української вулиці і троянська кобила історичного процесу. Київ : ВД «Простір», 2010. 152 с.
Література
- Світлична Н. Справа Ю. Бадзя як барометр демократизації в СРСР // Сучасність. 1982. Ч. 1. С. 106–115.
- Senkus R. Yurii Badzo’s. A Biographical Note // Journal of Ukrainian Studies. 1984. № 16. Vol. 9. С. 71–73.
- Навколо справи Ю. Бадзя // Український вісник. 1987. Вип. 7; 8; 9–19. С. 278–279.
- Рух опору в Україні 1960–1990. Енциклопедичний довідник / Гол. ред. О. Зінкевич. 2-ге вид. Київ : Смолоскип, 2012. 896 с.
- Кириченко С. Люди не зі страху. Українська сага: Спогади. Київ : Смолоскип, 2013. 920 с.
- Кампо В. Інтелектуальний подвиг Юрія Васильовича Бадзя (1936–2019) // Світогляд. 2020. № 4 (84). С. 53–58.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бадзьо, Юрій Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бадзьо, Юрій Васильович (дата звернення: 28.04.2024).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.07.2021
Важливо!
Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.
Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.
Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.
Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів
Офіс Президента України
Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Служба безпеки України
Міністерство оборони України
Міністерство внутрішніх справ України
Національна поліція України
