Бакеу

Баке́у (рум. Bacău) — жудець (адміністративно-територіальна одиниця) Румунії.

Бакеу (Bacău)
Тип	жудець
Адміністративний центр	Бакеу (місто)
Країна	Румунія
Площа (кв. км)	6622
Чисельність населення (тис.осіб)	575,5
Густота населення (осіб на кв.км)	87
Адміністративні кордони	Нямц, Васлуй, Вранча, Ковасна, Харгіта

Географічне положення

Бакеу розташований у східній частині країни.

Межує на півночі із жудцем Нямц, на сході — з Васлуй, на півдні — з Вранча, на заході — з Ковасна й Харгіта.

Адміністративний поділ

Включає 3 муніципалітети (Бакеу, Онешті, Мойнешті), 5 міст (Бухуші, Коменешті, Дерменешті, Сленік-Молдова, Тиргу-Окна), 85 комун.

Територія — 6 622 км².

Адміністративний центр — м. Бакеу.

Історична довідка

За Римської імперії територія сучасного Бакеу перебувала за межами провінції Дакія. Населення регіону (даки, карпи) мало тісні зв’язки з римським світом, що підтверджують знахідки відповідної кераміки й монет.

Однойменне місто вперше згадується 1408 у грамоті, виданій купцям із м. Львова, які відвідали тут ярмарок; за іншою версією — ще 1399. Численні археологічні знахідки від 12–14 ст. вказують на існування в цей період міського поселення та пов’язаний із ним розвиток довколишніх земель. Подальше економічне піднесення було пов’язано з торговельними привілеями м. Бакеу, що приваблювало іноземних купців. Протягом 16–19 ст. регіон залишався одним із найбільш економічно розвинених у Молдавському князівстві.

У другій половині 19 ст., після об’єднання Дунайських князівств, опинився в складі Королівства Румунія. 1864 землі довкола м. Бакеу було об’єднано в нову адміністративно-територіальну одиницю — жудець Бакеу.

У 20 ст. зберігав економічне значення.

1938–1940 його територія входила до складу цинуту Прут. Згодом відбулося відновлення статусу Бакеу як окремого жудеця.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Виділяють гірський регіон (34 %), Східне Прикарпаття (28 %), Молдавську височину (11 %), долину Сіретулуй (27 %). Зокрема, на заході розташовані гірські масиви Східних Карпат, що далі на схід переходять у пагорби і плоскогір’я. Загалом діапазон висот становить від 95 м до понад 1 600 м. Найвища точка — пік Ґріндуш (1 664 м).

Відомі родовища сирої нафти й газу природного, вугілля бурого, солі кам’яної, поклади глини, гіпсу, піску, гравію тощо. Виявлено води мінеральні.

Ґрунти

Ґрунтовий покрив строкатий, зокрема переважають бурі лісові та алювіальні ґрунти.

Річки

Характерна розвинена гідрографічна мережа.

Серед річок, що протікають територією Бакеу, — Сірет (145 км), його притоки Бистриця (40 км) і Тротуш (обидві праві; 118 км), а також Тазлеу (ліва притока р. Тротушу; 59 км), Бергеч (права притока р. Бирладу; 70 км), Зелетін (ліва притока р. Бергечу; 59 км). Усі належать до басейну р. Дунаю.

Клімат

Клімат помірно континентальний, із прохолодною зимою та теплим вологим літом.

Середня температура січня — –2 °С, липня — +22 °С.

Середньорічна кількість опадів (за спостереженнями 2015–2022) — від 477 мм до 867 мм, найбільше у травні — вересні.

Рослинний і тваринний світ

Основу рослинного покриву становить лісостепова рослинність, переважно представлена угрупованнями букових, дубових, грабово-дубових, заплавних лісів із домінуванням Вільха (Alnus) чорної. Поширені справжні луки та степи з типовими асоціаціями рослинними.

У гірській місцевості водяться ведмеді, вовки, лисиці, дикі кабани, вивірки, олені, куниці, косулі тощо.

Виділено 23 природоохоронні території національного рівня площею 9 725 га. Серед найбільших природних заповідників — Неміра (загальна площа — 3 491 га), Бучаш (обидва засновано 2004; загальна площа — 471 га) тощо.

