Байдарська яйла

Байда́рська яйла́ — платоподібний масив Кримських гір. Розташовано на південному заході Головного пасма.

Середня висота — 500–600 м, максимальна — 740 м (за іншою версією, 682 м).

З півночі яйла обмежена глибинним розломом, на півдні обривається уступом 150–200 м заввишки.

Поширені карстові (див. Карст) форми рельєфу. Складається з вапняків.

У рослинному покриві яйли переважають трав’яні фітоценози. Характерною особливістю травостою є його строкатість, мозаїчність, що пов’язані з неоднорідністю умов місцезростань. На пологих вершинах гір переважає гірсько-лучна рослинність, подекуди є дубово-соснове рідколісся, незначні площі займає лучна рослинність. Пологі схили, платоподібні ділянки, широкі улоговини здебільшого вкриті степовими рослинними угрупованнями з домінуванням костриці скельної. У складі петрофітної рослинності переважають чагарнички й напівчагарнички (види чебрецю, дроку, сонцецвіту, самосилу), а також види ксерофіт. (див. Ксерофіти) різнотрав’я, серед яких багато рідкісних: занесені до Червоної книги України (асфоделіна жовта, сон кримський, роговик Біберштейна, ковила каменелюбна, тринія Біберштейна та інше), а також ендеміки (залізниця кримська, бедринець каменелюбний, маренка дерниста, жабриця камеденосна, переломник кримський тощо).

Література

  1. Ларина Т. Г. Природно-антропогенный комплекс заказника «Байдарский». Симферополь : Нижняя Орианда, 2008. 56 с.
  2. Шевчук О. А. Палінологічне обґрунтування стратиграфічного розчленування крейдових відкладів Гірського Криму // Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. 2009. Вип. 2. С. 223–234.
  3. Кравченко Е. А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. Київ; Луцьк : Інститут археології НАН України, 2011. 272 с.
  4. Байцар А. Л. Географія Криму. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2014. 358 с.
  5. Біотопи Гірського Криму / Ред. Я. П. Дідух. Київ : ТОВ «НВП Інтерсервіс», 2016. 292 с.
  6. Василюк О., Донець А., Ярошенко Є. Довкілля Криму: зміни і втрати за час окупації : в 2 ч. Київ : Кримсос, 2021.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Байдарська яйла // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Байдарська яйла (дата звернення: 12.05.2024).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
04.01.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів


Міністерство оборони України Лого.png

Міністерство оборони України

МВС України Лого.jpg

Міністерство внутрішніх справ України

Генеральний штаб ЗСУ Лого.jpg

Генеральний штаб Збройних сил України

Державна прикордонна служба України Лого.jpg

Державна прикордонна служба України


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