Основні загрози та ризики у сфері природокористування

Небезпеку для довкілля і населення Бакеу становлять, зокрема, радіоактивні й хімічні речовини. Забруднення середовища спричиняють заводи, що виробляють добрива й пестициди, нафтопереробні підприємства тощо. Розробка нафтових родовищ призвела до деградації ґрунту внаслідок аварій та залишкового забруднення.

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 575,5 тис. осіб, густота — 87 осіб/км².

Склад населення за етнічними групами (2011, перепис): румуни (90,6 %), роми (2,4 %), угорці (0,6 %) та інші. За релігійними групами: православні (76 %), римо-католики (15 %), п’ятидесятники (0,9 %) та інші.

За віковими групами: до 14 років — 18 %, 15–64 роки — 65 %, 65 років і більше — 17 %. За статевими групами (2021, оцінка): чоловіки (49,4 %), жінки (50,6 %).

Румунську мову вважали рідною близько 92 % осіб (2011, перепис).

Населення зменшується, 2011 становило 616 тис. осіб.

Рівень урбанізації на 2021 — 43 %. Найбільше місто (2001, перепис) — Бакеу (144 тис. осіб).

Господарство

Промисловість

Бакеу — один із найбільших промислових центрів країни. Основні галузі промисловості: нафтопереробна, нафтохімічна, хімічна (зокрема, виробництво пластмас), деревообробна, легка (текстильна, швейна, взуттєва), харчова (м’ясна і хлібопекарська).

Серед провідних підприємств — «ГС Тімбер Груп» («HS Timber Group»), «Діана Форест» («Diana Forest»), «Унілем» («Unilem»; усе — деревообробна промисловість); «Кімкомплекс» («Chimcomplex»), «Металбак енд Фарбе» («Metalbac & Farbe»; усе — хімічна промисловість); «Стофе Бухуші» («Stofe Buhuși»), «Дан Інтернаціонал» («Dan Internațional»), «Джеліконф» («Geliconf»), «ТротусТекс» («TrotusTex»; усе — легка промисловість); «Агрікола Інтернаціонал» («Agricola Internațional»), що включає групу компаній «Памбак» («Pambac»), «Кроко» («Croco»; усе — харчова промисловість).

Сільське господарство

Має досить сприятливі умови для розвитку сільського господарства. Провідний напрям — рослинництво (55,6 % продукції), представлене здебільшого овочівництвом. У долині р. Сірету вирощують цукровий буряк, у східній частині регіону — кукурудзу, соняшник, пшеницю, жито.

На 2014 сільськогосподарські угіддя займали більш як 320 тис. га. Орні землі становили 58,1 %, луки — 26,9 %, сіножаті — 12,3 %, виноградники й розсадники — 1,9 % тощо.

Головна продукція: зернові (переважно кукурудза і пшениця), кормові, олійні культури. Розвинені вівчарство, скотарство, птахівництво. Найчисельнішим є поголів’я овець, кіз, великої рогатої худоби, свиней.

Площа лісового фонду — 272 тис. га.

Сфера послуг

Сфера послуг вважається провідною в Бакеу.

Розвинена торгівля. 2020 обсяг експорту товарів становив майже 700 млн євро, у його структурі переважали текстильна й хімічна продукція, електричні пристрої, машини, вироби з дерева, пластмаси і пластику, транспортні засоби. Представлені великі торговельні мережі з іноземними капіталом, локальні магазини.

Є понад 50 банків, страхових і лізингових компаній, а також компанії, що надають послуги поштового й мобільного зв’язку, інтернет-провайдери.

Працювали 16 лікарень, 390 стоматологічних кабінетів.

Розвивається туризм, зокрема лікувально-оздоровчий. Відомі туристичні напрямки: бальнеологічні курорти Сленік-Молдова й Тиргу-Окна. Усього було понад 150 закладів для розміщення (з них 21 готель). Кількість туристів 2021 — близько 100 тис. осіб, переважно румуни.

Транспорт

У м. Бакеу розташований Міжнародний аеропорт імені Джордже Енеску. 2021 пасажиропотік становив 379 тис. осіб. Виконуються регулярні рейси до Великої Британії, Ірландії, Бельгії, Іспанії, Італії тощо.

Довжина автомобільних шляхів загального користування — 2 456 км (із них 1 048 км модернізовано, 382 км із легким дорожнім покриттям), національних доріг — 450 км.

Розвинена мережа залізниць, загальна довжина шляхів — 221 км.

Освіта, наука, культура

Наука та освіта

У Бакеу є науково-дослідні станції овочівництва, розведення овець і кіз.

Усього нараховують 14 дитячих садочків, 130 закладів початкової, середньої та спеціальної освіти. Низка закладів післядипломної освіти, мережа національних коледжів (технічних, економічних, педагогічних тощо), духовні заклади освіти (зокрема, римо-католицька школа Святого Йосипа).

Серед закладів вищої освіти — державний та приватний університети імені В. Александрі (засновано 1961) та Дж. Баковії (засновано 1992; обидва в м. Бакеу).

Культура та мистецтво

Діють 336 бібліотек, зокрема 65 публічних, найбільше в муніципалітетах.

Відомі філармонія імені М. Жора (заснована 1956), муніципальний театр імені Дж. Баковії (засновано 1948; обидва в м. Бакеу). Є будинки культури, культурні центри, кінотеатри.

Станом на 2020 працювали 26 музеїв. Зокрема, у м. Бакеу розташовано музейний комплекс імені Ю. Антонеску (з низкою підрозділів; засновано 1957), у м. Онешті — музей історії (засновано 1958), у м. Коменешті — музей етнографії та сучасного мистецтва (засновано в 1980-х) тощо. Наявні меморіальні будинки.

Серед традиційних заходів — фестивалі Джордже Енеску (започатковано 1958), монодрами (від 1972).

Архітектура

Усього зареєстровано 224 архітектурні пам’ятки.

Відомі ансамбль королівського двору (15–16 ст.), адміністративний палац (усе — у м. Бакеу; 1891), церква Успіння Пресвятої Богородиці (м. Онешті; 1493–1494), дерев’яна церква Св. Миколая (м. Бухуші; 1729–1730), залізнична станція (м. Коменешті; 1899), казино (м. Сленік-Молдова; 1894) та інше.

Спорт

Культивують футбол, гандбол, гімнастику, легку атлетику, теніс, баскетбол тощо. Загалом налічувалося понад 170 спортивних секцій.

Розвинута інфраструктура для занять спортом і проведення відповідних заходів. У м. Бакеу є муніципальний стадіон, розрахований на 17,5 тис. осіб (1966), басейн (раніше відомий як олімпійський; 1986).

Бакеу і Україна

Згідно з переписом 2011, у Бакеу проживало 30 українців.

Персоналії

У Бакеу народилися зоолог Й. Борча (1879–1936), поет Джордже Баковія (1881–1957), математик Ґ. Вренчану (1900–1979), актор Р. Беліган (1918–2016), спортсменки, олімпійські чемпіони В. Пушкашу (вільна боротьба; народився 1956), Є. Хорват (веслування; народилася 1958), Н. Команечі, М. Рошу (спортивна гімнастика; народилася 1987) та інші.

Література

Oprea A., Sîrbu C. The Vegetation Around Osoi Lake (Bacău County) // Journal of Plant Development. 2009. № 16 (1). P. 69–80.
Rusai (Ferenț) L., Lazar I., Faciu M-A. et al. Assessment of Anthropogenic Activity Impact on the Oil-field Exploitations near Moinesti city, Bacau County, Romania // Romanian Biotechnological Letters. 2020. 25 (1). P. 1143–1150.
Anuarul Statistic al judeţului Bacău: ediţia 2022. Bacău : Direcţia Judeţeană De Statistică Bacău, 2022. 372 p. URL: https://bacau.insse.ro/wp-content/uploads/2022/04/Anuar_2022_site.pdf.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бакеу // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бакеу (дата звернення: 13.05.2024).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.04.2023

Важливо!

Ворог не зупиняється у гібридній війні і постійно атакує наш інформаційний простір фейками.

Ми закликаємо послуговуватися інформацією лише з офіційних сторінок органів влади.

Збережіть собі офіційні сторінки Національної поліції України та обласних управлінь поліції, аби оперативно отримувати правдиву інформацію.

Отримуйте інформацію тільки з офіційних сайтів